4. Принципи ек. Права.

Принципи ек. права слід поділяти на конституційні і спеціальні. У конституції встановлені наступні принципи: безпеч. для життя і здор.довкілля, відшкод. завданої порушенням шкоди, вільний доступ до інф. про стан довк., якість харч. продуктів Ек. зак.-во встановлює ряд спеціальних принципів, які найбільш системно викладені в ЗУ Про ох. навк. прир. сер.

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних тандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

б) гарантування ек-чно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

г) екологізація матеріального виробництва д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

е) науково обгрунтоване узгодження ек., економічних та соціальних інтересів суспільства є) обов'язковість екологічної експертизи;

ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, з) науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;

и) безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;

і) стягнення збору за забруднення навколишнього природногосередовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів,що негативно впливають на екологічну обстановку;

й) поєднання заходів стимулювання і відпов. у справі охорони навк. природного середовища;

к) вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва

5. П-тя та види еколого-правових норм.

Норми ЕП – це акти державної (публічної) влади, якими встановлюються (санкціонуються), вводяться в дію, змінюються чи скасовуються правила поведінки суб’єктів екологічних правовідносин у суспільстві.

Екологічне право об'єднує правові норми, які регулюють правовідносини на основі спільного предмета правового регулювання.

Ознаки норм екологічного права

1. Утворюють інтегровану правову спільність або комплексну галузь права

2. регулюють або забезпечують реалізацію прав суб'єктів екологічних правовідносин

3. виконують екологічну функцію або забезпечують реалізацію зовнішньої і внутрішньої функції держави

4. Еколого-правові норми утворюють три блоки (групи) нормативно-правового регулювання і забезпечення:

а) природноресурсові норми екологічної безпеки

б) природоохоронні(середовищеохоронні)

в) антропоохоронні

5. Еколого-правові норми складають юридичну базу природноресурсового, природоохоронного (права навколишнього природного середовища) права і комплексного міжгалузевого інституту правової екології людини (правової охорони життя і здоров'я людини від небезпечного навколишнього середовища, або екологічної безпеки громадян (антропоохоронного) права.

6. П-тя та структура еколого-правових відносин.

Ек. правовідносини – част.сусп. відносин, що склд. У сфері приналежності, використання і охорони прир.ресурсів. Структура складає наступні елементи: субєкти, обєкти, зміст.

Під об'єктами ек. правовідносин в широкому значенні розуміють майнові, природні і духовні блага, з приводу яких виникають правовідноси­ни. Об'єктами екологічного права є природні блага, які існують без участі людини або з певною її участю (штучне відтворення природ­ах об'єктів). Ек. обєкти різноманітні це земля, води, рослинний світ, ліси, надра, фау­на, атмосферне повітря, шельф, виключна ек.зона та ін.

Суб'єктами екологічного права є народ України, держава (яка реалізує свої правомочності через відповідні органи державної вла­ди, наділені компетенцією по регулюванню екологічних відносин), територіальні громади, фізичні і юридичні особи. Суб'єкти екологічного права мають характерні ознаки: вони наділені юридичними правами та обов'язками; реаль­но здатні брати участь в екологічних правовідносинах. Юридичні норми створюють обов'язкову основу участі суб'єктів екологічно­го права у відповідних правовідносинах (право власності на при­родні ресурси, природокористуванні та ін.). Здатність володіння екологічними правами й обов'язками складає екологічну право­здатність, а здатність самостійно здійснювати екологічні права й обов'язки — екологічною дієздатністю. У сукупності правоздатність і дієздатність створюють правосуб'єктність.

Зміст е-п відносин складають права і об., якими наділені субєкти ЕП у відносинах, які складаються з приводу приналежності, використання, забезпечення екологічної безпеки, відтворення природних об'єктів та охорони навко­лишнього природного середовища з метою задоволення екологічних та інших інтересів