Міністерство освіти і науки україни
МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ АКАДЕМІКА Ю.БУГАЯ
Кафедра транспортування та зберігання нафти і газу
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
дисципліни «Екологія. Екологічна етика»
за напрямом ________________________________________
для спеціальностей: «Гірництво», «Нафтогазова справа», «Економіка”, “Менеджмент”, «Комп’ютерні науки», «Фізична реабілітація», «Прикладна лінгвістика»
УХВАЛЕНО:
На засіданні кафедри ТЗНГ
Протокол №2 від 11.12.2008
Завідувач кафедри ______________ проф. Венгерцев Ю.О.
КИЇВ МНТУ 2008
ЛЕКЦІЯ 1
ВСТУП. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ ЕКОЛОГІЇ
1.1. Вступ
Початок ХХІ ст. характеризується тим, що ідея захисту довкілля у всій світовій культурі трансформується у панівну суспільну парадигму (грец. paradeigma - зразок, приклад - загальноприйнята теорія, яка охоплює різні сторони наукової і громадської діяльності). Причиною цього стала тривога за майбутнє людства. ХХ ст. закінчилося формуванням і розростанням глобальної кризи у всіх напрямах - соціальному, духовному, демографічному, економічному, екологічному. Про це свідчать жорстокі сутички людини з навколишнім середовищем у всіх регіонах земної кулі. Науково-технічний прогрес, швидкість якого на кілька порядків перевищує швидкість створення біосферою нових організмів, які були б адаптовані до змінених людиною умов існування, породжує дедалі нові джерела збурення природних ресурсів, катастрофічне зменшення біорозмаїття. А економіка, що керується силами і законами ринку, активно втілює в життя все потужніші технології. які дедалі більше руйнують довкілля. Світовий валовий продукт людства наприкінці ХХ ст. збільшився порівняно з 1900 роком у 330 разів, досягнувши 20 трильйонів доларів! Ресурсоспоживання людства за останні 100 років зросло майже в 100 разів. Результатом активного розвитку економіки стали непередбачувано швидкі загрозливі зміни клімату, а повітря, ґрунти і поверхневі води перестали бути відновними ресурсами.
Цивілізація виникла всередині біосфери (грец. біос - життя, сфера - оболонка - оболонка Землі, в якій існує життя), є її частинкою і без біосфери існувати не зможе. Незважаючи на це, люди продовжують вести спосіб життя, що суперечить екологічним законам, сподіваючись на свою технічну могутність та наукові досягнення, які допоможуть вижити.
Провідні вчені-екологи, спираючись на результати глибокого аналізу глобальних екологічних проблем, стверджують, що ніякі науково-технічні новації, економічні та соціальні реформи самі по собі не зможуть забезпечити поступальний екологічно збалансований розвиток людства. Для успішного розв’язання складних екологічних проблем потрібен перехід до нової ідеології життя, до екологізації економіки й виробництва, до формування постіндустріальної екологічно зорієнтованої цивілізації.
Особливістю сьогодення є те, що в екологічній загрозі людству нині домінує глобальний фактор. Тому вважати, що можна створити необхідні екологічні умови для існування окремих груп людей чи окремих країн, є повною ілюзією. Трансграничні забруднення та локальні поліпшення стану довкілля за рахунок руйнування екосистем і безконтрольного виснаження природних ресурсів інших регіонів лише призводить до подальшої деградації глобальної екосистеми та посилення небезпеки для всієї планети.
Екологічна культура повинна протистояти віковому імперативу підкорення природи, щоб виправити згубний перебіг історії цивілізації і зберегти біосферу для майбутніх поколінь.
Можливість виживання людства залежить від того, як воно відновить природну біоту (живе населення планети чи екосистеми будь-якого рангу) на більшій частині території планети. Чисельність цієї біоти має бути достатньою для збереження її здатності до регуляції довкілля в межах усієї земної кулі. Найголовніше завдання людства - не зменшення забруднення довкілля, а збереження природної біоти планети як на суші, так і в межах Світового океану, збереження й відтворення біорозмаїття. Існують декілька концепцій, які призвані допомогти людству вирішити глобальну екологічну проблему: концепція сталого розвитку (sustainable development) [1992]; ідеї коеволюції (коеволюція - спільна еволюція двох чи більше видів, які об’єднані тісними економічними зв’язками, але не обмінюються генами) [Моісеєв, 1996-1997]; ідеї неотехнооптимізму [Вайцзеккер, 1997], але вони неспроможні остаточно розв’язати проблему. Вважають, що єдиною науковою базою сталого розвитку може бути лише концепція біотичної регуляції довкілля [В.Данилов-Данильян, 2000].
Саме з таких позицій ми й будемо розглядати весь комплекс теоретичних і практичних завдань, які необхідно розв’язати, щоб саме з позиції бачення екології, як нової філософії життя усвідомити необхідність узгоджувати свої потреби з можливостями Природи, відмовитись від надлишків і культу речей.
Нині всі люди мають знати будову Землі, біосфери, усвідомлювати роль і місце людини в довкіллі, мати уявлення про численні й складні взаємозв’язки в системі “техносфера-біосфера”, зв’язки між екологією і економікою, добробутом людей і станом довкілля. Такі фундаментальні знання про середовище нашого життя має дати сучасна екологія - система наук про Землю, її оточення та взаємозв’язки між живою і неживою природою, наука про виживання на нашій планеті.
- Міністерство освіти і науки україни
- 1.2. Теоретичні аспекти сучасної екології
- Основні завдання сучасної екології:
- Питання для самоконтролю:
- Лекція 2 найголовніші екологічні закони, правила і принципи. Методологічні особливості сучасної екології
- 2.1. Найголовніші екологічні закони, правила і принципи
- 2.2. Методологічні особливості сучасної екології
- Питання для самоконтролю
- Лекція 3 біосфера
- 3.1. Характеристики біосфери та її становлення
- Таблиця 3.1. Маса головних резервуарів біосфери
- 3.1.1. Атмосфера
- 3.1.2. Літосфера
- 3.1.3. Гідросфера
- 3.2. Становлення біосфери
- 3.3. Трансформація енергії у біосфері
- 3.4. Загальні властивості біосфери
- 3.4.1. Жива речовина
- 3.4.2. Екологічні чинники середовища
- 3.5. Організація біосфери. Екосистеми
- 3.5.1. Рівні організації органічного світу
- 3.5.2. Екосистеми
- 3.5.3. Ланцюги живлення та піраміди мас, чисел і енергії
- 3.5.4. Екологія популяцій
- 3.5.5. Принципи функціонування екосистем
- 3.5.6. Стійкість екосистеми
- Питання для самоконтролю
- Лекція 4 техносфера
- 4.1. Загальні поняття
- 4.2. Техногенний вплив на атмосферу
- Таблиця 4.1
- 4.2.1. Підприємства енергетичного комплексу
- Таблиця 4.3
- 4.2.2. Підприємства чорної металургії
- 4.2.3. Хімічна і нафтохімічна промисловість. Промисловість будівельних матеріалів. Целюлозно-паперова промисловість
- 4.2.4. Транспорт
- 4.2.5. Зміни в атмосфері, зумовлені її забрудненням
- Самоочищення атмосфери
- 4.3. Техногенний вплив на гідросферу
- 4.3.1. Забруднення поверхневих вод
- 4.3.2. Світовий океан та його забруднення
- Основні забруднювачі Світового океану
- 4.3.4. Водні проблеми України
- 4.3.5. Стічні води, їх класифікація та методи очищення
- 4.3.6. Проблеми відходів людської діяльності
- Короткі характеристики різних типів відходів
- Лекція 5 агросфера
- 5.1. Загальні положення
- 5.2. Агроекосистеми
- 5.3. Ґрунти
- 5.3.1. Механічний і фазовий склад ґрунту
- 5.3.2. Хімічні процеси в ґрунті і роль ґрунту в біосфері
- 5.4. Розподіл ґрунтів у світі і причини втрати ґрунтів
- 5.5. Основні забруднювачі грунтів
- 5.6. Рекультивація земель
- 5.6.1. Основні напрямки рекультивації техногенних ландшафтів
- 5.7. Системи землеробства
- Лекція 6 ноосфера
- 6.1. Від зародження концепції до стратегії гармонійного розвитку
- 6.2. Витоки ноосферної ідеї
- 6.3. Сучасні підходи до ідеї ноосфери
- 6.4. Екологічний виклик і сталий розвиток
- 6.5. Індикатори гармонійного розвитку
- Групи індикаторів екологічних аспектів гармонійного розвитку
- 6.6. Проблеми гармонійного розвитку України
- У соціальній сфері
- В екологічній сфері
- Додаток до лекції 6 “Ноосфера”
- Лекція 7 еколого-економічні основи природокористування
- 7.1. Загальні поняття природокористування
- 7.2. Основні завдання економіки природокористування
- 7.3. Правові основи природокористування