Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
Роботи з моніторингу підземних вод в Одеській області проводяться у відповідності до проектів (період 2006-2011 рр.), затверджених Держгеолслужбою України.
Спостережна мережа включає до себе 58 спостережних пунктів (переважно свердловини та декілька колодязів) державного рівня, 17 спостережних пунктів регіонального рівня та пункти об’єктового рівня (підприємства). Контрольовані показники - гідрохімічні: головні іони, залізо, марганець, фтор, сполуки азоту, розчинені органічні речовини, важкі метали, пестициди.
Моніторинг підземних вод в Одеській області у природних та слабо порушених умовах у 2009 р. здійснювався по усіх гідрогеологічних районах (Придністровському, Бузько-Куяльницькому, Татарбунарському та Придунайському) у 26-ті спостережних пунктах (20 свердловин та 6 колодязів) на ґрунтові води.
Якісний склад підземних вод визначався по 16 макрокомпонентам: рН, жорсткість загальна, сухий залишок, загальна мінералізація, Cl-, SO42-, CO32-, HCO3-, NO3-, Na+, K+, Ca2+, Mg2+, NH4+, Fe загальне, NO2.
Метеорологічні умови є одним з основних факторів, що впливають на формування режиму підземних вод і стан їх ресурсів.
За даними Держкомгідромету України у 2009 році по Одеській області випало 374-432 мм опадів (у відсотках до норми 77,84%-102,64%), що загалом нижче, ніж у 2008 році та середньо багаторічних значень за період спостережень. Найбільше річних опадів 432-429 мм (102,64% - 92,85%до норми) випало в північній та центральній частини області, менш за все 374 мм у західній частині (Комінтернівський район). Середнє значення річної суми опадів 2009 року нижче від середнього значення норми по області на 66 мм., а також менше ніж у 2008 році на 68 мм.
За даними ГМС Любашівка (північ Одеської області), у цьому районі випало річних опадів помітно нижче за норму (-109 мм/рік), а минулого року - вище за норму (+93 мм/рік). Така ж ситуація відмічається у Болградському та Ізмаїльському районах (південь Одеської області), де випало річних опадів на 69÷92 мм нижче за норму (81,53÷84,56% від норми). У центральній частині області (ГМС Одеса, Роздільна, Сербка) середньоінтегральне значення сум атмосферних опадів по трьох ГМС (∑2009410 мм) близьке до минулорічного (∑2008453 мм).
Середньорічна температура повітря 2009 року по області за даними 8 метеостанцій склала +10,0 ÷ +12,3˚С (1,8 ÷ 0,4˚С вище за норму), та була декілька вище від середньорічної температури минулого року на 0,1˚С.
Найбільший вплив на формування сезонної кривої коливань рівня ґрунтових вод надають атмосферні опади, що випали у холодний період року (ефективні атмосферні опади). Для Одеської області - це період січень-березень та листопад-грудень.
В холодний період 2009 року в Одеської області випало опадів 156 ÷ 246 мм/сезон, що значно більше ніж за той же період попереднього року (84 ÷ 167 мм/сезон) та становить 95,3-155,9% в відсотках до норми ефективних опадів.
Таким чином видно, що 2009 рік був, більш сприятливий для інфільтраційного живлення ґрунтових вод на всій території області у зрівнянні з 2008 роком: суми ефективних опадів, які зафіксовані усіма метеостанціями Одеської області, значно вище ніж у минулому році. Але потрібно більше всього опадів випало у грудні 2009 року. Тому заздалегідь можна казати, що відчутна різниця опадів холодного періоду яка зафіксована метеостанціями на території області у 2009 р. (майже повсюдно вище за норму) у зрівнянні з тім же періодом 2008 р. (майже повсюдно нижче за норму), не значно відобразилось на стані рівня ґрунтових вод.
Середньомісячна температура повітря холодного періоду на всій території області була позитивна (від +0,7˚С до +3,4˚С), вище норми на 0,3– 2,0 ˚С.
Отже, метеорологічні умови 2009 року були не дуже сприятливими для поповнення ґрунтових вод. Нестача опадів холодного періоду року (за винятком грудня 2009 року) відобразилася на стані ґрунтових вод: положення середньорічного рівня переважно зафіксоване на відмітках нижче за норму.
Атмосферні опади теплого періоду року менш ефективні з точки зору живлення ґрунтових вод, що пояснюється зливовим характером дощів (підвищеними витратами на поверхневий стік) і значними витратами на випаровування.
Одеський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції
Здійснювався моніторинг вмісту забруднюючих речовин у поверхневих водах сільськогосподарського призначення, щільності забруднення радіонуклідами земель сільськогосподарського призначення у наступних пунктах де розташовано контрольний майданчик: Фрунзівський, Котовський, Ширяївський, Березівський, Іванівський, райони та в Біляївському районі ще триває.
Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації
Протягом 2009 року управлінням проводилась подальша робота щодо паспортизації та уточнення переліку потенційно-небезпечних об’єктів Одеської області. За результатами моніторингу потенційно-небезпечних об’єктів визначено і підготовлено до розгляду та затвердження обласною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі ТЕБ та НС) Перелік потенційно-небезпечних об’єктів Одеської області. Станом на 01.01.2010 року кількість їх складає 727 об’єктів;
- здійснювався контроль за ходом ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002 р.;
- проведена інвентаризація наявності та технічного стану гідроспоруд на водних об’єктах (річках, водосховищах, ставках) області;
- тривало виконання "Регіональної програми поводження з токсичними відходами в Одеській області на 2008-2015 роки", затвердженої рішенням обласної ради від 14.11.2008 р. № 660-V. У 4 кварталі поточного року проведено тендер на виконання заходів щодо зберігання, утилізації та знешкодження токсичних відходів; укладено угоду на виконання цих заходів з ПП «Стройнорма Плюс». Частково проведено розбирання залишків складу отрутохімікатів та зрізання та складування ґрунту з прилеглої до складу території в Малигонівській с/р Ширяївського р-ну. На рішення цих задач було заплановано виділення 730,0 тис. грн. З обласного бюджету виділено 213,1 тис. грн.;
- на виконання комплексу організаційних, інженерно-технічних та профілактичних робіт, передбачених цільовими державними, регіональними та місцевими програмами, щодо запобігання та зменшення негативного впливу надзвичайних ситуацій, на відновлення роботи гідрологічних пунктів спостережень на р. Дунай та двох гідрометеорологічних станцій у 2009 році фактично профінансовано із державного бюджету 248,37 тис. грн. та 50,0 тис. грн. із місцевого бюджету. Крім цього на захист від підтоплення населених пунктів Одеської області із обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році виділено 1142,0 тис. грн.;
- триває робота щодо створення локальних систем виявлення зараження небезпечними хімічними речовинами (далі НХР) та оповіщення населення, яке проживає у зонах можливого зараження при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах;
- скориговані сумісні плани дій та порядку взаємодії при виникненні надзвичайних ситуацій.
Відповідно до Класифікатора надзвичайних ситуацій у 2009 році зареєстровані наступні випадки забруднення довкілля:
08.03.2009р. 07.00.31-33 км р. Дунай (Кілійський район): вздовж берега виявлена пляма нафтопродуктів довжиною 1,5 км шириною 30 см. До цього до 06.30 на рейді знаходилось судно «Дмитрик Кантемир», яке направлялось в м. Рені. Після прибуття судна до місця призначення екологічною службою було здійснено його перевірку з метою встановлення причетності та причини розливу нафтопродуктів;
Тарутинський район, Ярівська сільська рада, с.Малоярославець-1: 7, 9 та 10 травня 2009 року мешканцями села було помічено забруднення в р. Киргиж-Китай у вигляді рідини білого кольору з різким запахом. Комісією Ярівської с/р та представників Облводгоспу 8 травня 2009 року проведено обстеження екологічного забруднення річки Киргиж-Китай. Було встановлено, що забруднення води йде з боку села Твардица республіки Молдова. Взято проби води в 3-х точках на хімічний аналіз. Складено акт роботи комісії обстеження русла річки та зроблено фотознімки.
Міжвідомча комісія
Протягом 2009р. проведено 6 засідань міжвідомчої комісії з розгляду питання щодо стану атмосферного повітря та виявлення неприємного запаху у місті. Ряд перевірок та лабораторних спостережень відповідними установами визначень перевищень ПДК у викидах забруднюючих речовин конкретного підприємства у зазначену районі не дав. Була розроблено схему взаємодії суб’єктів моніторингу у межах повноважень кожної організації з метою виявлення невстановленого джерела та шляхи притягнення підприємства-порушника до відповідальності. Науковій установі – фізико-хімічному інституту ім.О.Богатського було доручено провести наукову роботу із встановлення джерела запаху, але за відсутністю фінансування роботи так і не були здійснені.
Моніторинг довкілля
Згідно Положення про Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, до наших обов’язків входить забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу довкілля.
На території області реалізується “Регіональна програма моніторингу довкілля Одеської області на 2006-2010 роки”, затверджена Одеською обласною радою у 2006 році. Згідно цієї програми передбачається розроблення та впровадження заходів, спрямованих на удосконалення регіональної системи моніторингу довкілля, підвищення рівня володіння достовірною інформацією про стан навколишнього природного середовища регіону інформацією як державних установ, так й громадськості. Фінансування здійснюється з обласного фонду у рамках регіональної програми на загальну суму 99 тис.грн.: створення та удосконалення електронних картографічних матеріалів та програмних засобів їх реалізації в геоінформаційних системах моніторингу довкілля та видання інформаційних бюлетенів ”Стан навколишнього природного середовища в Одеській області”.
Координуючу функцію у системі моніторингу в регіоні покладено на Держуправління, а до основних суб’єктів відносяться: Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, Український науковий центр екології моря, Обласне виробниче управління по водному господарству, Держекоінспекція, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, Державна санітарно-епідеміологічна служба, Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації.
Затверджено Програму роботи регіональної системи моніторингу на 2009 рік.
Проводиться робота щодо систематизації інформаційної взаємодії між усіма суб’єктами регіональної системи моніторингу довкілля області. Готуються щомісячні, щоквартальні та щорічні звіти для розміщення на веб-порталі Мінприроди для більш широкого оприлюднення екологічного стану довкілля регіону та розміщуються на веб-сторінці Держуправління у розділі “Моніторинг довкілля”. Держуправлінням підписано угоду про співробітництво з УкрНЦЕМ щодо організації та розробці програмних засобів автоматизації формування інформаційних потоків та створення баз даних показників стану довкілля, створення електронних картографічних матеріалів на основі ГІС технологій, оброблення уніфікованих регламентів обробки інформації та створення інтерактивного сервісу. Розроблено карти (1:200 000) «Викиди в атмосферне повітря», «Скиди у водні об’єкти», «Розміщення складів ХЗЗР», «Поводження з відходами», «Природно-заповідний фонд області», «Еколого-небезпечні об’єкти».
Загалом по Одеській області у системі регіонального природного моніторингу кількість затверджених точок спостережень розподіляється наступним чином: пости за станом атмосферного повітря –9 точок, за станом поверхневих вод – 112, за станом морських вод – 99, підземних –1904, ґрунтів –75.
Таблиця 13.3.6
№ з/п | Суб’єкти моніторингу довкілля | Кількість точок спостережень, од. | |||||||||||||||
атмос-ферне повітря | стаціона-рні джерела викидів в атмос-ферне повітря |
поверх-неві води | джерела скидів зворот-них вод у повер-хневі води |
морські води
| джерела скидів зворот-них вод у морські води |
підземні води | джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водонос-ні горизон-ти | ґрун-ти | |||||||||
1. | Одеський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції | - | - | - | - | - | - | - | - | 26 | |||||||
2. | Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області | - | 45 | - | - | 48 | - | 1557 | - | 36 | |||||||
3. | Гідрометцентр Чорного та Азовського морів | 9 | - | - | - | 2 | - | - | - | - | |||||||
4. | Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та | - | - | 10 | - | - | - | - | - | - | |||||||
5. | Одеське обласне виробниче управління по водному господарству "Облводгосп" | - | - | 72 | - | - | - | 290 | - | 4 | |||||||
6. | Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство | - | - | - | - | - | - | 57 | - | - | |||||||
7. | Український науковий центр екології моря | - | - | - | - | 14 |
| - | - | - | |||||||
8. | Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря | - | - | 8 | - | 35 | 6 | - | - | - | |||||||
9. | Держекоінспекція в Одеській області | - | 13 | 22 | 40 | - | - | - | - | 9 | |||||||
10. | Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи | 223 пости радіаційного та хімічного спостереження | |||||||||||||||
| Загалом по області | 9 | 58 | 112 | 40 | 99 | 6 | 1904 | - | 75 |
- Вступне слово
- 1.Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Чорного моря
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень України
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр (за даними днвп «Геоінформ України»)
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9.Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області
- Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2009р. В усіх категоріях господарств склала 1257,1 тис. Га, що на 54,2 тис. Га менше (на 4,2%), ніж у 2008 році.
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Одеської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Український науковий центр екології моря
- Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області
- Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- Регулярні гідрологічні і гідрохімічні спостереження на мережі стаціонарних пунктів. Комплексні сезонні обстеження. Спеціальні дослідження за різними напрямками:
- 13.11.2. Громадські рухи
- Виконання державних екологічних програм
- Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки