3.2. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки

З метою оперативного вирішення питань техногенно-екологічної безпеки, пов’язаних із запобіганням надзвичайним ситуаціям та реагуванням на них, а також координації і контролю на державному рівні комплексу робіт і заходів у цій сфері в Україні діє Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями також затверджено відповідні положення про комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі — Комісія) є постійно діючим органом, який координує діяльність центральних та місцевих органів державної влади, пов’язану з безпекою та захистом населення і територій, реагування у надзвичайних ситуаціях, а також здійснення заходів щодо запобігання виникненню та ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Основними завданнями Комісії є:

• координація робіт, пов’язаних з розробленням та здійсненням профілактичних заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природно-техногенного походження, зменшення шкоди, заподіяної внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій, раціонального використання коштів, спрямованих на ліквідацію їх наслідків та визначення першочергових заходів і потреб;

• забезпечення виконання центральними та місцевими органами державної виконавчої влади робіт, пов’язаних з подоланням та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій регіонального і національного масштабів;

• керівництво функціональними системами захисту населення і спостереження за станом навколишнього природного середовища і техносфери;

Комісія, відповідно до покладених на неї завдань у звичайних умовах:

• організовує розроблення заходів щодо удосконалення правового регулювання питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, техногенно-екологічної безпеки, готує і подає урядові відповідні пропозиції про визначення прав і обов’язків у цій сфері центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;

• організовує розроблення нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів з питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, техногенно-екологічної безпеки, методології компенсації шкоди, заподіяної внаслідок надзвичайних ситуацій, проведення розрахунків збитків та матеріально-технічних засобів для їх ліквідації;

• координує діяльність органів державної виконавчої влади з питань розроблення та реалізації програм забезпечення безпеки населення, його санітарно-епідемічного благополуччя, охорони навколишнього природного середовища. Вживає заходів щодо забезпечення контролю за реалізацією виконання вимог техногенно-екологічної безпеки у господарській діяльності, впровадження безпечних технологій, надійності та стійкості технічних і технологічних систем, транспортних засобів і промислових об’єктів, а також врахування їх під час розроблення і реалізації відповідних державних та регіональних програм;

• розглядає питання про створення державних підприємств, що використовують складні та небезпечні технології (хімічні, радіаційні тощо), і про припинення їх діяльності;

• організовує проведення експертизи найважливіших проектів заходів щодо техногенно-екологічної безпеки, їх впливу на навколишнє природне середовище, життя та здоров’я людини;

• вживає заходів щодо розвитку державної системи спостережень і прогнозів стану навколишнього природного середовища, форм контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об’єктів, а також впровадження комп’ютеризованих систем збирання, оброблення, нагромадження та оперативної оцінки інформації стосовно обліку і рангування потенційно небезпечних виробництв, технологій, об’єктів, окремих споруд, різних видів надзвичайних ситуацій, оперативного інформування органів державної виконавчої влади та оповіщення населення про виникнення надзвичайних ситуацій;

• оцінює за матеріалами прогнозу масштаби можливих наслідків кожного ймовірного виду надзвичайної ситуації з урахуванням особливостей виробництва і регіону, обгрунтування потреб у силах і засобах, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та визначення шкоди;

• організовує складання типового переліку можливих надзвичайних ситуацій по регіонах і галузях виробництва;

• координує розроблення і виконання науково-технічних програм щодо створення нових зразків техніки, приладів, обладнання, устаткування, механізмів і матеріалів для здійснення пошуково-рятувальних та аварійно-відбудовчих робіт, систем спостереження і контролю за станом навколишнього природного середовища і захисту населення, об’єктів, будівель, споруд і забезпечення життєдіяльності населення в екстремальних умовах, визначає необхідні обсяги їх виробництва і запасів;

• організовує контроль за раціональним використанням Фонду ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

• здійснює контроль за роботою комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх підготовкою до дій у надзвичайних ситуаціях;

• узагальнює пропозиції центральних і місцевих органів державної виконавчої влади про формування джерел надходження коштів, резервів матеріально-технічних і трудових ресурсів, встановлення порядку їх використання для проведення профілактичних заходів, спрямованих на зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення розміру витрат на ліквідацію їх наслідків і допомогу потерпілим;

• здійснює співробітництво з відповідними органами зарубіжних країн і міжнародними організаціями у межах зобов’язань України згідно з міжнародними договорами, вивчає їх позитивний досвід;

у надзвичайній ситуації:

• надає урядові та Президентові України інформацію про виникнення надзвичайної ситуації регіонального або національного масштабу, готує оперативні відомості про вжиті заходи для подолання та ліквідації її наслідків;

• визначає причини виникнення надзвичайної ситуації , обставини, що склалися внаслідок її виникнення;

• залучає до виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, необхідні транспортні, будівельні, медичні та інші сили, засоби, використовуючи наявні матеріально-технічні, продовольчі та інші ресурси і запаси;

• приймає рішення про необхідність виділення додаткових матеріально-технічних і фінансових ресурсів з Фонду ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

• координує і контролює дії територіальних комісій, місцевих органів державної виконавчої влади в зоні евакуації населення з надання потерпілим необхідної допомоги та інших невідкладних заходів;

• здійснює, як правило, безпосереднє керівництво ліквідацією надзвичайних ситуацій, наслідки якої поширюються на значну територію або суміжні держави;

• організовує проведення експертизи щодо оцінки розмірів та масштабів заподіяної шкоди спорудам, іншим об’єктам народного господарства, навколишньому природному середовищу.

Комісії надається право:

• у разі національних аварій, катастроф, стихійного лиха керувати аварійно-рятувальними роботами і без попереднього узгодження з відповідними міністерствами і відомствами застосовувати сили і засоби, які призначені до виконання завдань запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них;

• заслуховувати керівників (представників) центральних і місцевих органів державної виконавчої влади з питань, що належать до її компетенції;

• одержувати від центральних і місцевих органів державної виконавчої влади матеріали і документи, необхідні для вирішення питань, які вона розглядає;

• давати доручення центральним і місцевим органам державної виконавчої влади з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

• залучати до дій у разі потреби всі функціональні ланки державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них, а саме:

а) прогнозно-моделюючої системи;

б) екологічної та ядерної безпеки;

в) спостереження і контролю за стихійними, гідрометеорологічними і гідрофізичними явищами, за станом навколишнього природного середовища;

г) контролю за станом потенційно небезпечних об’єктів;

д) сейсмологічних спостережень;

е) санепіднагляду;

є) розглядати матеріали про причини виникнення і наслідки надзвичайних ситуацій, вносити відповідним органам пропозиції про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності посадових осіб, винних у виникненні надзвичайної ситуації.

Таким чином, дiяльнiсть Державної комiсiї з питань техногенно-екологiчної безпеки та надзвичайних ситуацiй забезпечує координацiю роботи центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, пов’язану з безпекою та захистом населення i територiй як у звичайних умовах, так i в надзвичайних ситуацiях природного та техногенного походження, а також органiзацiю та безпосереднє керiвництво по лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй нацiонального i регiонального масштабiв.