13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
З урахуванням досвіду роботи Держуправління, що тісно співпрацює з громадськими організаціями області з метою реалізації екологічної політики регіону, сумісно з громадськістю відбувається вирішення екологічних проблем регіону. Понад 25 громадських організацій екологічної спрямованості входять до складу Громадської Ради при Держуправлінні. Для кожного з них властиві - активність, громадянськість і принциповість. Робочий рік громадськості розпочався обговоренням різних екологічно важливих питань, а саме:
На початку 2009 року, у ході рейду, громадською організацією Чорноморське гайдамацьке з’єднання українського козацтва встановлено, що екосистеми лиману погрожують незворотні зміни. Схили в районі села Северинівка порушені незаконними піщаними кар'єрами, що знаходяться прямо на схилах, у водоохоронній зоні. Мала річка, що впадає в лиман, перекрита насипом, по якій їздять вантажівки. Кількома кілометрами вище села Адамовка , прямо в руслі річки, що впадають у Куяльницький лиман, вириті величезні котловани, це техногенне втручання негативно впливає на екосистему лиману.
В результаті чого за ініціативою Держуправління вирішено створити оперативну робочу групу з метою затримання незаконних правопорушників до складу якої увійдуть:
Держуправління, Державна екологічна інспекція в Одеській області, органи МВС України в Одеській області, а також громадська організація «Чорноморське гайдамацьке з’єднання».
15 січня відбулась робоча зустріч груп по гармонізації український и румунської систем гідрометеорологічного моніторингу в рамках проекту "Розвиток трансграничного співробітництва в сфері інтегрованого управління водними ресурсами в Єврорегіоні "Нижній Дунай". В рамках зустрічі обговорені питання щодо транскордонного співробітництва у сфері екологічного моніторингу, створення загальної бази даних, а також обміну режиму інформації між організаціями, залучених до моніторингу водних ресурсів в Єврорегіоні "Нижній Дунай".
У січні відбулась робоча нарада з питань щодо результатів виконаної науково-дослідницької роботи на тему: «Поліпшення екологічного стану озера Сасик».
В рамках зустрічі обговорені питання щодо можливих варіантів подальшого використання гідротехнічних споруд, які розташовані на водосховищі Сасик та функціонують як єдиний цілісний водогосподарський комплекс. А також про визначення необхідності подальшого існування робочої групи, створеної на виконання доручення облдержадміністрації.
19 січня організовано зустріч з громадськістю на березі міського пляжу Ланжерон, щоб відсвяткувати Водохреща традиційним купанням у зимовій воді. Захід організовано за ініціативою громадської екологічної організації Чорноморського Гайдамацького З’єднання та Українською Народною партією. Подивитися на християнський ритуал водосвячення, якій проводив святий отець разом зі школярами, які оживили захід чудовим співом різдвяних колядок.
У лютому Держуправління разом з громадськістю обговорювала створення ботанічного заказника загальнодержавного значення «Філофорне поле зернове»
Створення в Південно-західному регіоні Чорного моря ботанічного заказника загальнодержавного значення обумовлено нагальною потребою збереження та відтворення унікального природного комплексу,одним із компонентів якого є скупчення водорості Філофора псевдорогата (Phyllophora pseudoceranoides) та Сфацелярія наскельна (Sphacelaria saxatilis), які занесені до Червоної книги України та які поширюються лише в цій частині Чорного моря.
Оголошення частини акваторії Чорного моря природоохоронною територією сприятиме не лише поліпшенню якості морського середовища, припиненню деградаційних процесів та збереження зазначеної морської акваторії як цілісної морської екосистеми, що в свою чергу сприятиме покращенню стану довкілля Чорного моря та відтворенню морських природних ресурсів, а й забезпечить виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Конвенції про захист Чорного моря від забруднення.
Крім цього, вжиття заходів із збереження водорості Філофора псевдорогата відповідає вимогам Протоколу про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, який ратифіковано Законом України від 22.02.2007 № 685-V.
Таким чином, оголошення ботанічного заказника загальнодержавного значення «Філофорне поле зернове» є логічним і послідовним кроком, спрямованим на збереження для майбутніх поколінь унікального морського природного комплексу, який має науково-практичне, культурне, природоохоронне значення, а також є складовою процесу формування національної екомережі.
2 лютого 2009 року на Одещині в м. Татарбунари відбулись Громадські слухання по результатам проведених досліджень по Сасику у 2008 році. Ініціаторами проведення слухань стала громадська екологічна організація «Відродження», яка входить до складу Громадської ради при Держуправлінні.
В рамках обговорення громадськість була ознайомлена з науковими дослідженнями з вивчення проблем Сасика у 2008 році, про затрачені кошти з державного бюджету на утримання непрацюючої Дунай-Дністровської зрошувальної системи що нанесла непоправних збитків народному господарству і має негативні еколого-соціальні наслідки. А також про виділення коштів на поліпшення екологічного стану, переважно з фонду охорони навколишнього середовища, які насправді витрачаються на боротьбу з наслідками віддамбування лиману Сасик замість того, щоб вирішити одноразово проблему і тим самим реально поліпшити ситуацію в регіоні.
В Одеському “Будинку вчених ” у березні відбулася чергова зустріч громадськості під головуванням міської екологічної організації «Таубмановске читання» спільно з секцією урбоекології “Будинку вчених ”.
Громадськість обговорювала питання щодо пошуку нових територій в межах міста , які придатні для створення нових природоохоронних парків.
Проект було представлено громадською організацією « Одеське регіональне відділення Асоціації міст України та громад», нею запропоновано територію району Жевахової гори, створення інформаційної бази по збору та попередньому розгляду наукової інформації про стан цієї території, а також розглянути різні запропоновані варіанти громадськістю.
Держуправління у березні прийняло участь у огляді реалізації проекту відновлення ГСХ Дунай-Чорне море.
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області є організацією - співвиконавцем робіт по проведенню комплексного моніторингу ГСХ Дунай – Чорне море, до обов’язків якого відносяться контрольні виміри якості води при проведенні днопоглиблювальних робіт, а також збір та узагальнення відомчих даних про якість води р. Дунай в районі траси ГСХ.
Територіально Програма охоплює всю українську ділянку дельти Дунаю та українську частину придунайського узмор’я. Вона складається з двох великих блоків: Екологічного (Генеральний підрядник – УкрНДІЕП) та Інженерного (Генеральний підрядник – ін-т “Річтранспроект”).
Екологічний блок програми включає в себе:
- Вступне слово
- 1.Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Чорного моря
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень України
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр (за даними днвп «Геоінформ України»)
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9.Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області
- Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2009р. В усіх категоріях господарств склала 1257,1 тис. Га, що на 54,2 тис. Га менше (на 4,2%), ніж у 2008 році.
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Одеської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Український науковий центр екології моря
- Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області
- Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- Регулярні гідрологічні і гідрохімічні спостереження на мережі стаціонарних пунктів. Комплексні сезонні обстеження. Спеціальні дослідження за різними напрямками:
- 13.11.2. Громадські рухи
- Виконання державних екологічних програм
- Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки