Український науковий центр екології моря

Український  науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ) - правонаступник Одеського відділу Державного океанографічного інституту  (ОдВ ДОІН), заснованого в 1970 році. Він  є головною організацією Міністерства охорони навколишнього природного середовища України  в галузі морських екологічних досліджень.

УкрНЦЕМ – єдиний із суб’єктів державної системи екологічного моніторингу Чорного і Азовського морів, який забезпечує виконання всього комплексу завдань екологічного моніторингу, які складають його зміст за визначенням, а саме:

• проведення спостережень за станом компонентів морської екосистеми (вода, донні відклади та біота) і за основними природними і антропогенними факторами впливу;

• створення та ведення баз даних екологічної інформації і банку даних;

• науковий аналіз даних з метою оцінки, діагнозу і прогнозу стану морських екосистем та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень;

• створення та ведення інтерактивних картографічних систем з використанням сучасних геоінформаційних технологій;

• дослідження особливостей розвитку біоценозів в зв’язку зі змінами середовища під впливом антропогенного тиску.

Біологічні дослідження з оцінки екологічного стану морського середовища після відбору проб води та гідробіонтів проводяться в умовах спеціалізованих стаціонарних лабораторій з використанням сучасного лабораторного обладнання:

1. Газовий хроматограф-мас-спектрометр (GC/MSD) фірми Agilent (Великобританія) з блоком хімічної іонізації для моніторингу пріоритетних і пошуку невідомих органічних забруднювачів з бібліотекою спектрів, що нараховує 120 тис. речовин.

2. Хромато-мас-спектрометр (GC/MS MD-800) із хроматографом GC-8060, з капілярною колонкою і бібліотекою спектрів, що нараховує 60 тис. речовин, фірма “Fisons Instruments” (Франція).

3. Система для вимірювання профілів електропровідності, температури, розчиненого кисню, рН, мутності, яка включає систему батометрів для відбору проб води для аналізу біогенних елементів, органіки і металів (система Idromar IM71, Італія).

4. Газовий хроматограф MEGA2 8560 з капілярною колонкою і детектором електронного захоплення, фірма “Fisons Instruments” (Франція).

5. Атомно-абсорбційний спектрофотометр АА-800 (фірма “Varian”, США) із приставкою VGA-77 для визначення ртуті методом холодної пари.

6. UV-Vis Спектрофотометр “Varian” (США).

7. Інфрачервоні спектрофотометри UR-20, SPEKORD M80 (ГДР).

8. Спектрофлуориметр корегованих спектрів “SPF-500” фірми Aminco (США).

9. Хроматографи „Цвет-500”, „Цвет-3006” (Росія).

10. Фотоелектроколориметри, КФК-2, КФК-3 (Росія).

11. рН-метри, рН-340, іономер-І-130.

12. Автономна система твердо-фазової екстракції.

13. Ультрафільтраційна установка з ядерними фільтрами 0,45 мкм.

У 2008 році УкрНЦЕМ було представлено відеопрезентацію заходів по удосконаленню роботи Регіонального Центру моніторингу довкілля Одеської області. У 2009 році УкрНЦЕМ була здійснена робота за Договором «Створення та удосконалення електронних картографічних матеріалів та програмних засобів їх реалізації в геоінформаційних системах моніторингу довкілля» між УкрНЦЕМ і Управлінням освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації (2009 р.).

Актуальність роботи полягає у необхідності створення єдиного інформаційного простору для всіх суб’єктів моніторингу довкілля для ведення баз даних і можливості на сучасному рівні здійснювати занесення, обмін та аналіз інформації.

Результатом заходу стало Інформаційна інтерактивна система «Одеська область» яка розміщена на сервері УкрНЦЕМ за адресою: http://ims2.sea.gov.ua/website/odesa/viewer.htm

Інтерактивна картографічна система «Одеська область» виглядає наступним чином:

Праворуч у вікні розташована панель каталогу шарів, що вміщує дві тематичні групи, одну підгрупу та вільні шари, які входять до інтерактивного сервісу (табл.13.3.1.).

Перелік груп та підгруп шарів «Одеської області» ШАРИ

Таблиця13.3.1.

Кожна група та підгрупа містить у собі набір тематичних шарів (Табл. 13.3.2..).

Перелік тематичних шарів «Одеської області»

Таблиця 13.3.2.

Інтерактивна система була розроблена співробітниками УкрНЦЕМ та впроваджена в Секторі моніторингу, інформації та зв’язків з громадськістю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Інтерактивна система є першим етапом подальшої побудови удосконаленого інтерактивного сервісу для всіх суб’єктів моніторингу довкілля Одеської області, який мусить стати основою для розвитку та втілення на практиці сучасних методів і форм управління в галузі природоохоронної діяльності.

Регулярні гідрохімічні спостереження на протязі 2009 року проводилися на двох берегових станціях розташованих біля мису Малий Фонтан і в районі пляжу „Аркадія”. Відбір проб морської води проводився щотижнево.

Спостереження за рівнем забруднення морських вод виконувалися на протязі всього року один раз в квартал.

Дослідження радіоактивного забруднення прибережних вод проводилося 4 раз на рік. Проби морської води великого об’єму (приблизно 1000 л) відбирали з глибоководного водозабору санаторія ім. Чкалова і визначали вміст техногенного радіонукліду цезію-137.

Оцінка якості морського середовища прибережних та відкритих акваторій північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ) виконувалась на базі використання сучасних інтегральних та економічно ефективних методів біотестування та біоіндикації якості морського довкілля з використанням показників стану бентосних організмів (водоростей-мікрофітів та чорноморських мідій).

Біоіндикація і біотестування якості прибережних вод за показниками розвитку мікрофітобентосу була виконана на акваторіях всього Одеського узбережжя (в Одеському порту, у районах Нафтогавані, пляжу „Лузанівка, санаторію ім. Чкалова, м. Малий Фонтан, пляжів «Дельфін» та «Аркадія», м. Великий Фонтан та Дачі Ковалевського), а також Григоріївського лиману. Біологічні дослідження проводилися на протязі весняно-літнього та літньо-осіннього періодів року.

Схема станцій екологічного моніторингу Одеської затоки наведена на схемі 1.

Схема1. Схема станцій екологічного моніторингу Одеської затоки

Карта побудована на основі електронної морської навігаційної карти «Підходи до портів Іллічівськ, Одеса, Южний» Держморкартографії, М 1:50 000.

Охоплює морську акваторію від Одеської затоки до Одеської банки (захід - схід) та від Малого Аджалицького лиману до мису Великий Фонтан (північ - південь).

На карті відображені наступні тематичні шари:

«Станції екологічного моніторингу» - станції, на яких проводились дослідження з біоіндикації та біотестування якості прибережних вод за показниками розвитку мікрофітобентосу. !0 станцій прибережних та 2 станції морські за даними моніторингу що виконувався в 31 рейсі НДС «В. Паршин» в 2009 році.

«Джерела забруднення» - на карті вказано місцезнаходження та вид потенційних джерел забруднення морської води (промислові та комунальні). Дані про якірні стоянки, рекомендовані судноплавні шляхи, місця підводних звалищ ґрунту, днопоглиблень наведені з навігаційної карти «Підходи до портів Іллічівськ, Одеса, Южний». Дані про танкерні перевезення, розташування портів, викиди стічних вод, пляжі тощо - з «Атласу природно-ресурсного потенціалу берегової смуги морів України». http://sea.gov.ua

«Глибини, м» - дані про батиметрію отримані з навігаційної карти «Підходи до портів Іллічівськ, Одеса, Южний».

Гідрохімічний моніторинг

Перелік показників екологічного моніторингу на прибережних станціях наведено в таблиці 13.3.3.

Кількість гідрохімічних спостережень у 2009 р.

Таблиця 13.3.3.

За результатами морських екологічних досліджень якість прибережних вод Чорного моря в межах Одеської області за гідрохімічними показниками в 2009 році слід визнати задовільною.

У цілому гідрохімічний режим формувався під впливом сезонних факторів, що визначають закономірності внутрішньорічної мінливості. Істотний вплив на мінливість концентрацій гідрохімічних параметрів робив прісноводний річковий стік у період весняних паводків, а також вітровий режим, формуючий згінно-нагінні явища.

Рівень забруднення прибережних вод Одеської затоки у 2009 році., як і у 2008 був незначним. Забруднення морських вод нафтовими вуглеводнями і металами залишилося на мінімальному рівні. Концентрації ліндану і його ізомерів, ДДТ і його метаболітів, а також поліхлорованих біфенілів і органічного вуглецю ненабагато зменшилися.

Радіологічний моніторинг

Результати радіологічних спостережень представлені в таблиці 13.3.4.

Вміст ¹³⁷Cs у морській воді у 2009 році

(глибоководний водозабір сан. ім. Чкалова)

Таблиця 13.3.4.

Отримані результати знаходяться на рівні спостережень останніх п'яти років без суттєвих змін концентрацій досліджуваних радіонуклідів. Спостерігається тенденція залежності величини концентрації цезію-137 від сезону року. Як правило, відзначається зменшення концентрацій у весняний період, що, зв’язано із значним розбавленням поверхневих вод цього району річковим стоком, у період весняної повені.

Гідробіологічний моніторинг

Оцінка якості морського середовища за біологічними методами на клітинному та організмовому рівнях з використанням фізіолого-морфологічних показників дорослих мідій і їх личинок та систематичних, кількісних і морфологічних характеристик розвитку бентосних мікро водоростей показала, що в районах Одеського порту та Григоріївського лиману інтенсивно розвивалися діатомові водорості, серед яких було багато сапробіонтних видів, зокрема (-мезосапробів (види роду Melosira, Tryblionella apiculata, Tabularia fasciculata), що є притаманним для евтрофікованих районів. Це вказує на те, що дані райони зазнають значного органічного забруднення.

На решті прибережних акваторій чисельність та біомасу мікрофітобентосу формували в основному синьо-зелені водорості. Серед діатомових водоростей тут у значній кількості розвивалися мезогалобні види, зокрема представники родів Navicula та Nitzschia. Серед них було багато дрібноклітинних (Cylindrotheca closterium, Navicula ramosissima). Значну кількість тут також становили сапробіонтні види, головним чином (-мезосапроби (види родів Achnanthes, Cocconeis, Diatoma, Nitzschia). Менше було (-мезосапробних видів. Це представники родів Melosira, Navicula cryptocephala, Tabularia fasciculata. Що свідчить про те, що дані райони також є досить евтрофікованими.

Біоіндикацію якості морського середовища у прибережних районах м. Малий Фонтан, Одеського порту, Григоріївського лиману проводили і за показниками стабільності лізосомальних мембран клітин гемолімфи чорноморських мідій, інтенсивності дихання та фільтрації цих молюсків.

За дослідженими морфологічними характеристиками клітин гемолімфи дорослих чорноморських мідій та основними фізіологічними показниками процесів обміну цих гідробіонтів встановлено, що найбільш сприятливими для їхнього мешкання були умови у прибережній смузі моря у районі м. Малий Фонтан. У Григоріївському лимані та в Одеському порту екологічні умови середовища для цих молюсків були дещо гіршими.

Слід відзначити, що улітку у прибережжі склалася особлива екологічна ситуація, що характеризувалася високими температурними показниками водного середовища (26-27°С) та достатньо низькими значеннями солоності (10,51 - 12,42‰). Показники стабільності лізосомальних мембран клітин гемолімфи мідій під час цього знизилися у 1,3-1,5 рази, споживання кисню під час дихання молюсків – у 1,8-2,4 рази, інтенсивності фільтрації води – до 5 разів (порівняно з 2008 роком). Тобто особлива гідрологічна ситуація позначилася на фізіолого-морфологічних показниках мідій, що виразилося у додатковому пригнічуючому впливові на обмінні процеси цих молюсків всіх досліджуваних прибережних районів на фоні вже існуючого антропогенного пресу.

Біотестування якості вод прибережжя Одеської затоки з використанням личинок чорноморських мідій, як дуже чутливих до змін якості морського середовища тест-об’єктів, показало, що екологічні характеристики умов для їхнього розвитку погіршуються в ряду: м. Малий Фонтан > Григоріївський лиман > Одеський порт, пляж «Аркадія», район санаторію ім. Чкалова > пляж «Дельфін». У водному середовищі району м. Малий Фонтан сумарна кількість аномально розвинутих та мертвих личинок мідій збільшилась (порівняно з попередніми роками) більш ніж на 10,0 %, що віддзеркалює погіршення екологічних умов внаслідок збільшення антропогенного навантаження на морське середовище цієї частини Одеської затоки.

З метою порівняння екологічного стану середовища ПЗЧМ з іншими прибережними та відкритими морськими акваторіями було проведено біотестування та біоіндикацію якості довкілля Азовського моря та Керченської протоки.

Результати проведених наукових досліджень показали, що екологічні умови для розвитку мікрофітобентосу та чорноморських мідій різних стадій розвитку були найгіршими у Азовському морі (найбільш евтрофікованій з досліджених акваторій), дещо ліпшими - у Керченській протоці, найсприятливішими – у морських екосистемах ПЗЧМ (навіть з урахуванням збільшення негативного навантаження на них у 2009 році).

Крім того, проведена оцінка якості морського середовища акваторій з різним антропогенним навантаженням методами біотестування та біоіндикації за показниками систематичних, кількісних та фізіолого-морфологічних характеристик розвитку морських гідробіонтів різних систематичних рівнів показала, що екологічний стан у досліджуваних відкритих районах ПЗЧМ (зокрема у районі розташування ботанічного заказника загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова») значно кращий, ніж у прибережних.

Екологічний моніторинг Дунайського узмор’я

В рамках господарчого договору з „Дельта-Лоцман” Мінтрансу України були проведені роботи за темою „Комплексний екологічний моніторинг довкілля при відновленні та експлуатації глибоководного суднового ходу (ГСХ) р. Дунай-Чорне море у 2009 році”. Виконано три експедиції і проведені екологічні дослідження на станціях моніторингу у березні, липні та листопаді 2009 року.

Всього у 2009 році в районі ГСХ виконано 46 станцій моніторингу на яких проведено комплекс гідрофізичних, гідрохімічних і гідробіологічних досліджень, а також визначення рівня забруднення донних відкладень узмор’я Дунаю та району дампінгу ґрунтів днопоглиблення пріоритетними забруднюючими речовинами.

Схема станцій екологічного моніторингу ГСХ Дунай – Чорне море наведена у схема 2.

Схема 2. Схема станцій екологічного моніторингу Дунайського узмор’я.

За результатами виконаних в цьому районі досліджень встановлено:

В районі днопоглиблення на МПК не зафіксовано збільшення вмісту завислих речовин у водній товщі узмор'я, тому що антропогенний вплив нівелювався твердим стоком Дунаю. Днопоглиблювальні роботи не позначились на кисневому режимі прилеглої акваторії. Надходження мінеральних і органічних речовин з розроблюваного ґрунту призвело до незначного збільшення концентрацій сполук азоту, фосфору, кремнію, органічного вуглецю в поверхневому горизонті району робіт, в порівнянні з гирлом рукава Бистрий.

1. Вміст забруднюючих речовин у розроблюваних на МПК ґрунтах відповідав А-II класу якості (природно-чистий ґрунт – помірно-забруднений і забруднений ґрунт).

2. На трасі МПК розвиток фіто - і зоопланктону під час проведення днопоглиблення не мав значних відмінностей від такого ж на інших ділянках узмор'я рукава Бистрий, а макрозообентос, як і в попередні дослідження, характеризувався збідненим видовим складом, невисокими середніми кількісними показниками (у районі робіт організми макрозоо- і мейобентосу не виявлені). Восени спостерігалося збільшення біорізноманіття донних організмів на МПК, що, ймовірно, пов'язано із завершенням будівництва дамби, яка захищає район каналу від хвильового впливу.

3. Негативний вплив від днопоглиблювальних робіт на МПК має локальний, а не транскордонний характер.

4. Постійний відвал ґрунту на морський підводний відвал не позначився на прозорості морської води. У поверхневому та придонному горизонтах району скидання ґрунту було зафіксовано збільшення концентрацій мінеральних сполук азоту, фосфору, органічного вуглецю. Літом, у придонному шарі район дампінгу, як у придонному шарі узмор’я з глибиною 20 м відзначали гіпоксію та загибель донних організмів.

5. Вміст забруднюючих речовин у ґрунті району морського підводного відвалу по інтегральному показнику відповідав I класу якості.

6. Літом, під час скидання пульпи, чисельність фітопланктону відповідала значенням на фонових станціях, а якісні і кількісні показники зоопланктону і макрозообентосу були мінімальними для району. Однак, виявлення в районі скидання ґрунту мейобентосу з високими показниками щільності поселення і біомаси свідчило про високу швидкість заселення цими організмами ґрунтів, що скидаються, навіть в умовах придонної гіпоксії.

7. Восени вертикальна конвекція призвела до поліпшення кисневого режиму у водній товщі узмор'я, де літом була зафіксована придонна гіпоксія та загибель донних організмів. Зафіксовано відновлення донного біоценозу після літньої придонної гіпоксії і необоротних змін у структурі донних біоценозів не відбулося.

8. Мулисті ґрунти станцій, розташованих на 20м ізобаті на траверсі гирл Східний і Старостамбульський забруднені нафтопродуктами - III клас (сильно забруднений ґрунт). Крім нафтопродуктів, тут відзначали максимальні для узмор'я концентрації ртуті, свинцю, міді, цинку, миш'яку, фенолу. Стабільно високі концентрації, як у літній, так і в осінньо-зимовий період 2009 р., свідчать про хронічне забруднення. Це є фактом прямого транскордонного впливу на українську акваторію з боку рейду румунського суднового ходу Суліна.

9. Трансграничного впливу днопоглиблювальних робіт та скидання ґрунту на морський підводний відвал на гідролого-гідрохімічний режим узмор’я не виявлено. Поглиблення дна проходило в безпосередній близькості від гирла рукава Бистрий, і його вплив нівелювалося твердим стоком Дунаю, а в районі дампінгу, через обводнення ґрунту, що скидається, і гідродинамічної активності вод району, дифузія "хмари каламутності" відбувалася досить швидко. Антропогенне навантаження на біотичну компоненту екосистеми – фіто - и зоопланктон, макро - і мейобентос також не має трансграничного впливу, а носить локальний і тимчасовий характер.

Дунайське басейнове управління водних ресурсів.

Дунайське басейнове управління водних ресурсів (ДБУВР) як самостійний суб’єкт регіональної системи моніторингу довкілля в Одеській області діє з 1 квітня 2008 року. До цього часу Придунайське управління каналів, захисних споруд та водоймищ (правонаступником якого є ДБУВР) підпорядковувалося Одеському обласному виробничому управлінню по водному господарству.

На цей час лабораторія управління обладнана фотоелектроколориметрами КФК-3 та КФК-3-01, аналізатором рідини «Флюорат», іономерами ЭВ-74 та И-135, аналітичними вагами 2-го класу ВЛР-200 та АN-200, допоміжним лабораторним обладнанням.

Проте лабораторія не забезпечена сучасними високоточними приладами для визначення важких металів та пестицидів – атомно-абсорбційним спектрофотометром та газовим хроматографом.

Для оцінки стану поверхневих вод за даними спостережень та оцінки рівня перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за СанПіН 4630-88 (для об’єктів господарсько-побутового водокористування) розраховували значення коефіцієнта забрудненості (КЗ) для кожного водного об’єкта.

В таблиці 13.3.5. наведені розраховані значення КЗ та рівень забрудненості поверхневих вод.

Таблиця 13.3.5.

За рівнем забрудненості три найбільших водних об’єкта: р. Дунай, озера Ялпуг-Кугурлуй та Кагул - «слабко забруднені»; за критерієм мінералізації вони належать до класу «прісних» вод.

За останні три роки якість води цих водних об’єктів дещо покращала.

Аналіз стану нижнього Дунаю у порівнянні з минулим та попередніми роками показує, що якість води покращала по таких показниках: хімічне споживання кисню (ХСК), біохімічне споживання кисню за 20 діб (БСК₂₀), окислюваність перманганатна (ОП).

Починаючи з 2004 року, зберігається тенденція зменшення загального вмісту розчинених органічних речовин (ХСК) у воді досліджуваної ділянки р. Дунай. Так, середня величина ХСК на українській частині Дунаю у 2009 році становила 14,9 мг/дм³, що на 13 % менше, ніж у минулому році.

Проте загальна кількість випадків перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за СанПіН 4630-88 по показниках ХСК та БСК залишається високою. У 2009 році у відібраних пробах води було зафіксовано 44 випадки перевищення допустимих нормативів для БСК _{повного} та ХСК.

Активність радіонуклідів цезію-137 у воді нижнього Дунаю значно нижче допустимих рівнів (за інформацією басейнової лабораторії БУВР р. Південний Буг).

Середньорічна величина мінералізації води в озері Ялпуг у 2009 році склала 1039 мг/ дм³.

У 2009 році якість води в озері покращала по більшості показників.

Проте у звітному періоді у пункті спостережень с. Оксамитне (питний водозабір м. Болград) спостерігалось 12 випадків перевищення ГДК по БСК₂₀ від 1,4 до 3,5 раз та 9 випадків перевищення допустимого нормативу (СанПіН 4630-88) по ХСК від 2,2 до 3,8 раз.

За рівнем забрудненості шість водних об’єктів: озера Катлабух та Китай, малі річки Ялпуг, Єніка, Ташбунар, Карасулак - «помірно забруднені».

Головною проблемою всіх водних об’ єктів в зоні діяльності ДБУВР є надмірне забруднення органічними речовинами (перевищення ГДК від 2 до 8 раз), а для озер Китай, Катлабух та всіх малих річок – ще й високий рівень мінералізації води (перевищення ГДК від 2 до 6 раз).

Найбільш забруднений водний об’єкт в зоні діяльності управління – це річка Киргиж-Китай, на кордоні з Молдовою . За рівнем забрудненості вода в річці належить до «брудних». Майже у всіх пробах води, відібраних у цьому пункті спостереження, зафіксовані концентрації забруднюючих речовин, що значно перевищують ГДК ( від 2 до 60 раз).

Забруднення поверхневих вод є наслідком, як природних так і антропогенних чинників.

У звітному році пересихали такі малі річки:

У 2009 році лабораторія здійснювала спостереження за якістю вод на 13 водних об’єктах, розташованих в зоні діяльності ДБУВР. Це р. Дунай, придунайські озера Кагул, Ялпуг-Кугурлуй, Китай, Катлабух та 8 малих річок.

Було відібрано та проаналізовано 109 проб поверхневих вод, виконано 3415 вимірювань. Також було відібрано та підготовлено до радіологічного аналізу 9 проб води з р. Дунай.

Одеське обласне виробниче управління по водному господарству

Одеський облводгосп виконує програму галузевого водогосподарського моніторингу згідно з вимогами Постанови Кабінет Міністрів України від 30.03.1998р. за № 391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, наказів Держводгоспу від 14.06.2006 року за №125 “Щодо затвердження Програми проведення державного моніторингу поверхневих вод” та від 03.02.2009р. № 14 “Щодо внесення змін до Програми проведення державного моніторингу якості поверхневих вод в системі Держводгоспу.

Моніторинг у 2009 році здійснювався лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Одеської ГГМЕ (акредитована 28.11.2006р. строком до 2010 року) по двох основних блоках:

- блок поверхневих вод;

- гідрогеолого-меліоративний блок.

Роботи у 2009 році проводились за затвердженою програмою та календарним графіком виконання робіт по організації та веденню моніторингу.

Програма робіт включає організацію стаціонарних спостережень за водним режимом та якістю вод річок, водосховищ, включаючи прикордонні.

Крім цього виконуються одноразові відбори проб при виникненні загрози забруднення поверхневих вод.

Мережа моніторингу охоплює всі категорії водних об’єктів, які формують різноманітність ситуації, та дозволяє робити висновки про якість вод на території Одеської області по 4 басейнам:

• річок Причорномор'я;

• р.Дністер;

• р.Дунай;

• р.Південний Буг.

Крім цього, Одеська ГГМЕ в 2009 році проводила спостереження за станом зрошуваних та осушуваних і прилеглих до них земель за гідрогеологічними, гідрохімічними показниками, показниками хімічного складу ґрунтів, підтопленням сільських населених пунктів у межах зони дії меліоративних систем згідно з вимогами ВНД 33-5,5-15-2004 "Інструкція з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель".

Матеріали польових, лабораторних і камеральних досліджень, які проводила Одеська ГГМЕ у 2009 році, оформлялися у вигляді остаточної документації, що характеризувала гідрогеолого-меліоративні умови зрошуваних масивів та стан водних об’єктів.

До програми спостережень включено 17 малих і середніх річок, водосховище Сасик, Кучурганське водосховище та 13 водосховищ - джерел зрошення, 37 випусків колекторно-дренажних вод у вісьмох управліннях водного господарства, річка Дністер.

Програмою передбачено проведення таких спостережень:

- по малих річках - щоквартальні відбори проб води на гирлових ділянках, впровадження гідрохімічних аналізів по відібраних пробах;

- по водосховищах - щоденні вимірювання рівнів води, щоквартальні та додаткові відбори проб води та проведення гідрохімічних аналізів води;

- по випусках колекторно-дренажних вод - щоквартальні відбори проб води з одночасним вимірюванням витрат води, гідрохімічні аналізи по відібраних пробах;

- по водосховищу Сасик - щоквартальні відбори проб води в неполивний та щомісячні – в поливний період, виконання гідрохімічних аналізів по відібраних пробах;

• по р.Дністер - щоденні вимірювання рівнів води у встановлених створах, щоквартальні відбори проб води та проведення гідрохіманалізів відібраних проб;

• по р.Дністер та р.Дунай – щоквартальний відбір проб води на радіологічний контроль у встановлених створах.

Створи спостереження де здійснювався забор проб:

1) басейн р.Дністер:

Ріка Дністер – 2 створи: смт. Біляївка, питний водозабір м. Одеси та с.Маяки, ГНС Нижньо - Дністровської ЗС.

Малі ріки: Білочі, Окна, Кучурган, Ягорлик, Турунчук - по 1 створу,

Кучурганське водосховище - 2 створи (с.Граданиці і с.Кучурган).

2) басейн р.Дунай:

Мала річка: Кіргіж-Китай – 2 створи.

Водосховище Сасик – 3 створи: канал Дунай-Сасик, ГНС-2, ГНС-4.

3) басейн р.Південний Буг:

Мала річка: Кодима - 1 створ.

4) басейн річок Причорномор’я:

Малі та середні річки: Барабой, В.Куяльник, М.Куяльник, Тілігул – по 1 створу; Алкалія, Когільник, Сарата, Хаджидер – по 2 створи;

13 водосховищ-джерел зрошення – по 1 створу.

По програмі Державного моніторингу Одеською ГГМЕ всього у 2009 році відібрано 341 пробу води та виконані лабораторні вимірювання показників якості в цих пробах. Також проведений радіологічний контроль на річці – Дністер (смт Біляївка) – 4 проби води. На виконання наказу Держводгоспу України №16 від 22.02.1999 р. радіологічні дослідження підготовлених проб поверхневих вод Одеської області здійснює Миколаївське УКВВР (у 2009 році тимчасово радіологічні дослідження проводила лабораторія Південно-Бугського БУВР, м.Вінниця).

Контроль якості води за програмою моніторингу включав вимірювання показників якості води в малих річках та інших водоймах за програмою моніторингу поверхневих вод (96 проб), з інших водних об'єктів (88 проб), ґрунтових (128 проб) та дренажних (29 проб) вод. Поза програмою моніторингу відбиралися проби води з криниць в населених пунктах та із інших об'єктів (100 проб). Також лабораторією виконувалися вимірювання показників якості води на договірній основі на замовлення юридичних та фізичних осіб (205 проб). Таким чином, всього експедицією було відібрано 441 пробу води, лабораторією виконано вимірювання показників якості в 646 пробах води.

На основі одержаних даних було зроблено висновки про придатність води для господарчо-питних потреб, сільгоспводопостачання та зрошення, були прийняті заходи по зниженню мінералізації шляхом проведення водообміну.

Також в 2009 році підрозділами Одеської ГГМЕ було відібрано під час проведення сольової зйомки, спостережень на стаціонарних площадках 4077 проб ґрунту на аналіз водної витяжки, визначення гумусу, поглинутих основ, вологості ґрунту та інших показників.

Басейн річок Причорномор'я

За програмою Державного моніторингу Одеською ГГМЕ в басейні річок Причорномор'я всього в 2009 році відібрано 96 проб води та виконані лабораторні вимірювання показників якості в цих пробах.

Контроль якості води за програмою моніторингу включав вимірювання показників якості води в малих річках та інших водоймах за програмою моніторингу поверхневих вод (36 проб), з інших водних об'єктів (30 проб), ґрунтових (28 проб) та дренажних вод (2 проби). Поза програмою моніторингу відбиралися проби води з криниць в населених пунктах та із інших об'єктів (30 проб).

Таким чином, всього по басейну річок Причорномор'я було відібрано 126 проб води та виконано вимірювання показників якості води.

На основі одержаних даних було зроблено висновки про придатність води для господарчо-питних потреб, сільгоспводопостачання та зрошення, були прийняті заходи по зниженню мінералізації шляхом проведення водообміну.

Також в 2009 році підрозділами Одеської ГГМЕ було відібрано під час спостережень на стаціонарних площадках 177 проб ґрунту на визначення вологості ґрунту.

Басейн р.Дунай

За програмою Державного моніторингу Одеською ГГМЕ в басейні Дунаю всього в 2009 році відібрано 139 проб води, виконані лабораторні вимірювання показників якості в цих пробах.

Контроль якості води за програмою моніторингу включав вимірювання показників якості води в малих річках та інших водоймах за програмою моніторингу поверхневих вод (16 проб), з інших водних об'єктів (40 проб), ґрунтових (70 проб) та дренажних (13 проб) вод. Поза програмою моніторингу відбиралися проби води з криниць в населених пунктах та із інших об'єктів (40 проб). Також лабораторією виконувалися вимірювання показників якості води на договірній основі на замовлення юридичних та фізичних осіб (16 проб). Таким чином, всього експедицією було відібрано 179 проб води, лабораторією виконано вимірювання показників якості в 195 пробах води.

На основі одержаних даних було зроблено висновки про придатність води для господарчо-питних потреб, сільгоспводопостачання та зрошення, були прийняті заходи по зниженню мінералізації шляхом проведення водообміну.

Також в 2009 році підрозділами Одеської ГГМЕ було відібрано під час проведення сольової зйомки, спостережень на стаціонарних площадках 3312 проб ґрунту на аналіз водної витяжки, визначення гумусу, поглинутих основ, вологості ґрунту та інших показників.

Басейн р. Дністер

За програмою державного моніторингу Одеською ГГМЕ всього у 2009 році відібрано 103 проб води, виконані лабораторні вимірювання показників якості в цих пробах. Також проведений радіологічний контроль на річці – Дністер (1 пункт), 4 проб води. На виконання наказу Держводгоспу України № 16 від 22.02.1999 р. радіологічні дослідження підготовлених проб поверхневих вод Одеської області здійснює Миколаївське УКВВР (в 2009 році тимчасово радіологічні дослідження проводила лабораторія Південно-Бугського БУВР, м.Вінниця).

Контроль якості води за програмою моніторингу включав вимірювання показників якості води в малих річках та інших водоймах за програмою моніторингу поверхневих вод (41 проба), з інших водних об'єктів (18 проб), ґрунтових (30 проб) та дренажних (14 проб) вод. Поза програмою моніторингу відбиралися проби води з криниць в населених пунктах та із інших об'єктів (30 проб). Також лабораторією виконувалися вимірювання показників якості води на договірній основі на замовлення юридичних та фізичних осіб (189 проб). Таким чином, всього експедицією було відібрано 133 проб води, лабораторією виконано вимірювання показників якості в 322 пробах води.

На основі одержаних даних було зроблено висновки про придатність води для господарчо-питних потреб, сільгоспводопостачання та зрошення, були прийняті заходи по зниженню мінералізації шляхом проведення водообміну.

Також у 2009 році підрозділами Одеської ГГМЕ було відібрано під час проведення спостережень на стаціонарних площадках 588 проб ґрунту на визначення вологості ґрунту та інших показників.

Басейн р.Південний Буг

За програмою Державного моніторингу (моніторингу поверхневих вод) Одеською ГГМЕ всього у 2009 році в басейні Південного Бугу відібрано 4 проби води, виконані лабораторні вимірювання показників якості в цих пробах.