28. Сис.-ма і компетенц. Органів держ. Управл. В галузі екології.
Система державних органів, які здійснюють керівництво природокористуванням, будується на загальновизнаному в теорії управління їх поділі на органи спеціальної та загальної компетенції. В основу такої класифікації покладено обсяг і характер правомочностей щодо природних об’єктів та функцій управління ними. Державні органи, до компетенції яких входить здійснення в тому чи іншому обсязі усіх функцій управління природокористуванням, незалежно від виду природного об’єкта та суб’єктів користування ним, є органами загальнодержавного правління. До державних органів загальної компетенції належать ВРУ, президент У, КМУ, ВР і Рада міністрів АРК, державні адміністрації регіонів, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.
Ор-ни спец.компетенції. Провідним органом у галузі державного управління природокористуванням та охороною довкілля є Міністерство екології та природних ресурсів. Згідно з положенням про його правовий статус, здійснює комплексне управління та координацію державної діяльності в галузі охорони довкілля, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (крім надр), забезпечення регулювання екологічної, радіаційної безпеки, ведення заповідної справи, формування національної екологічної мережі, ведення гідрометеорологічної діяльності. Завданнями міністерства є моніторинг навколишнього природного середовища, затвердження або погодження лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, видача дозволів на здійснення деяких видів спеціального природокористування та викидів і скидів забруднюючих речовин.
Безпосереднє провадження державної земельної політики і забезпечення раціонального використання і охорони земель покладено на єдину систему державних органів земельних ресурсів, яка включає Державне агентство України по земельних ресурсах та його органи на місцях. До компетенції посадових осіб цих органів віднесено координацію проведення земельної реформи, створення умов для рівноправного розвитку всіх форм власності на землю, ведення державного земельного кадастру, участь у землеустрої, проектуванні та підведенні земельних ділянок, державну реєстрацію прав на землю та видачу відповідних документів, здійснення державного контролю за використанням і охороною земель тощо. Управління в галузі використання і охорони поверхневих вод здійснює Державна агенція водних ресурсів України. До його системи, відповідно до басейнового принципу управління водними ресурсами, належать басейнові водогосподарські об'єднання, обласні управління комплексного використання водних ресурсів, басейнові (територіальні) інспекції з використання і охорони вод. Функції управління використанням і охороною підземних вод здійснюють органи Державного комітету природних ресурсів України, які, зокрема, ведуть їх облік та моніторинг, погоджують умови дозволу користування ними.
Функції управління користуванням та охорони лісів здійснює Державна агенція лісових ресурсів України та інші органи, у віданні яких перебувають ліси. Охорона, захист та відтворення зелених насаджень, що не віднесені до лісових ресурсів, у межах населених пунктів здійснюється органами місцевого самоврядування, їх виконавчими підрозділами та органами Мінприроди. Спеціально уповноваженим державним органом у галузі ве дення рибного господарства (включаючи добування водних безхребетних і морських ссавців), є Агентство рибного господарства Міністерства аграрної політики та продовольства України. Його функції полягають в організації охорони, раціонального використання та відтворення водних біоресурсів, забезпеченні ведення рибного господарства і регулюванні промислового і любительського рибальства, видачі відповідних дозволів тощо.
- 1.Історич. Розвиток ек. Зак-ва і права.
- 3. Предмет, метод і сис.-ма еп.
- 4. Принципи ек. Права.
- 7. Співвіднош. Еп і ек. Зак-тва.
- 8. Функції еп та їх види.
- 9.Джерела еп та їх заг. Х-ка.
- 14. Підстави виник., зміни, прип. Пв на прир. Ресурси.
- 15. Суб’єкти і об’єкти пв на прир. Ресурси.
- 16. Права і обов’язки власників прир. Ресурсів.
- 17. Охорона пв на прир. Ресурси.
- 19. Принципи права природокорист.
- 20. Зміст відносин природокорист.
- 21. Право заг. І спец. Природокорист. Та їх ознаки.
- 22. Використ. Прир. Ресурсів на умовах оренди.
- 23. Право корист. Прир. Ресурсами заг.-держ. І місцев. Знач.
- 24. Суб’єкти і об’єкти права природокорист.
- 25. Права і об. Субєктів права природокорист.
- 26. Захист права природокорист.
- 29. Правові форми громад у правл. У галузі ек-ї.
- 28. Сис.-ма і компетенц. Органів держ. Управл. В галузі екології.
- 30. Функції управл. В галузі ек-гії.
- 31. Правові форми ек. Контролю.
- 32. Правове регулювання ведення Червоної книги України.
- 34. Ек. Правопоруш. Як підстави юр. В-ності в ек. Сфері та їх класифікація.
- 35. Склад екологічного правопорушення.
- 10.11.Екологічні права громадян України
- 12. Поняття і класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян.
- 40. Водоохоронні зони.
- 41. Прибережні захисні смуги.
- 44. Правова охорона водних об'єктів.
- 50. Право лісокористування та його види
- 57.Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства.
- 58.Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.
- 64. Надра як об'єкт правового регулювання
- 67. Управління в галузі використання та охорони надр.
- 65. Право користування надрами.
- 66. Позбавлення землевласників і землекористувачів права користування надрами.
- 69. Правова охорона надр.
- 71. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.
- 72.Тваринний світ як об'єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони.
- 73.Законодавство про рослинний і тваринний світ.
- 74.Суб'єкти, об'єкти права власності на тваринний світ.
- 75.Поняття та форми права власності на тваринний світ.
- 76.Право використання тваринного світу.
- 77.Прав. Регулювання мисливства і рибальства.
- 78. Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- 79.Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- 80. Правове забезпечення охорони тваринного світу.
- 81.Відповідальність за порушення зак-тва в галузі охорони, використання і відтворення тс.
- Правове регулювання використання і охорони рослинного світу.
- Органи, що здійснюють держ. Упр-ня у сфері охорони, викор. Та відтвор. Рс.
- 84. Форми використання природних рослинних ресурсів.
- 85. Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- Відповідальність за порушення зак-ства про рослинний світ.
- 87. Поняття, суб’єкти та об’єкти ее.
- 88. Правові форми екологічної експертизи.
- 89. Державне регулювання і управління в галузі екологічної експертизи.
- 90. Права і обов’язки експерта державної екологічної експертизи.
- 91. Права і обов’язки замовників екологічної експертизи.
- 93. Процедура проведення екологічної експертизи.
- 94. Умови і підстави проведення дее.
- 95. Висновок ее.
- 97. Оскарження рішень, прийнятих на підставі висновків дее.
- 98.Правопорушення в галузі екологічної експертизи.
- 100. Соціально-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки.
- 102. Правовідносини в галузі забезпечення екологічної безпеки.
- 107. Ядерна та радіаційна безпека (радіологічна) безпека в системі екологічної безпеки.
- 109. Поняття та види нс.
- 110. Проблеми правового режиму інших зон надзвичайних екологічних ситуацій.
- 112. Класифікація правових режимів територій, що зазнала радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- 114. Законодавство України, щодо правового режиму зон екологічного лиха та територій забруднених, внаслідок Чорноб. Катастрофи.
- 117. Завдання єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- 123. Міжнародні екологічні організації.
- 124. Міжнародні конференції з навкол. Середовища.
- 128. Міжнародний суд екологічного арбітражу і примирення.
- 129. Поняття та система європейського права навколишнього середовища.