5.2.4. Адвентивні види рослин
В області простежуються тенденції до збільшення кількості адвентивних видів та розширення місця їх зростання і поширення. Експансія адвентивних видів гальмує процеси відновлення корінного рослинного покриву, створюючи можливості їх блокування та спричиняє умови до утворення угруповань з домінуванням адвентивних видів.
Для області найбільш поширеними інвазійними видами на сьогодні є 3 види. Це амброзія полинолиста (Аmbrosia artemisiifolia L.), повитиця польова (Cusacuta campestris Junk.) та борщівник Сосновського (Heracleum sosnovskyi Manden).
Експансія адвентивних видів гальмує процеси відновлення корінного рослинного покриву, створюючи можливості їх блокування. Спричиняє утворенню угруповань з домінуванням адвентивних видів.
Зокрема, дослідження заплавних угруповань Закарпаття проведено Державним природознавчим музеєм НАН України (м. Львів). Провідними у досліджуваній фракції флори є такі перших п’ять родин: Compositae - 33 види (22,8 відсотків від її загальної кількості); Cruciferae – 15(10,4 відсотки); Graminae 11(7,6 відсотки); Labiatae – 9(6,2 відсотка); Lequminosae – 7(4,8 відсотка). Адвентивна фракція флори заплавних угруповань Закарпаття нараховує 145 видів, які належать до 108 родів і 43 родин. Загальна кількість адвентивних видів становить 201 вид, з яких також 56 видів є ненатуралізованими. З п’яти досліджуваних фракцій флори найчисельнішим за кількістю видів є рід Atriplex (4 види, 2,8 відсотків). Флористичний спектр досліджуваної фракції флори є подібним до спектру флор бур’янів Середземноморських країн Західної Європи, а також до адвентивних фракцій флор північної частини Великої Угорської рівнини.
За міграційним походженням адвентивні види рослин заплавних угруповань є досить різноманітними. Їх основу складають види з регіонів, приурочених до аридних (субмеридіональна і меридіональна) зон земної кулі – 104 види, або 71,4 відсотки. Слід відзначити також велику кількість північноамериканських видів (33 види).
Викликає занепокоєння висока кількість видів, що спричиняють засмічення природних екосистем. Найбільш біотично “засміченим” є угруповання класу Galio-Urticetea dioicae Pass ex. Kopecky.
Найбільш небезпечними для заплавних природних екосистем є популяції видів або угруповань з домінуванням Acor negundo L., Fraxsimus pensilvanica Marsh, Echinocystis lobata L., Heracleum sosnovsky Manden та інші.
Враховуючи стан масового поширення амброзії полинолистої та борщівника Сосновського, заходи контролю та боротьби з поширенням зазначених видів протягом 2009 р. систематично висвітлювались держуправлінням в обласних ЗМІ та розміщені на сайті держуправління.
- Міністерство охорони навколишнього природного
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття
- 2. Забруднення атмосферного повітря
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- Характеристика забруднення атмосферного повітря на постах спостережень за 2009 рік
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- Допустимий рівень (нрбу-97)
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- 5.3.2.Стан ведення рибного господарства
- Динаміка вилову риби
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- Охорона та відтворення тваринного світу
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка структури земельного фонду області
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- Порушення та рекультивація земель
- 7. Надра
- 7.1 Мінерально-сировинна база
- Мінерально - сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- Поширення екзогенних геологічних процесів (егп) в Закарпатській області
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- Поводження з непридатними пестицидами
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- Застосування засобів захисту рослин
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система України
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Закарпаття
- 13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.7.2. Громадські рухи
- 13.8. Виконання державних (регіональних) екологічних програм
- 13.9. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- Висновки та пропозиції
- Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище
- Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду
- Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів
- Начальник держуправління а.Погорєлов