5.6. Протидія рушійним стихійним явищам

Стихійне лихо – це явище природи, яке створює катастро-фічну обстановку, порушує нормальну діяльність населення, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і призводить до загибелі людей, тварин, знищення матеріальних цінностей.

Стихійне лихо або виробничі аварії, які призводять до загибелі або каліцтва людей, називаються катастрофами.

За походженням розрізняють чотири види стихійного лиха: тектонічні, топологічні, метеорологічні, антропогенні.

1. Тектонічні: землетруси, моретруси, виверження вулканів і т. п.

Землетрус – один з найстрашніших видів стихійного лиха, що часто супроводжується людськими жертвами. За даними ЮНЕСКО, землетрусам належить перше місце за завданими збитками і одне з перших місць за кількістю людей, які загинули.

В Україні і в європейських країнах для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12-бальна міжнародна шкала MSK - 64. Умовно землетруси за цією шкалою поділяються на такі:

слабкі – 1-3 бали;

помірні – 4-5 балів;

достатньо сильні – 6 балів;

дуже сильні – 7 балів;

руйнуючі – 8 балів;

спустошуючі – 9 балів;

знищуючі – 10 балів;

катастрофічні – 11 балів;

дуже катастрофічні 12 балів.

Підземні поштовхи, удари і коливання поверхні землі, зазвичай, охоплюють великі території. При сильних землетрусах порушується цілісність грунту, руйнуються будинки і споруди (мости, шляхи), виходять з ладу комунальноенергетичні мережі (водопроводу, каналізації, газу, електрики, опалення). На земній кулі щороку виникає більше 100 землетрусів, які призводять до різних руйнувань і загибелі людей. Виникають землетруси несподівано, і хоча головний поштовх продовжується кілька секунд, його наслідки бувають трагічними. Землетруси бувають тектонічні, вулканічні, обвальні та інші, а також землетруси, внаслідок падіння метеоритів або зіткнення нашої планети з іншими космічними тілами. Найчастіше бувають тектонічні землетруси. Особливістю цього стихійного лиха є те, що руйнуються будівлі і споруди, виникають гірські обвали, лавини, інколи запруджуються річки. Так, наприклад, 6 жовтня 1948 року о 1 год. 12 хв землетрус в Ашгабаті (Туркменія) силою до 10 балів призвів до загибелі 100 тисяч людей (із 130 тис. жителів, які проживали в Ашгабаті). Цілими залишились лише 7 будинків.

У 1956 році в Ташкенті (Узбекистан), в 1999 році в Туреччині землетруси викликали великі руйнування. 7 грудня 1988 року у Вірменії стався землетрус силою до 10 балів. Вірменія мала на той час населення 3 млн 412 тис. чоловік, населених пунктів – 985, із яких зруйновано повністю – 58, значно були пошкоджені – 173.

Якщо землетрус застав вас у будинку, найкраще протягом 15-20 сек. вибігти на відкриту місцевість. Небезпечно стояти поблизу будівель, високих стін. Не користуйтесь ліфтом – він може зупинитися. Якщо неможливо вибігти на вулицю, сховайтесь у відносно безпечному місці – відчиніть двері і станьте на порозі. Обличчя закрити руками, щоб не поранитись склом, посудом, картинами, світильниками. У всіх випадках триматись подалі від вікон, скляних перегородок. Найбільш безпечне місце біля капітальних стін. Якщо підземні поштовхи застали вас на вулиці – відійдіть далі від будівель, ліній електропередач. Не торкайтесь обірваного дроту – він може бути під напругою. Якщо ви в автомобілі або іншому транспорті, ліпше зупинитись і залишатись на місці до кінця поштовхів землі. В автобусі не потрібно бити вікна, рватись до дверей. Водії автобусів, трамваїв, тролейбусів повинні зупинити свій транспортний засіб і відчинити двері.

Після сильного землетрусу по можливості надати медичну допомогу людям, які її потребують, і вивільнити людей, які опинилися в невеликих завалах. Обов’язково увімкнути радіо-трансляцію, радіоприймач, телевізор і прослухати відповідні вказівки та рекомендації. Потрібно перевірити електропроводку, якщо є пошкодження – відремонтувати або вимкнути електрику в цеху, квартирі, перевірити справність водо- та газопостачання. Забороняється користуватись відкритим вогнем. При переміщенні триматись подалі від напівзруйнованих будівель і ні в якому разі не заходити в них.

Необхідно пам’ятати, що після першого поштовху може бути другий і третій поштовхи. Вони можуть бути через кілька годин, а інколи і діб.

2. Топологічні: зсуви, повені, селі, лавини, снігові обвали і т.п. Вони найчастіше виникають внаслідок надлишкових опадів, інтенсивного танення снігу і льодових заторів.

Зсув – сповзання гірських мас схилом по змоченому водостійкому шару під дією сили тяжіння.

У лютому 1995 року крупномасштабний зсув стався в м. Чернівці на схилі по вулиці Одеській. Внаслідок зсуву стали непридатними до проживання десятки житлових будинків, виведено з ладу ряд об’єктів промисловості та лікарняний комплекс.

При загрозі зсувів усі попереджувальні заходи повинні бути спрямовані на усунення причин, що їх викликають.

Для запобігання надлишкового зволоження схилів слід не допускати вирубування дерев і чагарників, потрібно здійснювати посадку рослин з потужною кореневою системою, забороняти розорювання схилів.

Одним із розповсюджених методів боротьби зі зсувами є впровадження дренуючих і водовідвідних заходів. Поверхневі води відводяться спеціальними канавами з швидкопотоками, підземні води – дренажними системами. Схили закріплюються також залізобетонними шпильками та відсипкою контрбанкетів.

Питання про заходи по боротьбі з рухом грунтових мас на схилах, збільшення їх стійкості слід вирішувати на підставі ретельного вивчення всіх умов виникнення та існування зсувів на конкретному схилі.

Повінь – це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. Її причини – зливи, швидке танення снігу, виникнення заторів льоду, повінь може бути також наслідком верхових «нагонів» води з боку моря. Так, наприклад, у липні-серпні 1993 року в північно-західних областях України повені, які були викликані зливними дощами, завдали великих збитків. Тільки в Рівненщині загинуло 4 людей, зруйновано 10 мостів, пошкоджено 440 будинків і більш як 30 км шляхів. Під водою опинилося 300 тис. га території України. Загальна сума збитків перевищує 80 млн доларів США.

При загрозі повені здійснюються попереджувальні заходи, які дають можливість зменшити збитки і створити умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах затоплення. Проводять своєчасне інформування населення про сти-хійне лихо і правила поведінки, посилюють спостереження за підняттям води, перевіряють стан дамб, гребель, мостів – виявлені недоліки усувають, готують сили і засоби на випадок проведення рятувальних робіт.

Для зменшення збитків в небезпечних районах інколи проводять евакуацію населення і вивіз матеріальних цінностей. У першу чергу це стосується дитячих закладів і лікарень, а також інвалідів і людей похилого віку. Людей і матеріальні цінності вивозять, звичайно, автотранспортом, тварин – переганяють. У крайніх випадках використовуються катери, баржі, човни та інші плавзасоби, а із дощок, колод, бочок можна виготовити плоти або пороми. Перед тим, як залишити будинок (квартиру), необхідно перенести на верхні поверхи та інші незатоплювальні місця все те, що вода може зіпсувати, не забути вимкнути світло і газ. З собою треба взяти найнеобхідніші речі, обов’язково документи, запас харчових продуктів, води, медикаментів і прибути на місце збору.

Якщо вода застала в полі, лісі – потрібно виходити на підвищені місця. Якщо такої можливості немає – вилізти на дерево, використати предмети, які можуть втримати на воді – дошки, гілки дерев, дерев’яні двері, бочки, автошини, уламки огорожі та ін.

Сель – раптово сформований в руслах гірських річок тимчасовий потік води з великою кількістю піску, каміння та інших твердих матеріалів. Причинами його виникнення є інтенсивні зливи, швидке танення снігу або льоду.

Сель характеризується великою масою і швидкістю пересування. Руйнує будівлі, шляхи, гідротехнічні та інші споруди, знищує сади, призводить до загибелі людей і тварин.

Рятування від селю полягає у своєчасній евакуації із зон його можливого розповсюдження. Людині, яка потрапила в селевий потік, необхідно подати жердину, канат, драбину і допомогти вибратись, вивести її з потоку в напрямку його руху.

Лавини – зміщення снігових і земляних мас під дією своєї ваги. Спостерігаються вони в горах, по берегах рік і водойм, де глинисті породи насичені водами.

Лавини призводять до катастрофічних наслідків: руйнуються будівлі, споруди, залізниці, автомобільні шляхи, лінії електропередач і зв’язку, комунально-енергетичні мережі, в грунті утворюються провали, тріщини, виникає затоплення.

У районі можливих лавин організовується постійне спостереження за переміщенням грунтів, снігу (в горах ), рівнем води в криницях, дренажних спорудах, системах відводу стічних вод, свердловинах, річках, водоймах, за випаданням і стоком атмосферних опадів. Якщо є навіть незначні відхилення від нормальних умов, терміново починають попереджувальні роботи. У першу чергу сповіщають населення даного і прилеглих районів, як діяти в цих умовах, що зробити вдома, на подвір’ї. При необхідності – провести евакуацію, вивезти тварин і матеріальні цінності. Якщо отримано сигнал про наближення лавини, необхідно якнайшвидше вийти в безпечний район.

Снігові заноси виникають внаслідок сильних снігопадів і завірюх. Через них може припинитись рух на автомобільних шляхах, залізницях, повітряному транспорті. Ускладнюється робота комунально-енергетичного господарства і підприємств зв’язку, порушується нормальна життєдіяльність сіл і міст.

Про можливість снігових заносів населення попереджується заздалегідь всіма засобами зв’язку. На цей час потрібно обмежити пересування, особливо в сільській місцевості. Роблять запас продуктів, води, палива, заготовляють корм і воду для тварин.

Якщо снігопад застав вас у дорозі, необхідно зупинити автомобіль, однак не покидати його. Тим паче, не намагатись дійти пішки до населеного пункту. Щоб не опинитися під снігом, потрібно його розгрібати, бажано вивісити яскраву тканину – це буде служити орієнтиром для пошукової групи.

3. Метеорологічні: буревії (урагани), шторми, смерчі, надзвичайні морози, засухи.

Буревій (ураган), шторм – надзвичайно швидке і сильне, часто катастрофічне, переміщення повітря, яке викликає загибель людей, тварин, знищення морських і річкових суден, руйнування будинків, споруд, а інколи і населених пунктів. Шторми викликають сильне хвилювання моря. Швидкість вітру під час урагану досягає 120 -210 км/год і більше, при штормі 80-100 км/год.

Багато лиха наробив буревій, який здійнявся з 14 по 18 листопада 1992 року в одинадцяти областях України. Без електроструму залишилося 3454 населених пункти, в тому числі і ряд великих міст; залишилося без телефонного зв’язку близько тисячі населених пункт ів; 400 виробничих об’єктів у сільській місцевості через відсутність електроенергії не мали змоги приступити до роботи.

На жаль, не обходиться без жертв. Так, у Запорізькій області внаслідок стихії загинуло 2 чоловіки, 3 одержали серйозні травми. Без даху залишилось 180 сімей.

Особливо небезпечне становище склалося в Закарпатській області. У результаті дощів вийшли з берегів річки Уж, Тур, Любериця. Рівень паводка перевищив критичні відмітки водоохоронних споруд.

Смерч – це вихор, швидкість переміщення повітряних мас якого перевищує інколи швидкість звуку. Розрідження повітря, яке виникло в середині смерчу, настільки велике, що може виривати з корінням дерева, зривати дахи, звалювати дерев’яні будинки, а інколи повністю їх руйнувати. У таких випадках рятуватися краще за все в підвалах, канавах, траншеях, спеціальних сховищах і укриттях.

Силу буревіїв, штормів, смерчів прийнято оцінювати, залежно від швидкості вітру, за 17-бальною шкалою.

Для того, щоб зменшити збитки і втрати підприємства, гідрометеослужби за декілька годин до наближення буревію (смерчу) подають штормове попередження. Отримавши попередження, необхідно виконати запобіжні роботи: закріпити слабкі конструкції, в будинках зачинити двері, вікна, горища, вентиляційні пристосування. Великі вікна і вітрини зашити дошками. Скло заклеїти смужками паперу або тканини. З дахів, балконів, лоджій забрати предмети, які при падінні можуть нанести людям травми. Подбати про аварійне освітлення, медикаменти, бинти. Зробити запас продуктів харчування і води на 2-3 доби. Радіоприймачі і телевізори тримати ввімкнутими для прослуховування спеціальної інформації.

У будинках потрібно остерігатись поранення розбитими вікнами, вітринами і т.п. Забороняється виходити на вулицю відразу після послаблення вітру, тому що він через декілька хвилин може посилитись. Якщо буревій (ураган) або смерч застав вас на відкритій місцевості, необхідно укритись в канаві, ямі, лягти на дно заглиблення і притиснутись до землі. Не впадати у паніку, діяти свідомо, надавати допомогу ураженим. Найбезпечніші місця – спеціальні сховища, підвали і внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків.

4. Антропогенні або техногенні: пожежі, радіаційне забруднення.

Пожежа – це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей. Пожежа може виникнути в населених пунктах, на шахтах, нафто- і газопромислах, виробничих підприємствах, в лісах і на торфорозробках. Лісові пожежі бувають: низові – вогонь розповсюджується тільки по наземному шару; верхові – захоплює крони дерев; грунтові – полум’я виникає в товщі горючого матеріалу (торфу, бурого вугілля, сланцю). Особливу небезпеку являють собою верхові пожежі – швидкість їх розповсюдження 25-30 км/год. Причиною 80 % лісових пожеж є порушення населенням пожежної безпеки в місцях роботи і відпочинку, а також використання несправної техніки. У пожежонебезпечний сезон в лісі забороняється розпалювати вогонь, курити дозволяється тільки на спеціально обладнаних майданчиках. Степові (польові) пожежі виникають в суху погоду і, як правило, на полях з зерновими культурами. Для того, щоб зменшити кількість пожеж, необхідно дотримуватись встановлених правил поведінки в житлових будинках, в лісових масивах, на полях та в інших місцях.

Палаючий будинок залишають, накрившись з головою мокрою ковдрою, тканиною або верхнім одягом. Через сильно задимлені приміщення потрібно рухатись поповзом або пригнувшись. Якщо пожежа застала вас у степу або лісі, кордон вогню слід переходити проти вітру, прикрити обличчя і голову верхнім одягом. Виходять з небезпечної зони по галявинах, просіках, шляхах вздовж річки або струмка. Локалізувати і гасити пожежі в початковій стадії повинно населення. Для цього використовують вогнегасники, пісок, воду, землю та інші засоби.

Радіаційне забруднення - перевищення фонового рівня накопичування радіонуклідів у навколишньому середовищі.

Будь-яке стихiйне лихо небезпечне внаслiдок раптового виникнення. Воно наносить збитки народному господарству, часто призводить до загибелi людей. I тому дуже важливо надавати увагу питанням протидiї рушiйним стихiйним явищам. Виходячи iз конкретних умов навколишнього середовища i виробничих процесiв, слiд знати заходи екологiчної безпеки та вмiти їх застосовувати при негативних явищах природи.