5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

Протягом 2009 року в області продовжувались роботи щодо створення сприятливих умов для провадження підприємствами туристично-рекреаційної та курортної сфери області діяльності з надання туристично-оздоровчих та санітарно-культурних послуг, вживались заходи із створення високоякісного та сучасного регіонального туристичного продукту, будівництва і реконструкції об’єктів туристичної інфраструктури та залучення інвестиційних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туризму.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1996 р. № 1576 до переліку населених пунктів, віднесених до курортних належать: місто Одеса, селища Затока і Сергіївка, село Косівка, Курортне, Миколаївка, Попаздра і Приморське Білгород-Дністровського району, селища Гвардійське і Ліски, села Вапнярка, Крижанівка, Нова Дофінівка і Сичавка Комінтернівського району, села Грибівка, Дальник, Караліно-Бугаз, Санжійка, Іллічівка Овідіопольського району, села Лебедівка, Приморське і Тузли Татарбунарського району.

Природні рекреаційні ресурси Одеської області характеризуються, перш за все, наявністю приморських лиманів уздовж чорноморського узбережжя та озер у придунайському регіоні. Ці 14 лиманів та 7 озер становлять велике природне багатство Одеської області, зокрема: Куяльницький, Хаджибейський, Тилігульський, Будацький і Тузловська група лиманів, становлять сховища цілющої грязі та рапи, яка має величезне бальнеологічне значення та унікальна по своєму фізико-хімічному складу. Слід відзначити, що внаслідок недбалого й нераціонального використання цих лиманів, останнім часом спостерігається погіршення стану, особливо Куяльницького лиману.

Стан оздоровчих та рекреаційних територій в області має позитивну тенденцію до підвищення рівня їх благоустрою та епідемічного благополуччя.

Позитивним є факт розробки та узгодження генеральних планів забудови для рекреаційних зон Овідіопольського, Кілійського районів та смт Затока м. Білгород-Дністровського, що покращить загальний стан використання цих територій для відпочинку, особливо, дітей.

За останні роки приведено у відповідність до нормативних вимог 25 % баз відпочинку, побудовано локальні очисні споруди повної біологічної очистки на 36 базах відпочинку, на 25 % баз розробляється проектна документація щодо будівництва каналізаційних очисних споруд. Побудований водогін до с. Приморське Кілійського району і практично всі оздоровчі заклади підключились до централізованої каналізації на 7 пляжах м. Одеса.

Найбільша кількість об’єктів відпочинку розміщено в м. Одесі, де забезпечується достатнє водопостачання, належний благоустрій, санітарна очистка як об’єктів так і території.

На рекреаційних територіях м. Білгород-Дністровського (Центральному, Сонячному та Лиманському) продовжується розширення мережі локальних очисних споруд.

Найгірше становище зберігається в рекреаційних зонах Татарбунарського, Комінтернівського та Білгород-Дністровського районів, де відсутні природні джерела доброякісної питної води, і сезонні заклади відпочинку, за незначним винятком, постачаються привізною питною водою, каналізовані на вигрібні водонепроникні ємності. Вивіз стічних вод транспортом баз відпочинку на місцях контролюється незадовільно, поля асенізації відсутні, скид здійснюється на звалища, в кращому випадку, або в лісопосадки, що призводить до забруднення довкілля.