2.Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки
Абсолютні правовідносини.
Повноваження щодо реалізації права на екологічну безпеку належить громадянам, а всі інші особи зобов'язані забезпечувати пріоритетність вимог екологічної безпеки, визначених законодавством, та їх не порушувати.
Підстави виникнення.
Норми екологічного законодавства
Суб 'єкти правовіносин у галузі екологічної безпеки.
Громадяни України;
Фізичні особи;
Юридичні особи; 4) Держава.
О 'єкти правовідносин
Життя іздоров'я людей;
Безпечне навколишнє природне середовище та його компоненти (природні умови).
Зміст правовідносин
Права громадян на екологічну безпеку.(Від неконтрольованого та шкідливого біологічного впливу. Від акустичного, електромагнітного, іонізуючого впливу, фізичних факторів та радіоактивного забруднення. Від забруднення виробничими, побутовими, іншими відходами).
Обов'язки держави щодо забезпечення екологічної безпеки.( У процес проектування, розміщення, будівництва, реорганізації, введення та експлуатацію підприємств та інших об'єктів. У процесі застосування засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, хімічних речовин та інших препаратів. У процесі проведення наукових досліджень, впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем).
Обов 'язки інших осіб щодо дотримання вимог екологічної безпеки.( При проектуванні, виробництві, експлуатації та обслуговуванні транспортних засобів. При проектуванні, розміщенні, будівництві, рекострукції, введенні в дію, експлуатацію військових оборонних об'єктів. При плануванні, розміщені, забудові і розвитку населених пунктів.)
Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є;
а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;
б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;
в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;
д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;
е) науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;
є) обов'язковість екологічної експертизи;
ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;
з) науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;
й) безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;
і) стягнення плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості
природних ресурсів компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної змінності територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;
й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;
к)вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.
- 2.3.Поняття екологічної безпеки та правові основи її забезпечення
- 3. Принципи організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки.
- 3.1.А. Національна система екологічної безпеки
- 3.1.Б. Основні принципи управління екологічною безпекою в контексті збалансованого розвитку
- 3.2. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки
- 3.3.Правові відносини в галузі екологічної безпеки
- 2.Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки
- 3.4.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»
- 4. Шляхи забезпечення екологічної безпеки при забрудненні навколишнього природного середовища
- 4.3. Гігієнічна регламентація та Державна реєстрація небезпечних факторів
- 5.Оцінка стану довкілля при запобіганні і реагуванні на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації
- 5.1. Моніторинг довкілля
- 5.2. Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 5.3. Надзвичайні екологічні ситуації
- 5.4. Екстремальне забруднення довкілля
- 5.5. Вплив агресивних хімічних факторів
- 5.6. Протидія рушійним стихійним явищам
- 6. Заходи техногенно-екологічної безпеки
- 6.1. Екологічні вимоги при проектуванні та розміщенні населених пунктів і продуктивних сил
- 6.2. Охорона довкілля від забруднення виробничими та побутовими відходами
- 6.2.1. Переліки небезпечних відходів
- Груп речовин і матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, ввезення в Україну яких забороняється
- I хімічні речовини Хімічні речовини першого класу небезпеки
- Хімічні речовини гостронаправленої дії
- 6.4. Екологічна безпека при виникненні небезпечних фізичних та біологічних факторів
- 6.5. Вимоги радіаційної безпеки
- 7. Екологічна безпека водних ресурсів
- 8. Екологічна безпека атмосферного повітря
- 9. Екологічна безпека збереження земельних ресурсів
- 10. Надра (техногено-екологічна безпека)
- 11. Міжнародне право екологічної безпеки
- 11.1.Визначення поняття міжнародної екологічної безпеки та права міжнародної екологічної безпеки
- 2. Принципи міжнародного права екологічної безпеки
- 12.Екологічна криза
- 12.1. Екологічна криза, поняття, сутність.
- 2. Екологічні кризи, причини їх дії
- 3. Фізичні, хімічні, біологічні та психологічні фактори
- 4. Класифікація екологічних криз
- 5. Природні і антропогенні екологічні кризи
- 7. Джерела екологічної кризи XX століття та її вплив на біосферу
- 14.Еколого-економічна безпека господарських систем у контексті сталого розвитку
- 2. Поняття еколого-економічного ризику, його оцінювання