8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
До категорії надзвичайно небезпечних належать ртуть та ртутьвміщуючі відходи. На регіональному досвіді простежується можливість успішного вирішення проблеми ртутьвміщуючих відходів, у першу чергу, люмінесцентних ламп. Так, для впорядкування поводження з відпрацьованими люмінесцентними лампами, що є відходами 1 класу небезпеки з-за вмісту ртуті, на базі двох підприємств ТОВ “Новий світ”, ТОВ „Грін-порт” створена система централізованого збирання, зберігання і вивезення на переробку цього виду токсичних відходів. Однак, питання про централізоване вивезення ртутьвміщуючих відходів, яке вирішене у м. Одесі, частково у містах обласного значення, вирішено в районах частково.
Загроза вторинного забруднення водойм - мулові майданчики станцій біологічного очищення. Проблема детоксикації та утилізації мулових осадів стічних вод каналізаційних очисних споруд не знаходить свого ефективного вирішення в регіоні через високий вміст органічних речовин, токсичних солей важких металів, нафтопродуктів, хлорованих та поліциклічних вуглеводнів. Щорічно на кожного мешканця міст області налічується 25-30 кг осаду у перерахунку на суху речовину. Тільки на очисних спорудах СБО “Північна” та “Південна” м. Одеси кожного року утворюється більше 350 тис. тонн осаду.
Обсяг утворення побутових відходів по області сягає до 5 млн. куб. м на рік. Більша частина звалищ полігонів ТПВ вичерпала свій потенціал. З метою вирішення проблем в цьому напрямку в області затверджено «Програму поводження з твердими побутовими відходами в Одеській області до 2011 року». Але, її виконання стримується тим, що джерелами фінансування більшості її практичних заходів є місцевий бюджет, кошти підприємств і інвестиційні кошти. Внаслідок світової економічної кризи протягом 2009 року на ці заходи кошти фактично не виділялись. Тобто, райдержадміністраціями, міськими радами, управліннями житлово-комунального господарства традиційно не проводиться системна і цілеспрямована політика і робота щодо ліквідації стихійних звалищ, розробки проектів та будівництва об’єктів видалення, перевантаження, сортування, переробки ТПВ, рекультивації відпрацьованих полігонів (зокрема полігону ТПВ-2 у колишніх кар’єрах цементного заводу), придбання сучасної спеціальної сміттеприбиральної техніки для міст та селищ області.
Відходи м.Одеса вивозились на 1 місцевий полігон - звалище: на полігон - звалище твердих побутових відходів ТПВ-1 у Дальницьких кар’єрах (загальною площею 96,2 га ).
Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області від 30 грудня 2004 р. № 59 експлуатація полігону ТПВ-2 біля цементного заводу м. Одеси тимчасово заборонена. У зв’язку з чим проблема звалищ м. Одеси ускладнюється навантаженням на полігон ТПВ-1, на який з території м. Одеси та прилеглих населених пунктів вивозяться тверді побутові та промислові відходи 3-го та 4-го класу небезпеки.
Пріоритетним напрямком у сфері поводження з побутовими відходами є співпраця з європейськими організаціями, якими запропоновано перелік спеціалізованих послуг, які є актуальними для міста Одеси та області.
На державному рівні не розроблено типового проекту полігону твердих побутових відходів для невеликого населеного пункту. А саме в цих містечках, великих селищах несанкціоновані звалища набувають не тільки досить великих розмірів, а й накопичують небезпечні речовини і матеріали.
Однією з побічних, але дуже актуальних проблем полігонів побутових відходів є попадання і накопичення токсичних відходів за рахунок порушення підприємствами правил поводження з ними.
Більш як на 1700 підприємствах області проведена інвентаризація та розробка технічних паспортів відходів зі складанням реєстрових карток. Кожним підприємством передбачено заходи щодо попередження та мінімізації утворення відходів.
Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ведеться реєстр місць видалення відходів, всього до реєстру внесено 397 паспортів місць видалення відходів.
Згідно з Порядком ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 р. № 1360, ведеться реєстр об’єктів оброблення та утилізації відходів, до якого включені 19 підприємств області. Реєстр об’єктів утворення відходів формується відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України і налічує 117 об’єктів.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1218 у 2009 році з 3694 підприємств області розроблено, затверджено та переглянуто лімітів - 1723.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 р. № 440 «Про затвердження порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, використання, транспортування, захоронення, знищення та утилізацію небезпечних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» було надано 16 дозволів.
Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т)
Таблиця 8.2.1.
№ з/п | Показники | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
1 | Утворилося | 7,2 | 7,98 | 5,8 |
2 | Одержано від інших підприємств | 0,91 | 0,39 | 1,0 |
3 | у тому числі з інших країн | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
4 | Використано | 0,99 | 0,93 | 0,7 |
5 | Знешкоджено (знищено) | 0,1 | 0,36 | 0,1 |
6 | у тому числі спалено | 0,1 | 0,3 | 0,1 |
7 | Направлено в сховища організованого складування (поховання) | 0,025 | 0,015 | 0,01 |
8 | Передано іншим підприємствам | 7,9 | 7,3 | 5,9 |
9 | у тому числі іншим країнам | - | - | - |
10 | Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств | 0,25 | 0,21 | 0,1 |
11 | Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок | 0,008 | 0,001 | 0,001 |
12 | Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств | 1,52 | 1,18 | 1,2 |
Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2009 року
Таблиця 8.2.2.
№ з/п | Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону | Кількість) | Площі під твердими побутовими відходами, га | Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року |
1 | 2 | 3 | 4 |
|
| Сміттєзвалища |
|
|
|
1 | Ананьївський район | 16 | 5,50 |
|
2 | Арцизький район | 27 | 2632,75 |
|
3 | Балтський район | 40 | 6,3 |
|
4 | Білгород – Дністровський район | 37 | 27,34 |
|
5 | Біляївський район | 16 | 3,950 | + 0,25 |
6 | Березівський район | 41 | 23,51 |
|
7 | Болградський район | 19 | 5,30 |
|
8 | Великомихайлівський район | 22 | 37,99 | + 5,1 |
9 | Іванівський район | 17 | 16,0 |
|
10 | Ізмаїльський район | 23 | 110,4 |
|
11 | Кілійський район | 18 | 40,64 |
|
12 | Кодимський район | 26 | 7,44 |
|
13 | Комінтернівський район | 20 | 52,48 |
|
14 | Котовський район | 33 | 21,7 |
|
15 | Красноокнянський район | 18 | 14,30 |
|
16 | Любашівський район | 14 | 1,75 |
|
17 | Миколаївський район | 33 | 37,9 |
|
18 | Овідіопольський район | 14 | 16,86 | + 2,2 |
19 | Ренійський район | 7 | 11,55 |
|
20 | Роздільнянський район | 24 | 9,50 |
|
21 | Саратський район | 28 | 852,8 |
|
22 | Савранський район | 11 | 23,53 |
|
23 | Тарутинський район | 32 | 33,90 |
|
24 | Татарбунарський район | 19 | 63,5 |
|
25 | Ширяївський район | 45 | 74,06 |
|
26 | Фрунзівський район | 17 |
|
|
Всього | 617 | 4131,05 | + 7,55 | |
| Полігони | |||
1 | ТОВ „Одескомунтранс” | 1 | 96,2 |
|
Заводи по переробці твердих побутових відходів | ||||
| Усього | - | - | - |
Поводження з непридатними пестицидами
Таблиця 8.2.3.
№ з/п | Район | Перезатарено впродовж року | Знешкоджено впродовж року | Утворено (виявлено) впродовж року, т | Кількість на кінець року |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1 | Ананьївський | - | - | - | 10,7 |
2 | Арцизький | - | - | - | 47,2 |
3 | Балтський | - | - | - | 4,2 |
4 | Березівський | - | - | - | 2,2 |
5 | Білгород-Дністровський | - | - | - | 66,2 |
6 | Біляївський | - | - | - | 937,1 |
7 | Болградський | - | - | - | 0 |
8 | Великомихайлівський | - | - | - | 26,0 |
9 | Іванівський | - | - | - | 4,7 |
10 | Ізмаїльський | - | - | - | 238,0 |
11 | Кілійський | - | - | - | 36,2 |
12 | Кодимський | - | - | - | 60,4 |
13 | Комінтернівський | - | - | - | 0 |
14 | Котовський | - | - | - | 23,4 |
15 | Красноокнянський | - | - | - | 8,1 |
16 | Любашівський | - | - | - | 12,9 |
17 | Миколаївський | - | - | - | 5,2 |
18 | Овідіопольський | - | - | - | 34,4 |
19 | Ренійський | - | - | - | 0 |
20 | Роздільнянський | - | - | - | 0 |
21 | Савранський | - | - | - | 47,9 + 4580л |
22 | Саратський | - | - | - | 100,6 |
23 | Тарутинський | - | - | - | 11,5 |
24 | Татарбунарський | - | - | - | 0 |
25 | Фрунзівський | - | - | - | 0 |
26 | Ширяївський | - | - | - | 223,2 |
| Всього | - | - | - | 1900,1+ 4580л |
- Вступне слово
- 1.Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Чорного моря
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень України
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр (за даними днвп «Геоінформ України»)
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9.Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області
- Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2009р. В усіх категоріях господарств склала 1257,1 тис. Га, що на 54,2 тис. Га менше (на 4,2%), ніж у 2008 році.
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Одеської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Український науковий центр екології моря
- Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області
- Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- Регулярні гідрологічні і гідрохімічні спостереження на мережі стаціонарних пунктів. Комплексні сезонні обстеження. Спеціальні дослідження за різними напрямками:
- 13.11.2. Громадські рухи
- Виконання державних екологічних програм
- Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки