7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

Природні умови Одеської області визначили широкий розвиток та різноманітність екзогенних геологічних процесів (ЕГП). Насамперед, це зсуви, ерозія, абразія та підтоплення. Узагальнені дані щодо їх розвитку наведені в таблиці 7.2.2.1 (згідно інформації Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення).

Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)

Таблиця 7.2.2.1.

Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна будова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів.

Моніторинг екзогенних геологічних процесів упродовж 2009 року в межах території Одеської області виконувався в рамках проекту «Моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ (ЕГП) в межах території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей з метою геологічного забезпечення УІАС НС та протизсувних заходів» (на період 2006 - 2011р.).

В зв’язку з обмеженим фінансуванням були перервані роботи з моніторингу поширення зсувних процесів на лиманах та ерозійних долинах, що не дало можливості у повному обсязі сформувати часові ряди активності процесів ЕГП

Основні результати моніторингу ЕГП

Абразійно-зсувні процеси

Зсувні процеси ерозійних долин вивчалися на окремих ділянках ІІ категорії:

Більшість зсувів ерозійних долин сформувалася під впливом природних факторів. Спостереження за поширенням процесу активізації зсувів у 2009 р. на території Одеської області проводились на ерозійно-зсувних ділянках 2 категорії, на які в значній мірі впливає кількості атмосферних опадів :

- на правому схилі р. Сака (ділянка II категорії № XV, інженерно-геологічний район Б-ІІІ-6-32) - з обстежених 111 зсувів активні зсувні деформації спостерігалися на 3 зсувах (2%). З огляду на той факт, що у 2009 р. активні зсувні деформації спостерігалися на 3^х зсувах (2% від загальної їх кількості) та враховуючи інерційність процесу формування зсувних деформацій, яка дорівнює 1-2 рокам, зріст активності зсувів в південно-західному районі не слід очікувати у найближчих роках.

- на правому схилі р.Кодима (ділянка II категорії № ІІ, інженерно-геологічний район II - Б-І-5-9) – з обстежених 112 зсувів активні зсувні деформації спостерігалися на 9 зсувах (8,0 %).

Абсолютна більшість зсувів утворилася та перебуває у природному стані, основний динамічний фактор активізації зсувів – зміна фізико - механічних властивостей основного горизонту, що деформується (ОДГ) під впливом підняття рівня ґрунтових вод (РГВ), що обумовлюється в першу чергу інфільтрацією достатньої кількості атмосферних опадів. Середня кількість атмосферних опадів за три роки (2005-2007 рр.) зменшилася на 9 % у порівнянні з 1986 по 1995 рр. (період спостережень за активізацією) з 488 мм до 445 мм. Середня багаторічна активність на ділянці складала 11% (11 зсувів). З огляду на той факт, що у 2009р. з обстежених 112 зсувів активні зсувні деформації спостерігалися на 9 зсувах (8,0% від загальної їх у кількості) та враховуючи інерційність процесу формування зсувних деформацій, яка дорівнює 1-2 рокам, деякий незначний зріст активності зсувів в північному районі Б-І-5-9 таки, відбувся як і попереджали (за 2008 рік) 2009-2010 роках.

Таким чином, на ділянках схилів ерозійних долин зсувна активність слабка на рівні попередніх років, що свідчить про продовження періоду тимчасової зсувної стабілізації, але з огляду на різке зростання кількості опадів у 2008 році, особливо в районі формування найбільшої кількості зсувів, у 2009 році спостерігається зростання зсувної активності, у північно-західному та південних районах Одеської області, але з огляду на різке падіння середньорічної кількості опадів у 2009 році зростання зсувної активності є тимчасовим.

Абразійно-зсувні процеси на узбережжі Чорного моря

в межах Одеської області:

На ділянці абразійно-зсувного берега загальної довжиною 33,2 пог. км було зосереджено 74 зсуви. В даний час 47 (64%) зсувів в різному ступені сплановано і закріплено. У природному стані залишилося 27 зсувів(36%). У 2009р. активізація в різному ступені виявлялася на 46 (62%) (у-2008 на 39 зсувах) зсувах, з них 25 зсувів зі спланованою поверхнею.

Біля 52 % площі, що відокремилась від прибровочної частини плато області, знаходиться на ділянці морського узбережжя від Великого Аджалицького лиману до Малого Аджалицького лиману. Активізація зсувних деформацій спостерігалося на 83 % їх загальної кількості. Питома ураженість ділянки 6 складає К – 0,83.

Біля 26 % площі, що відокремилась від прибровочної частини плато, знаходиться на ділянці морського узбережжя між Малим Аджалицьким та Тилігульським лиманами. Слабка активізація зсувних деформацій спостерігалась на усіх зсувах ділянки (100%). Питома ураженість ділянки 7 складає К – 0,38.

На ділянці морського узбережжя від с. Крижанівка до Вел. Аджалицького лиману, в наслідок завершення будівництва протизсувного комплексу, на більшій частині ділянки спостерігається зменшення кількості зсувної активності до 46%. Площа, що відокремилась від прибровочної частини плато, складає 17% від всієї площі відокремлення від прибровочної частини плато у 2009 році по області. Питома ураженість ділянки 5 складає К – 0,31.

На ділянці морського узбережжя від Дністровського до Сухого лиману слабка активізація зсувних деформацій спостерігалася на 69% зсувів; площа, що відокремилась від прибровочної частини плато, складає 5,5% від площі відокремлення ділянок плато в області. Питома ураженість ділянки 2 складає К – 0,06.

Таким чином загальна площа плато, що відокремилась від прибровочної частини абразійно-зсувного берега, на узбережжі моря у межах Одеської області, довжиною 33,2 пог. км у 2009 році склала 14906,0 м²

У той же час на абразійній ділянці морського узбережжя від оз. Бурнас до Будакського лиману загальною довжиною 18,2 пог. км, загальна площа плато, що відокремилась від прибровочної частини, склала у 2009 році 7600 м²

Ділянки лиманів

Ділянка абразійного схилу Хаджибейського лиману.

Спостереження за швидкістю абразії на правому схилі Хаджибейського лиману проводились на активній абразійній ділянці правого берегового схилу в середній частині долини схилу на північ від кафе «Чайка» на протязі 1,50 км, де у 2006 році встановлено19 реперів для спостереженням за швидкістю абразії. Спостереженнями 2009 року встановлена швидкість абразії, яка складає 0,33 м/рік. Порівняння швидкості абразії за попередні три роки показало тенденцію до зниження в 1,1-1,7 разів швидкості абразійного розмиву (в 2007 році-0,63 м/рік; 2008-0,57 м/рік; 2009-0,33 м/рік).

Таким чином у 2009 році на цій ділянці Хаджибейського лиману було знищено 485,0 м² плато, а за весь період спостережень з 2007 року ця велична склала -2248 м². Питома ураженість ділянки складає К – 0,38.

Ділянка абразійного схилу правого борту Тилігульського лиману має протяжність 74,0 пог. км. від с. Донська Балка на півночі, до с. Кошари на півдні . На цій ділянці розташовано 62 зсуви. Спостереження проводяться з метою визначення ступеню активності абразійно-зсувної діяльності, визначення часових рядів зсувної активності, та швидкості відступання бровки берегового схилу . Зсуви структурні, пластичні та структурно-пластичні. Зсувна активність різного ступеню у 2009 році була визначена на 31 зсуві, тобто на 50% від загальної кількості. Активні зсуви можливо згрупувати у дві групи. В першу групу входять активні зсуви на високих в гіпсометричному відношенні схилах східної експозиції, активізація яких пов`язана зі збитковим зволоженням ґрунтів зсувних тіл, в другу групу можливо віднести активні зсуви на низьких схилах північної та північно-східної експозиції, активні деформації яких, викликані абразійною діяльністю.

Швидкість відступання бровки берегового схилу вивчалося на абразійно-зсувних ділянках, обладнаною спостережною мережею, довжиною: 2,0 км (в урочищі «Грушка»), швидкість абразії-0,58 м/рік; на ділянці довжиною 0,4 км (с. Пшоняне), швидкість абразії-0,12 м/рік; на ділянці довжиною 3,0 км (Мар’янівська зсувна ділянка), швидкість абразії-0,12 м/рік.

Таким чином встановлено, що на правому схили Тилігульського лиману швидкість абразії у 2009 році на ділянках орієнтованих субперпендикулярно напрямку основної течії розмиву, більш ніж в чотири рази перевищує швидкість абразії, на ділянках зі схилами східної експозиції, розташованих по дотичній до напрямку течії основного розмиву.

Ділянка абразійно-зсувного схилу оз. Ялпуг має протяжність 86,0 пог. км.

Попереднє обстеження проводилося у 1978 році. На той час на схилах озера було розташовано 24 зсуви. Обстеження 2009 року; загальна кількість зсувів - 26, з яких 2 зсуви нових , та 2 зсуви з активними зсувними деформаціями. Інші -22 зсуви знаходяться у режимі тимчасової стабілізації.

Ділянка морського узбережжя о. Зміїний

Моніторинг процесу абразійного розмиву на о. Зміїному проводився в 2009р. в камеральних умовах шляхом:

• порівняльного аналізу динаміки змін брівки берегового обриву космознімка острова Зміїний 1991 року, що є в наявності в Причорномор ДРГП та топографічного плану 2001-2002 року острова масштабу 1:500;

• порівняльного аналізу матеріалів наявної в ПричорноморДРГП цифрової фотозйомки 2008р. із цифровими знімками 2009 р. аналогічних об'єктів спостережень (люб’язно наданими співробітниками Одеського Національного університету ім. І.І. Мечнікова).

Аналіз динаміки змін брівки берегового обриву за 10 років виконувався шляхом накладення наявного чорно-білого космознімка, вирівнювання його в площині, орієнтуванні його по сторонах світу та прокреслення на ньому брівки берегового уступу, що чітко виділяється на знімку, та окремих, чітко виражених фрагментів урізу моря.

Схема топоплану масштабу 1:500, на якій була відкреслена лінія брівки берегового обриву, у цифровому виді була зменшена до розмірів А-3 і накладена на космознімок. Потім була проведена корекція та сполучення фрагментів топоплану і космознімка по 17-20 найближчих точках (кутам будинків, споруджень, базовим точкам полігонометрії, GPS точкам).

У результаті аналізу, особливо ретельному в районі абразійних полігонів 1, 2, складених незцементованими перевідкладеними передислокованими породами, було встановлено, що суттєвих змін у конфігурації брівки берегового уступу за останні 10 років не відзначено.

Таким чином спостереження за динамікою абразійного розмиву на о. Зміїному у 2009р. визначило:

1. Порівняльний аналіз динаміки змін брівки берегової смуги о. Зміїний космознімка з топопланом показав, що суттєвих змін у конфігурації брівки берегового уступу за 10 років не відзначено.

2. Порівняльний аналіз динаміки змін абразійного розмиву про Зміїний по окремим ділянкам, складеними незцементованими передислокованими та перевідкладеними породами (полігон1), розташованим у південній та південно-західній частині острова, показав, що у 2009 році спостерігається незначний подальший розвиток абразії берегової смуги, а також посилення ерозійної активізації в північно - західній бухті.

3. Найбільш небезпечним процесом є розмивання підґрунтя пірсу в північно – західній частині острову, що може привести до часткового його руйнування.

4. Слід підтвердити позитивний характер проведених в 2008 р інженерних заходів щодо захисту острова від абразії і побажати продовження будівництва закритої бухти в східній частині острова, а також будівництво закритої бухти в південній частині острова, що зніме питання постійного транспортного сполучення з о. Зміїний та сприятиме його захисту від розмиву.

Абразійно-зсувні процеси на берегових схилах

промислово-міської агломерації м. Одеси

Огляд абразійно-зсувних процесів на берегових схилах промислово-міської агломерації м. Одеси показав що:

• по спуску Марінеску в результаті просадок в стінах будівель №№ 3, 6, 8 та 10 утворились тріщини від волосяних до 2 см завширшки

• в районі бульвару Жванецького продовжуються зсувні зрушення біля «Тещіного» мосту. За 2009 р відбулось розширення раніше зафіксованих тріщин в нижній підпірній стінці на 2,5-5 см.

• в районі Лермонтовського провулку, на ділянці узбережжя між провулками Дунєва та Артилерійським, а також в районі ДСК «Будівельник» зафіксовано зволоження верхньої частини схилу виходами ґрунтових вод, що призвело до утворення мочажин та заболочування схилу. Виходи ґрунтових вод скоріш за все пов’язані з аварійним станом дренажних свердловин, які входять до комплексу протизсувних споруд.

• в травні 2009 р зафіксовано підтоплення будівель госпчастини, лабораторії, теплопункту та ЦТП на території інституту ім. Філатова. Причина підтоплення, можливо, також пов’язана з роботою дренажних свердловин.

• на південь від Аркадійської балки в результаті абразії моря руйнується рисберма, хвильовідбійна стінка та асфальтна дорога. Ці об’єкти знаходяться аварійному стані.

• продовжуються зсувні деформації на території яхт-клубу «Посейдон» (8 ст. В. Фонтану).

• на ділянці узбережжя від Великофонтанської балки до м. В. Фонтан, в районі Рульового провулку, ґрунтова дорога, яка проходить по середній частині схилу, на протязі 40 м перекрита обвалами вапняку, який пройшов навесні 2008 р. Зберігається загроза продовження обвалу.

• в 60 м на північ від цієї ділянки по крівлі вапняку проходить активна тріщина розтягнення довжиною 35 м. Тут з’явилась можливість обвалу вапняку на ґрунтову дорогу та кафе.

• гирлова частина Люстдорофської балки з боку сел. Чорноморка активно розмивається морем.

• утворився береговий уступ, руйнується фундамент кафе та підпірна стінка. Ширина пляжу не більше 5 м.

Підтоплення

Процес підтоплення на території області одержав досить широке поширення. Станом на 01.01.2009 р. площа території з глибиною залягання рівня ґрунтових вод від 0 до 4 м оцінювалася у 20575 км², або приблизно 2/3 території області. Причому площа території з глибиною залягання вод від 0 до 2 м становить 13098 км². Якщо враховувати, що в 1981 р. площа підтоплених територій становила 8409 км², то за ці роки площа підтоплених земель зросла в 2,5 рази (табл. ).

В зв'язку з регіональним зниженням середньорічній суми опадів по усім МГС Одеській області - одного з основних факторів формування підтоплення в природних умовах, в цілому по динаміці процесу поширення площ підтоплення у 2009 р в Одеській області спостерігається незначне коливання РГВ в спостережних свердловинах, з загальною тенденцією до незначного зниження РГВ на ділянках з природним режимом формування підтоплення. Таким чином зі слабою долею вірогідності можливо прогнозувати незначне зменшення площ підтоплення по відношенню до площ 2008 року.

На ділянках з техногенним режимом формування підтоплення в останні роки спостерігається тенденція до стабілізації, або незначного зниження РГВ, що, можливо, пов’язано зі зменшенням водоподачі на масиви зрошення. Якщо тенденція зниження РГВ збережеться, то можливо очікувати зменшення площ підтоплення. Так, на більшості метеостанцій регіону в 2009 році було зафіксовано зниження середньорічної кількості опадів, в багатьох випадках значне. Таким чином зменшення площ підтоплення в подальшому можливо.

Процес підтоплення на території області одержав досить широке поширення. Станом на 01.01.2009 р. площа території з глибиною залягання рівня ґрунтових вод від 0 до 4 м оцінювалася у 20575 км², або приблизно 2/3 території області. Причому площа території з глибиною залягання вод від 0 до 2 м становить 13098 км². Якщо враховувати, що в 1981 р. площа підтоплених територій становила 8409 км², то за ці роки площа підтоплених земель зросла в 2,5 рази.

В зв'язку з регіональним зниженням середньорічній суми опадів по усім МГС Одеській області - одного з основних факторів формування підтоплення в природних умовах, в цілому по динаміці процесу поширення площ підтоплення у 2009 р в Одеській області спостерігається незначне коливання РГВ в спостережних свердловинах, з загальною тенденцією до незначного зниження РГВ на ділянках з природним режимом формування підтоплення. Таким чином зі слабою долею вірогідності можливо прогнозувати незначне зменшення площ підтоплення по відношенню до площ 2008 року.

На ділянках з техногенним режимом формування підтоплення в останні роки спостерігається тенденція до стабілізації, або незначного зниження РГВ, що, можливо, пов’язано зі зменшенням водоподачі на масиви зрошення. Якщо тенденція зниження РГВ збережеться, то можливо очікувати зменшення площ підтоплення. Так, на більшості метеостанцій регіону в 2009 році було зафіксовано зниження середньорічної кількості опадів, в багатьох випадках значне. Таким чином зменшення площ підтоплення в подальшому можливо.

Загроза можливого виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з розвитком ЕГП

Оцінка характеру активізації ЕГП, впливу на господарські об’єкти та населені пункти на ділянках з можливою загрозою виникнення надзвичайних ситуацій проводилась шляхом інспекційних виїздів.

Більша частина інспекційних виїздів була виконана на узбережжі Чорного моря (від с. Лебедівка до м. Очаків,); Дніпровсько-Бузького лиману. Решта інспекцій приходиться на північну і південно-західну частини Одеської області і окремі ділянки біля лиманів (Сухого, Хаджибейського лиманів).

Вплив ЕГП на господарські об’єкти та населені пункти.

Визначення можливого розвитку надзвичайних ситуацій від ЕГП на об'єктах господарчої інфраструктури проводилося шляхом інспекційних виїздів. Обстежено 143 небезпечних ділянок з загрозою 230 об’єктам господарювання від ЕГП, серед них 2 об'єкта державного рівня (газопровід та нафтопровід високого тиску, які розташовані в Одеській області) та більшість об'єктів регіонального рівня, розташованих в основному на техногено навантажених ділянках узбережжя Чорного моря (бази відпочинку, санаторії). У 2009 року катастрофічних випадків виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з ЕГП на території Одеської області не встановлено.

Вплив техногенних чинників на розвиток та активізацію ЕГП

Таблиця 7.2.2.2.

Перелік об’єктів відповідного рівня значимості, на яких спостерігається розвиток НЕГП з можливою загрозою виникнення надзвичайних ситуацій, наведений нижче в таблицях.

Перелік об’єктів державного рівня, розташованих поблизу ділянок розвитку НЕГП (з можливою загрозою об’єкту)

Таблиця 7.2..2.3.

Перелік об’єктів регіонального рівня, яким загрожує розвиток ЕГП

Таблиця 7.2.2.4

Деформації земної поверхні обумовлені широким спектром причин, серед яких підробленість територій підземними виробками та їх руйнування, інтенсивна експлуатація сарматського водоносного горизонту, активізація карстових процесів, проявлення сучасної тектоніки та інше. Підземні катакомби м. Одеса, які сформувалися внаслідок видобування вапняків, одні з найбільших у світі. В останні десятиріччя спостерігається погіршення їх гірничо-технічного стану у зв’язку зі старим віком каменярень та зростаючим техногенним впливом на геологічне середовище території міста.

Деградують цінні в лікувальному відношенні причорноморські лимани: Куяльницький, Хаджибейський, Будакський. Особливу тривогу викликає Куяльницький лиман, в якому лікувальні грязі визнані еталонними за їх лікувальними властивостями, а на березі лиману розташований курортний комплекс міжнародного значення. Тилігульський лиман теж потребує покращання екологічного стану.