4.3.1. Забруднення поверхневих вод

Зниження якості природних вод (поверхневих і підводних) зумовлене головним чином споживанням води, яке з роками тільки зростає. Так, в середні віки витрата води на людину становила 10-15 л/добу, а нині вона зросла до 150-600 л/добу; при цьому вода або не очищується, або очищується недостатньо. Найбільшим споживачем води є сільське господарство (близько 70% водних ресурсів використовується для поливу сільськогосподарських угідь, до 20% - витрачається в промисловості). Надмірне використання води зменшує стік річок. Через водовідбір одна з найбільших рік Китаю досягає Жовтого моря лише у дощові роки; Амудар’я і Сирдар’я вже не впадають в Аральське море, яке поступово гине, а колишнє дно перетворюється на солончаки, надзабруднені токсикантами, які під час суховіїв підіймаються в повітря і переносяться на сотні кілометрів. Не добирає і мілішає Азовське море, через те, що майже третину річкових вод Дону й Кубані забирають на полив сільськогосподарських угідь.

Збільшення забрудненості річок і уповільнення процесів самоочищення зумовлене і створенням ГЕС та штучних водосховищ, що значно зменшує швидкість течії, погіршує перемішування та аерацію вод.