logo
Основи екології

4.3. Техногенний вплив на гідросферу

Вода - насамперед найголовніша мінеральна речовина, якої людство витрачає в 1000 разів більше, ніж вугілля чи нафти. Проблеми, пов’язані з гідросферою, зумовлені браком прісної води для потреб людства (через нерівномірне розміщення поверхневого стоку; крім того 96% прісних вод знаходяться в льодових щитах Антарктиди, Гренландії, айсбергах, льодовиках, у зоні вічної мерзлоти), їх забрудненням, порушенням природних колообігів та зменшенням продуктивності водних екосистем. Використовуючи чисту воду для власних потреб, людина повертає в природу меншу її кількість і значно гіршої якості, найчастіше у вигляді стічних вод. Оскільки вода здійснює взаємозв’язки в екосистемах, то порушення будь-якого ланцюга впливає на кількість та якість води. Зокрема, в разі надходження в поверхневі стоячі водойми значних кількостей азотних та фосфатних сполук з полів створюються умови для швидкого розмноження влітку синьо-зелених водоростей і погіршення стану водойми - каламутності води, прогрівання верхніх її шарів, появи неприємного запаху і смаку води, прискорення процесів гниття, зниження рН води, загибель окремих видів біонтів.

За стосунком до водних ресурсів усі галузі господарства поділяють на: споживачів, які забирають воду, використовують для виготовлення продукції, а потім у меншій кількості та гіршої якості повертають у вигляді стічних вод; і користувачів , які використовують воду як середовище (рибальство, водний транспорт, лікувальні установи чи курорти для купання і відпочинку) або як джерело енергії (гідроелектростанції), але й вони, як правило, погіршують якість води.

За даними ВООЗ багато захворювань пов’язані з використанням води низької якості (кожен шостий житель Землі використовує для питних потреб воду, яка не відповідає санітарним вимогам).

Природні води мають хімічний склад, залежний від різних чинників: фізичних (температура, освітленість, перемішування води та швидкість течії тощо); хімічних [вміст розчинних газів - СО2, Н2О, О2, які надходять з повітря і утворюються в процесі діяльності водяних організмів; концентрації розчинних сполук, які характеризують мінералізацію води і класифікацію від прісної до розсолу; рН води впливає на розчинність солей, життєдіяльність гідробіонтів. рН прісноводних рік та озер становить найчастіше близько 7 (іноді 8), морської води ~ 8,3. При зниженні рН від 7 до 6 знижується чисельність і загальна кількість водяних організмів, гине планктон, а при рН=4,5 в озері практично не залишається риби, не осаджуються і гниють рештки].

Забруднені водойми здатні самоочищатися. Самоочищення водойм - це сукупність фізичних (газообмін на межі розподілу “атмосфера-вода”), гідродинамічних (розбавляння, перемішування), хімічних (осадження, окиснення, гідроліз) та біохімічних (за участю живих організмів - фото-, хемосинтез тощо) процесів, які зумовлюють зниження концентрації забруднювачів у воді. Так, прісноводні зелені водорості акумулюють з води катіони металів (коефіцієнти накопичення Pb, Cd, Cr становлять 2650, 11000,320), мають бактерицидні властивості: знешкоджують фекальні води, деякі знищують віруси грипу, поліомієліту, руйнують пестициди тощо.