logo search
екологічна безпека

2. Поняття еколого-економічного ризику, його оцінювання

У процесі формування системи еколого-економічної безпеки важливе значення має формулювання такого поняття, як ризик.

Оцінка ризику являє собою системний підхід до оцінювання й опису на кількісному та якісному рівнях небезпек господарювання, що спричинили певні фактори.

Оцінка ризику складається з таких етапів:

Ризик господарювання може призвести не тільки до втрати очікуваного прибутку, але й до певних надзвичайних ситуацій (НС), пов'язаних із значними економічними збитками, втратою здоров'я і навіть життя.

Розглянемо основні види ризику.

Примусовий та добровільний ризик.

Добровільним називається ризик, на який наражаються люди, що виконують певні службові або родинні обов'язки: працівники міліції, пожежники, медперсонал деяких спеціальностей, персонал потенційно небезпечних підприємств, тощо.

Примусовим називається ризик, на який наражаються люди, що вимушено потрапили до зони впливу тих чи інших негативних факторів: заручники, мешканці жителі, розташованих поблизу потенційно небезпечних об'єктів, тощо. Добровільний ризик може бути на 2-3 порядки вище за примусовий.

Ризик віддалених наслідків – добровільний або примусовий ризик, пов'язаний з накопиченням в навколишньому середовищі або організмі людини негативних чинників, дія яких проявляється значно пізніше, ніж момент безпосереднього впливу негативного чинника.

Виправданий ризик – добровільний ризик під час попередження подій, небезпека наслідків яких значно перевищує небезпеку, пов'язану з виконанням обов'язків щодо попередження цих подій.

Основним показником ризику є імовірність його появи. Цей показник має два різновиди. В першому випадку передбачається існування деякої неперервної випадкової величини, що має розмір часу і описує тривалість до виникнення певної події. В другому випадку маємо дискретну випадкову величину, яка може з'явитись або не з'явитись при певних обставинах.

Таким чином, як у першому, так і у другому випадку обчислення показників ризику зводиться до визначення числових характеристик випадкових величин.

Для оцінювання ризику треба дослідити всю ту послідовність подій, результатом якої є виникнення НС. Тому оцінка ризику виконується у декілька етапів:

  1. ідентифікація НС;

  2. дослідження причин та механізму їх появи;

  3. дослідження причин та механізму їх появи;

  4. виявлення початкової події – першопричини розвитку НС;

  5. обчислення імовірності появи початкової події;

  1. виявлення різних шляхів розвитку початкової події і побудова «дерева подій»;

  2. обчислення імовірності розвитку початкової події тим чи іншим шляхом;

  3. визначення кінцевих подій, до яких може призвести той чи інший шлях розвитку початкової події;

  4. аналіз кожної з можливих кінцевих подій і виявлення серед них неприпустимих або небажаних, тобто тих, які можуть бути віднесені до категорії НС;

10) обчислення імовірності появи кожної з НС і виявлення серед них тих, що являють загрозу для людей, навколишнього середовища або інших об'єктів;

11) розробка і опрацювання заходів щодо попередження появи відповідної початкової події та її розвитку небажаними шляхами.

За рекомендаціями ВОЗ та Агенцією з охорони навколишнього середовища США, процес аналізу ризику щодо життя й здоров'я людини має чотири стадії:

Ідентифікація небезпеки починається з визначення переліку сполук, які можуть вливати на організм людини. Для цього аналізу підлягає вода, повітря, продукти господарювання й харчування, ґрунти тощо. Оцінка залежності «доза-ефект» пов'язує кількісні показники дози токсичної речовини з вірогідністю появ негативних наслідків для людини. Оцінка «доза-ефект» є математична модель, що кількісно характеризує негативний вплив шкідливої речовини. Оцінка доз впливу передбачає виявлення статево-вікових та ін.

Визначенню підлягають обсяги небезпечних речовин. Тобто розробляється сценарій надходження шкідливих сполук. Але аналізу підлягає домінуючий шлях цього надходження.

Для проведення оцінки територія виникнення ризику підлягає дослідженню («конкретизації»), з'ясовується часовий інтервал впливу та зони впливу виявлених небезпечних факторів (сполук). Для ранжування небезпечних сполук й джерел постачання шкідливих речовин для проведення оцінювання доцільно узагальнювати фактори впливу.

Характеристика ризику – це кількісне виявлення ступеню ризику для здоров'я людини в результаті впливу шкідливих речовин. Для характеристики ризику дози впливу комбінуються з токсикологічними речовинами для оцінки вірогідності очікуваного ефекту. На цьому етапі виявляються пріоритетні небезпечні сполуки й методологія зниження ризику в майбутньому. Головною характеристичною рисою цієї процедури є аналіз неявних дій впливових факторів.