logo
КОНСПЕКТ З ЕП 1-8 укр

8.2. Еколого-економічна оцінка рівня та груп втрат. Визначення коефіцієнтів вилучення кількості корисних копалин та зміни якості. Відтворення економічних витрат.

В умовах розширеного відтворення мінерально-сировиних ресурсів добування корисних копалин з надр з великими втратами створює потребу будівництва нових гірничодобувних підприємств, призначенних для компенсації недоотриманої продукції в наслідок витрат корисних копалин при добуванні на існуючих підприємствах. Спостерігається збільшення потужності компенсуючих підприємств, де збільшується рівень витрат.

Поряд з істотним економічним збитком від втрат потрібно компенсувати з добування та переробки компенсуючих підприємств, будівництвом нових підприємств, що призводе до відчуження нових земель та забруднення навколишнього середовища відвалами. Одже, зниження втрат на діючих гірничих підприємствах є одним з важливих засобів запального поліпшення навколишнього середовища.

Досить важливим є зниження якісних втрат. Розубожіння корисних копалин наносить значний економічний збиток у процесі добування та переробки.

Одже, зниження втрат корисних копалин є одним з вагомих економічних та екологічних завдань раціонального використання надр.

Еколого-економічна оцінка втрат корисних копалин в надрах базується на подвійному впливі втрат на економічні показники підприємства: з одного боку – економічне відтворення за рахунок зниження собівартості добування корисних копалин, зниження розубожіння та пов’язаних з ним додаткових витрат на транспортування та переробку гірничих порід, підвищення коефіцієнтів вилучення корисних компонентів у процесі переробки, зростання ціни добутих корисних копалин у процесі переробки або річних обсягів корисної продукції.

Визначення еколого-економічних наслідків втрат складається з наступних величин:

За характером наслідків, викликаних втратами корисних копалин, виділяють наступні види втрат:

До першої групи відносяться втрати, які не супроводжуються зниженням собівартості добування, не призводять до росту добування, зростання якості та ціни добутих корисних копалин.

Інші дві економічні групи витрат (з частковим та повним відшкодуванням збитків) однаково широко розповсюджені при підземній(шахтовій) та відкритій розробках. За сутністю та змістом це одна група, яка представлена двома вишевказаними підгрупами.

Економічна оцінка втрат корисних копалин заключається у вимірі цінності корисних копалин.

Для визначення величини наслідків втрат балансових запасів у кількості доцільно скористатися формулою:

Епп - Вп = (1-Кн ц – БКнВп , грн ,

де Кн – коефіцієнт вилучення балансових запасів з надр.

Дана формула є досить умовною, адже вилучення запасів з надр є досить рідким випадком.

Якщо позначити коефіцієнт вилучення з надр при варіанті з найменьшими втратами через Кн1, при другому варіанті Кн2, то вишевказана формула прийме наступний вигляд:

Еп= Б(Кн1 - Кн2 и– БКн2Вп , грн ,

де Кн1, Кн2 – коефіцієнти вилучення запасів з надр для порівняльних варіантів з різним рівнем втрат;

Ци – цінність корисних копалин, грн/т;

Вп – відшкодування, отримане на добуту частину запасів, грн/т.

Цінність корисних копалин визначається за наступною формулою:

Ци = ЦбИ – Сб ,

де Цб– оптова ціна замикаючі витрати на кінцеву прдукцію, грн/т;

И – сквозний коефіцієнт вилучення корисних копалин на всіх стадіях його переробки;

Сб – сумарні витрати на виробництво товарної продукції.

Величіна відшкодування Вп на 1т добутих корисних копалин обраховується як відшкодування у формі зниження витрат на добування у разрохунку на 1 т корисних копалин з балансовим вмістом.

Величина економічних наслідків втрат 1т балансових запасів корисних копалин Епп є основним розрахунковим показником економічних наслідків втрат при добуванні.

Залежність отримуванного прибутку на 1 т балансових запасів від ступеня повноти вилучення корисних копалин виражаються наступною формулою:

Ппппн1 - Кн2 ).