80. Нтр: сутність, закономірність та соціальні наслідки
Сучасне виробництво характеризується не лише матеріальними, а й духовними факторами, поєднанням науки й виробництва. Обов'язковими елементами виробництва виступають результати науково-технічних досліджень, нові технології, наукові програми, плани та прогнози, автоматизовані системи управління, системи наукової організації праці тощо. Дедалі зростаючу роль у виробництві відіграє наука, яка забезпечує теоретичну, духовну сторону практичної виробничої діяльності. Безпосереднім виявом цього стану є науково-технічний прогрес (НТП), який перетворився в головний чинник економічного прогресу. Сучасний етап НТП прийнято називати науково-технічною революцією (НТР). Насамперед необхідно уточнити співвідношення понять "НТП" і "НТР". Науково-технічний прогрес — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійнодіюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. Науково-технічна революція — це більш вузьке поняття. Вона являє собою одну із стадій чи форм НТП, коли він набуває прискореного, стрибкоподібного характеру. Виявом науково-технічної революції є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної основи виробництва, його організації й управління, які здійснюються на базі практичного використання фундаментальних відкриттів сучасної науки. Виробництво перетворюється з простого процесу праці в науковий процес, у технологічне застосування науки. Необхідно правильно визначити етапи науково-технічної революції, що дає змогу уточнювати перспективу НТР, накреслити головні напрямки її подальшого розгортання. В результаті прогресу техніки дедалі більше функцій передається техніці, машині. Можливий такий стан, коли людина в кінцевому рахунку вийде з безпосереднього процесу виробництва і замість того, щоб бути головним елементом процесу виробництва, стане поряд із цим процесом. Отже, розглядаючи сутність НТР, необхідно враховувати цей бік явища, а саме — зміну місця та ролі людини в процесі виробництва, що відбувається в результаті технічного прогресу.
Соціальні наслідки НТР. НТР – явище глобального характеру, воно охоплює як усі сторони внутрішнього життя певного суспільства, так і зовнішні сторони його життя. Розвиток науки і техніки сам по собі не залежить від того, в якій соціально-економічній системі він відбувається. Науково-технічний прогрес створює можливості для розвитку суспільства, а як використовуються наукові і технологічні досягнення – залежить від конкретної соціально-економічної будови суспільства.
Соціальні наслідки науково-технічної революції можна звести до таких основних груп:
загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища;
зміна змісту і характеру праці (збільшується питома вага творчих, пошукових функцій, що веде до стирання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці);
зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників та спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології (це вивільняє трудові ресурси);
підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;
прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності (перекачування трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, а з неї – в сфери науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює концентрації населення в містах, поглиблення міграційних процесів, значне скорочення робочого і збільшення вільного часу (звідси можливість гармонійного розвитку особистості);
втрата людиною емоційності, інтелектуальне перенавантаження;
виникнення проблем біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних та екстремальних умовах навколишнього середовища (надвисоких і наднизьких тисків, температур, електромагнітних полів, радіоактивності і т.д.).
Отже, виробничий потенціал країни в сучасних умовах залежить від ефективного використання найновітніших досягнень науки, техніки і технології
- 7. Діалектика та метафізика як філософські методи
- 9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- 21.„Філософія життя” – формування нової філософської парадигми.
- 23. Герменевтика як напрям сучасної філософії
- 33.Визначальні категоріальні характеристики світу.
- 34. Поняття природи
- 36. Поняття біосфери і ноосфери
- 38. Глобальні проблеми сучасності.
- 38. Екологічні проблеми та шляхи їхрозв’язання
- 40. Інтелект, почуття, пам'ять і воля як здатність людини.
- 41. Співвідношення понять «людина, «індивід», «особистість», «індивідуальність».
- 43. Проблема сенсу життя людини
- 44. Проблеми свободи і відповідальності.
- 46.Феноменологічна концепція свідомості.
- 50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- 54. Проблема істини в теорії пізнання
- 55. Абсолютність і відносність як властивості істини
- 56. Проблема критеріїв істини.
- 57.Істина і правда
- 58. Поняття методології
- 60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- 61. Функції мови
- 62. Поліструктурність мови.
- 63. Поняття соціокультурної комунікації.
- 64. Об’єкт і предмет філософії історії
- 67.Поняття суспільного і соціального у філософії
- 70. Сім’я як соціальна ланка суспільства
- 73. Рушійні сили та суб’єкти соціального прогресу
- 75. Цінності як ядро духовного світу людини.
- 77. Поняття філософії економіки
- 79. Поняття власності та її форм
- 80. Нтр: сутність, закономірність та соціальні наслідки
- 81. Поняття політики
- 85. Поняття культура
- 86. Масова культура, контркультура і антикультура
- 87. Поняття цивілізація