7.2. Система моніторингу геологічного середовища

Станом на 01.01.2010 р. на території області всього зафіксовано 3251 зсув загальною площею 379,54 кв.км, у т.ч. за 2009 рік виявлено 83 зсуви загальною площею 9,88 кв.км, з яких 12 – новоутворені (площа 0,06 кв.км), а 71 – древні (площа 9,82 кв.км), що були віддешифровані в попередні роки, але не завірені в полі. З поміж 71 древніх зсувів 63 стабілізовані (площа 9,28 кв.км), 7 (площа 0,47 кв.км) частково активізувались на 9-ти ділянках загальною площею 0,06 кв. км, а один активізувався на площі 0,07 кв.км.

За інформацією Закарпатської геологорозвідувальної експедиції активізація зсувних процесів продовжується.

Незначна активація бокової ерозії відмічена в басейнах рік Чорної Тиси, Тересви, Латориці і Ріки. Виявлено 15 ділянок бокової ерозії загальною довжиною 9,98 п.км. В результаті дії бокової ерозії пошкоджені автомобільні і сільські дороги, мости, водозахисні дамби. Всього закартовано на території Закарпатської області 490 ділянок бічної ерозії загальною довжиною 158, 38 п.км. Зафіксовано сходження одного селевого потоку з конусом виносу площею 0,0035 кв.км. Всього станом на 01.01.2010 р. на території області закартовано 267 селенебезпечних водотоків загальна площа басейнів яких складає 1782 кв.км, а загальна площа їх конусів виносу - 0,674 кв.км.

Значну шкоду завдає ерозія в долинах гірських рік. Фактично долини знаходяться на початку нового геоморфологічного циклу, пов’язаного з активною перебудовою (омолодженням) рельєфу в результаті чого досить швидко змінюються сформовані в певний геологічний період І і ІІ надзаплавні тераси. В межах цих терас розташовані, як правило, центральні частини населених пунктів, основні транспортні комунікації і землі сільськогосподарського призначення. Окрім цього, з терасами пов’язані алювіальні водоносні горизонти, за рахунок яких, в основному, забезпечується водопостачання населення. Погіршується якість питної води. Зменшується величина експлуатаційних запасів води на розвіданих водозабірних ділянках.

В період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Вони важко прогнозовані, мають високу швидкість формування. Враховуючи надзвичайну щільність і масштабність (практично по всій гірській і передгірській частині області) проявів ЕГП – широкомасштабні інженерно-будівельні відновлювальні роботи і захисні заходи необхідно проводити на найбільш уразливих ділянках, де існує значна загроза населенню та комунікаціям. Обов’язковим є впровадження по всій області попереджувальних заходів.

Активізації зсувних процесів, селів та бокової ерозії річок сприяє, за даними науковців, цикл підвищеної водності, який охопив не лише Закарпатську область та Україну, але і має ознаки глобального розповсюдження.