5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
В усіх природно-кліматичних зонах України зі своєрідними типами ландшафтів та їх азональними компонентами дикі птахи та дрібні ссавці (гризуни, комахоїдні, зайцеподібні) займають перше місце у циркуляції збудників багатьох зооантропонозів. Важливу роль в існуванні природних вогнищ таких захворювань грають, як правило, фонові види, які з найбільшою постійністю приймають участь у розвитку епізоотій та підтримуванні природних вогнищ.
Гризуни є головними носіями збудників особливо небезпечних інфекцій та годувальниками різноманітних кровосисних членистоногих. У вогнищах туляремії, згідно з їх ландшафтними типами, найбільше значення мають водяна та інші види польовок, лісова миша, домова миша, хом’яки, зайцеподібні. Тому при проведенні епізоотологічного моніторингу на протязі 2009 року ДУ Український науково-дослідний протичумний інститут ім. І.І. Мечникова основна увага приділялась мишоподібним гризунам та була виявлена досить висока їх чисельність (близько 40 особин на 100 давилок Геро). Аналогічна картина спостерігалась відносно диких хижих птахів (канюк звичайний, зимня, лунь польовий, лунь очеретяний, яструб малий, боривітер звичайний та інші), що обумовлено достатньою кормовою базою – високою чисельністю гризунів та підтверджує дані моніторингу інституту.
Завдяки тому, що взимку цього року випала велика кількість опадів у вигляді снігу за короткий проміжок часу, це призвело до того, що значна частина видів птахів залишилась майже без їжі. Цей факт зумовив скупчення птахів у містах та селищах (грак, шпак, горобець хатній, ворона сіра), що сприяє більш тісному контакту між птахами та людиною. Грак і ворона сіра є головними переносниками гарячки Західного Нілу, тому цей факт має велике епідемічне значення. Тому, у зв’язку із значним шаром снігового покриву, зменшилась роль миловидних гризунів, як об’єкту харчування зимуючих та кочових хижих птахів, які, в свою чергу, були вимушені перейти на живлення дрібними птахами. Для здобуття інформації стосовно стану популяцій мишоподібних гризунів необхідно проводити додаткові дослідження та облік їх чисельності, видового та генеративного стану на протязі всього року, особливо в літньо - осінній та зимово-весняний періоди.
Загострилась ситуація щодо потенційної можливості спалаху такого особливо небезпечного захворювання як сказ завдяки збільшення чисельності хижих ссавців. За даними мисливців та місцевих жителів у 2009 році такими залишаються вовків та лисиць, навіть у тих районах, де його наявність не характерна.
У зв’язку із загостренням епізоотичної ситуації в Україні та у світі з різноманітних особливо небезпечних природно-осередкових інфекцій, Каліфорнійському грипу та грипу птахів, треба продовжувати постійний моніторинг потенційних носіїв і переносників збудників цих інфекцій та більш доцільно вивчати чинники навколишнього природного середовища, що можуть шкідливо впливати на здоров’я населення.
Управлінням ветеринарної медицини в Одеській області, як зазначено вище у п. 5.3.4., постійно проводиться моніторинг епізоотичної ситуації та лабораторні дослідження крові та матеріалу від диких тварин та птиці на інфекційні та інвазійні захворювання.
В Україні найбільша кількість інвазійних чужорідних видів фіксується на території Дунайського біосферного заповідника, де навіть планується створити Національний центр з цієї проблеми. Це пояснюється тим, що у заповіднику постійно працюють спеціалісти, які здійснюють відповідний моніторинг, а також і тим, що друга за розмірами ріка Європи Дунай є величущим міграційним шляхом для чужорідних видів, а багато чисельні судна завозять сюди разом з баластними водами велику кількість інвазійних видів.
На території Дунайського біосферного заповідника значна частка флори та фауни є видами з інших регіонів світу, які різними шляхами потрапили в дельту Дунаю та увійшли до природних комплексів. Майже щороку спостерігається поява нових видів щодо біоти заповідника, регіону і навіть України. Тому найважливішим питанням є виявлення цих видів, дослідження їх впливу на природні екосистеми та попередження інвазії шкідливих видів. Більшість з інвазійних видів пов’язані з господарською діяльністю і тому потребують розроблення рекомендації щодо її впровадження задля раціонального використання природних ресурсів.
Достатньо сказати, що за останні 20 років на території заповідника зафіксовано 34 нових для цієї території видів рослин і тварин. Наприклад, в останні роки швидко розповсюджується такий карантинний бур’ян, як волошка сонячна, яка тільки 5 років потому була зафіксована в порту міста Рені. Цікавим є і те, що все частіше рибалки виловлюють китайського мохнаторукого краба, з розмахом між клешнями 35 см, які не дивлячись на свої чудові гастрономічні якості може призводити до порушення дамб. Американська норка, яка почала швидко розповсюджуватись, складає велику загрозу європейської норки – вида, який внесено до Червоної книги України, Європейський червоний список і є другим за рідкістю видом тварин у Європі.
- Вступне слово
- 1.Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Чорного моря
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень України
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр (за даними днвп «Геоінформ України»)
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9.Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області
- Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2009р. В усіх категоріях господарств склала 1257,1 тис. Га, що на 54,2 тис. Га менше (на 4,2%), ніж у 2008 році.
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Одеської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Український науковий центр екології моря
- Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області
- Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- Регулярні гідрологічні і гідрохімічні спостереження на мережі стаціонарних пунктів. Комплексні сезонні обстеження. Спеціальні дослідження за різними напрямками:
- 13.11.2. Громадські рухи
- Виконання державних екологічних програм
- Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки