Характеристика забруднення атмосферного повітря на постах спостережень за 2009 рік
Домішки | №№ постів по місту Ужгород | Кількість відібраних проб П | Середня концентрація мг/м3 | Максимальна концентрація мг/м3 | Повторю-ваність пере-вищення ГДК | Повторю-ваність пере-вищення 5 ГДК |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Пил | 1 2 по місту | 577 580 1157 | 0,06 0,10 0,08 | 0,27 0,40 0,40 | 0,0 0,2 0,1 | 0,0 0,0 0,0 |
Диоксид сірки | 1 2 по місту | 1109 1136 2245 | 0,004 0,004 0,004 | 0,021 0,018 0,021 | 0,0 0,0 0,0 | 0,0 0,0 0,0 |
Розчинні сульфати | 2 по місту | 580 580 | 0,01 0,01 | 0,06 0,06 | 0,0 0,0 | 0,0 0,0 |
Оксид вуглецю | 1 2 по місту | 578 574 1152 | 3 3 3 | 5 8 8 | 0,0 0,9 0,4 | 0,0 0,0 0,0 |
Диоксид азоту | 1 2 по місту | 1109 1136 2245 | 0,06 0,05 0,05 | 0,21 0,12 0,21 | 9,9 3,3 6,5 | 0,0 0,0 0,0 |
Оксид азоту | 1 по місту | 1109 1109 | 0,04 0,04 | 0,13 0,13 | 0,0 0,0 | 0,0 0,0 |
Формальдегід | 1 2 по місту | 1108 1136 2244 | 0,011 0,006 0,009 | 0,169 0,122 0,169 | 2,0 0,4 1,2 | 0,0 0,0 0,0 |
Бенз/а/пірен | 1 | 11 | 0,50 | 1,6 | - | - |
Кадмій | 1 | 11 | 0,001 | 0,002 | - | - |
Залізо | 1 | 12 | 0,71 | 1,56 | - | - |
Марганець | 1 | 12 | 0,02 | 0,03 | - | - |
Мідь | 1 | 12 | 0,02 | 0,04 | - | - |
Нікель | 1 | 12 | 0,04 | 0,06 | - | - |
Свинець | 1 | 12 | 0,02 | 0,04 | - | - |
Хром | 1 | 12 | 0,02 | 0,03 | - | - |
Цинк | 1 | 12 | 0,04 | 0,13 | - | - |
Перевищення середньомісячної концентрації забруднюючих речовин у порівнянні із середньодобовою гранично допустимою концентрацією виявлено по формальдегіду, диоксиду азоту та оксиду вуглецю. Графік зміни середньодобової концентрації цих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгород у 2009 році приведений на рис.2.3.1.
Рис.2.3.1. Зміна середньодобової концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода протягом 2009 року
| |
Формальдегід ( в кратності середньодобовій ГДК ) |
|
Диоксид азоту ( в кратності середньодобовій ГДК ) |
|
Оксид вуглецю ( в кратності середньодобовій ГДК ) |
|
Забруднення формальдегідом на протязі 2009 року залишалось високим. Найвища разова концентрація спостерігалась 02 жовтня о 0700 при вітрі північного напрямку (румб напрямку – 010 ) та швидкості 1 м/с на ПСЗ - 1 – 0,169 мг/м3, що в 4,83 разів вище ГДКмакс.раз; на ПСЗ - 2 максимальна разова концентрація формальдегіду (0,122 мг/м3 або 3,49 ГДКмакс.раз.) спостерігалась 03 жовтня о 0700 при західному напрямі вітру (румб напрямку – 280 ) та швидкості 2 м/с. Середньорічна концентрація формальдегіду в повітрі склала 0,009 мг/м3 при ГДКсер.-доб.- 0,003 мг/м3, що в три рази перевищує ГДКсер.доб. Підвищене середньомісячне забруднення спостерігалось з червня до грудня місяців включно, і було в межах 0,009 - 0,016 мг/м3, що перевищує ГДКсер-доб. в 3,0 - 5,3 разів. Нижче ГДК середньомісячні концентрації формальдегіду не опускались, концентрація на рівні ГДКсер.доб. спостерігалась у березні. Максимальна середньомісячна концентрація формальдегіду в атмосферному повітрі міста протягом 2009 року спостерігалась у жовтні (0,016 мг/м3 або 5,3 ГДКсер-доб) (див.рис.2.3.3.).
Однією з причин такого високого забруднення атмосферного повітря формальдегідом на протязі останніх років залишається автотранспорт. Це припущення підтверджується також зростанням концентрації оксиду вуглецю (II) в атмосферному повітрі. Але не можна відкидати і впливу промислових підприємств, розташованих за межами міста. Закарпатським обласним центром з гідрометеорології було проаналізовано вплив діяльності Перечинського лісохімкомбінату на якість атмосферного повітря в м.Ужгороді. При приблизних підрахунках згідно ОНД-86 (без врахування коефіцієнта рельєфу місцевості), якщо підприємство викидає в повітря в нічний час близько 2,7 т формальдегіду, то його максимальна приземна концентрація в місті Ужгороді (відстань – 19 км) може складати при несприятливих погодних умовах майже 10 ГДКмакс.раз.; концентрація в селищі Перечин може перевищити ГДК в багато разів.
Забруднення атмосферного повітря диоксидом азоту на протязі року теж було вищим ГДКсер.-доб.. Середня річна концентрація склала 0,053 мг/м3 при ГДКсер.-доб.- 0,04 мг/м3 (1,33 ГДКсер.-доб).. Найбільше середньомісячне забруднення спостерігалось в серпні (0,068 мг/м3 або 1,7 ГДКсер.-доб. ). Найнижче забруднення атмосферного повітря диоксидом азоту спостерігалось у червні (0,042 мг/м3 або 1,05 ГДКсер.-доб.). Найвища разова концентрація диоксиду азоту зафіксована на ПСЗ-1 08 травня 2009 року о 1300 год. – 0,213 мг/м3, що перевищило ГДКмакс.-раз. (0,085 мг/м3) в 2,51 разів (рис.2.3.2.).
Середньорічна концентрація оксиду вуглецю склала 3,2 мг/м3 або 1,07 ГДКсер.-доб. Середньомісячне забруднення атмосферного повітря залишалось на рівні 3,1-3,5 мг/м3 на протязі всього року. Максимальна разова концентрація оксиду вуглецю, 8,3 мг/м3 або 1,66 ГДКмакс.-раз., спостерігалась на ПСЗ-2 03 листопада о 19-ій годині (рис. 2.3.2.).
Середньомісячна концентрація пилу в 2009 році була нижчою за ГДК на протязі всього року. Найвища середньомісячна концентрація пилу спостерігалась у квітні (0,12 мг/м3 або 0,8 ГДКсер.-доб.), найнижча – в лютому та листопаді (0,06 мг/м3 або 0,4 ГДКсер.-доб.). Найвища разова концентрація пилу спостерігалась на ПСЗ-2 02-го вересня о 1900 (0,59 мг/м3 або 1,18 ГДКмакс.раз.) (див. рис. 2.3.2.).
Забруднення атмосферного повітря оксидом азоту на протязі року суттєво не змінилось. Середньорічна концентрація в поточному році склала 0,036 мг/м3 при ГДКсер.-доб. – 0,06 мг/м3. Найвища середньомісячна концентрація спостерігалась в серпні – 0,052 мг/м3, найнижча – в березні (0,020 мг/м3). Найвища разова концентрація оксиду азоту спостерігалась 19 серпня о 0100 (0,125 мг/м3 при ГДКмакс.-раз. - 0,4 мг/м3).
Середньорічна концентрація диоксиду сірки в атмосферному повітрі міста в 2009 році склала 0,004 мг/м3 при найвищій разовій концентрації 0,021 мг/м3, яка спостерігалась на ПСЗ-1 06 лютого о 1300.
Забруднення атмосферного повітря розчинними сульфатами на протязі року залишалось нижчим значення ГДКсер.-доб. Середній рівень забруднення склав 0,009 мг/м3 при ГДКсер.-доб. - 0,1 мг/м3. Найбільше середньомісячне забруднення спостерігалось у квітні – 0,015 мг/м3, а найвища разова концентрація розчинних сульфатів зафіксована о 0700 31 липня 2009 року - 0,059 мг/м3.
Забруднення атмосферного повітря бенз/а/піреном є вищим ГДКсер.-доб. в холодні місяці року ( січень - 1,6 ГДК ), близьким ГДКсер.-доб в перехідний період (березень та жовтень – 0,8 ГДК, лютий та листопад – 0,7 ГДК) та значно нижчим ГДК в теплі місяці року ( < 0,3 ГДК з червня до вересня місяця включно).
Забруднення атмосферного повітря важкими металами у 2009 році залишалось нижчим ГДК.
Рис. 2.3.2. Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода ( ПСЗ-1 та ПСЗ-2 ) на протязі 2009 року | ||
Формальдегід |
|
|
Диоксид азоту |
|
|
Оксид вуглецю |
|
|
Пил |
|
|
Порівняння зміни середньомісячної концентрації основних забруднюючих речовин на протязі 2008 – 2009 років приведено на рис.2.3.3. У порівнянні з попереднім роком, відмічається зниження концентрації формальдегіду в атмосферному повітрі міста в січні – березні, травні – серпні та збільшення в жовтні та грудні. Концентрація диоксиду азоту була більшою за минулорічну в січні та на протязі липня – грудня. Концентрація оксиду вуглецю була вищою за концентрацію 2008 року на протязі всього року, за винятком липня та грудня, і знаходилась вище середньодобової гранично допустимої концентрації на протязі всього року. Концентрація пилу була вищою, у порівнянні із минулорічною, у січні, березні – травні, нижчою – в лютому та червні – грудні; залишалась нижчою за ГДКсер.-доб на протязі всього року.
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин суттєво не змінились (див. рис.2.3.3.). Характерним є збільшення забруднення атмосферного повітря міста речовинами, джерелом викидів яких є автотранспорт. Відмічається збільшення забруднення атмосферного повітря домішками:
-
оксиду вуглецю
— 2,7 (2008 р) - 3,2 мг/м3 (2009 р),
диоксиду азоту
— 0,046 - 0,053 мг/м3,
оксиду азоту
— 0,03 - 0,04 мг/м3,
свинцю
— 0,01 - 0,02 мкг/м3,
хрому
— 0,01 - 0,02 мкг/м3,
цинку
— 0,03 - 0,04 мкг/м3,
нікелю
— 0,01 - 0,04 мкг/м3,
міді
— 0,01 - 0,02 мкг/м3.
Зменшилось забруднення атмосферного повітря такими забруднюючими речовинами:
-
пилом
— 0,10 - 0,08 мг/м3,
формальдегідом
— 0,012 - 0,009 мг/м3,
бенз/а/піреном
— 1,0 - 0,5 нг/м3,
залізом
— 0,85 - 0,71 мкг/м3
та залишилось без зміни забруднення:
-
диоксидом сірки
— 0,004 - 0,004 мг/м3,
розчинними сульфатами
— 0,01 - 0,01 мг/м3,
кадмієм
— 0,001 - 0,001 мкг/м3,
марганцем
— 0,02 - 0,02 мкг/м3.
Індекс забруднення атмосферного повітря п’ятьма пріоритетними забруднюючими речовинами в 2008 році складав 9,25, в 2009 році – 7,57, що підтверджує незначне зменшення рівня забруднення.
Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА (див. табл. 2.3.4.).
Рис. 2.3.3. Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода у 2009 році в порівнянні з 2008 роком | |
Формальдегід |
|
Диоксид азоту |
|
Оксид вуглецю |
|
Пил |
|
Рис.2.3.4. Зміна середньорічних концентрацій забруднюючих речовин
в атмосферному повітрі м.Ужгорода (за 2005-2009 роки)
Згідно розрахунків, проведених Закарпатським обласним центром з гідрометеорології, тенденція зміни забруднення атмосферного повітря в м.Ужгород за останні 5 років має такий вигляд:
Спостерігається збільшення забруднення атмосферного повітря:
-
— оксидом вуглецю
Т= + 0,3000,
— залізом
Т= + 0,0190,
— міддю
Т= + 0,0010,
— нікелем
Т= + 0,0050,
— хромом
Т= + 0,0020.
Спостерігається зменшення забруднення атмосферного повітря:
-
— пилом
Т = - 0,0090,
— формальдегідом
Т = - 0,0007,
— диоксидом сірки
Т = - 0,0002,
— марганцем
Т= - 0,0010,
— свинцем
Т= - 0,0020,
— цинком
Т= - 0,0260.
Не змінився рівень забруднення:
-
— диоксидом азоту
Т= 0,0000,
— оксидом азоту
Т= 0,0000,
— розчинними сульфатами
Т= 0,0000,
— кадмієм
Т= 0,0000.
Таблиця 2.3.2.
Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
Речовина | Клас небез-пеки | Кількість міст, охоплених спостере-женнями | Середньо-річний вміст, мг/м3 | Середньо-добові ГДК | Макси-мальний вміст, | Макси-мально разові | Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: | Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: | ||||
мг/м3 | ГДК | 1 | 5 | 10 | 1 | 5 | 10 | |||||
|
| ГДК | ГДК | ГДК | ГДК | ГДК | ГДК | |||||
Основні забруднюючі речовини | ||||||||||||
Пил | 3 | 1 | 0,08 | 0,15 | 0,6 | 0,5 |
|
|
| 1/1 |
|
|
Диоксид сірки | 3 | 1 | 0,004 | 0,05 | 0,021 | 0,5 |
|
|
|
|
|
|
Диоксид азоту | 2 | 1 | 0,053 | 0,04 | 0,21 | 0,085 | 1/1 |
|
| 1/1 |
|
|
Оксид вуглецю (ІІ) | 4 | 1 | 3,2 | 3 | 8 | 5 | 1/1 |
|
| 1/1 |
|
|
Специфічні забруднюючі речовини | ||||||||||||
Сірчана кислота та розчинні сульфати | 2 | 1 | 0,009 | 0,1 | 0,06 | 0,3 |
|
|
|
|
|
|
Оксид азоту | 3 | 1 | 0,035 | 0,06 | 0,13 | 0,4 |
|
|
|
|
|
|
Формальдегід | 2 | 1 | 0,009 | 0,003 | 0,169 | 0,035 | 1/1 |
|
| 1/1 |
|
|
Таблиця 2.3.3.
Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин
(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст
Забруднююча речовина | Місто | Середньо річна концентрація | Максимально разова середньорічна концентрацій |
Пил | Ужгород | 0,53 ГДК | 1,20 ГДК |
Диоксид сірки | Ужгород | 0,08 ГДК | 0,04 ГДК |
Диоксид азоту | Ужгород | 1,33 ГДК | 2,471 ГДК |
Оксид вуглецю (ІІ) | Ужгород | 1,07 ГДК | 1,6 ГДК |
Сірчана кислота та розчинні сульфати | Ужгород | 0,09 ГДК | 0,20 ГДК |
Оксид азоту | Ужгород | 0,58 ГДК | 0,33 ГДК |
Формальдегід | Ужгород | 3,000 ГДК | 4,829 ГДК |
Таблиця 2.3.4.
Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА
Міста, (значення ІЗА) | Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря |
Ужгород, ІЗА5 = 7,58 | Формальдегід : ІЗА = 3,94 |
Диоксид азоту : ІЗА = 1,44 | |
Оксид вуглецю : ІЗА = 1,07 | |
Оксид азоту : ІЗА = 0,58 | |
Пил : ІЗА = 0,55 |
- Міністерство охорони навколишнього природного
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття
- 2. Забруднення атмосферного повітря
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- Характеристика забруднення атмосферного повітря на постах спостережень за 2009 рік
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- Допустимий рівень (нрбу-97)
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- 5.3.2.Стан ведення рибного господарства
- Динаміка вилову риби
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- Охорона та відтворення тваринного світу
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка структури земельного фонду області
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- Порушення та рекультивація земель
- 7. Надра
- 7.1 Мінерально-сировинна база
- Мінерально - сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- Поширення екзогенних геологічних процесів (егп) в Закарпатській області
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- Поводження з непридатними пестицидами
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- Застосування засобів захисту рослин
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система України
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Закарпаття
- 13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.7.2. Громадські рухи
- 13.8. Виконання державних (регіональних) екологічних програм
- 13.9. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- Висновки та пропозиції
- Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище
- Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду
- Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів
- Начальник держуправління а.Погорєлов