62. Поліструктурність мови.
Ієрархічність (полістркутрність) рівнів мови часто розуміють як відношення інтегративності, або конститутивності, з одного боку, і розкладності - з іншої: вважають, наприклад, що рівень слів - це більше високий рівень у порівнянні з рівнем морфем, оскільки морфеми входять до складу слова (конституюють слово), а слово розкладене на морфеми. Таку, загалом, механістичну картину ми одержуємо тоді, коли розглядаємо лише текст у його статиці. Однак якщо залучити до розгляду динамічні процеси мовної діяльності, то картина буде іншою.
Підсистеми організуються приватними результатами, які повинні бути отримані в рамках даних підсистем для ефективного функціонування всієї системи. Використовуючи поняття рівня, ми одержуємо, що ієрархія рівнів є, з одного боку, ієрархія результатів, а з іншого боку - ієрархія умов: для передачі повідомлення, як з'ясовано вище, необхідне речення, або, інакше кажучи, побудова речення є необхідною умовою для передачі інформації. У свою чергу, для побудови речення необхідні слова, або, інакше, підбор потрібних слів - результат роботи відповідного рівня - є необхідна умова побудови речення й т.д.
Ієрархія рівнів проявляється також у тім, що більше високий рівень у великому ступені обумовлює організацію нижчого рівня. Так, синтаксична структура речення значною мірою визначає, які повинні бути обрані словоформи; морфологічна структура слова позначається на виборі фонологічних варіантів морфем і т.п.
Кожен рівень разом з тим має відому автономність, що проявляється в наступних трьох аспектах, які одночасно можна розглядати як критерії виділення самостійних рівнів.
По-перше, властивості одиниць кожного даного рівня невиведені повністю із властивостей їхніх одиниць, що конституюють, які належать більше низькому рівню. Подібно тому як, скажемо, специфічні якості води неможливо звести до властивостей водню й кисню, характеристики конкретного речення не можна вивести із властивостей вхідних у його склад слів, а особливості слів - з ознак утворюючих їхніх морфем. (Наприклад, із властивостей морфем пара, про, хід не випливає лексична й граматична специфіка слова пароплав.) Кожен новий рівень - це нова якість.
По-друге, існування окремого рівня припускає, що все висловлення цілком і без залишку може бути представлене в термінах одиниць цього рівня. Одиниці й правила даного рівня (підсистеми) мови виступають як свого роду самостійні «мови»: все висловлення можна записати на «мові слів» або на «мові морфем», тобто розглядати або як послідовність слів, або як послідовність морфем. У цьому випадку перехід від рівня до рівня в мовній діяльності є як би «перекладом», наприклад, з «мови слів» на «мову морфем».
По-третє, кожен рівень володіє власної синтактикою.
- 7. Діалектика та метафізика як філософські методи
- 9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- 21.„Філософія життя” – формування нової філософської парадигми.
- 23. Герменевтика як напрям сучасної філософії
- 33.Визначальні категоріальні характеристики світу.
- 34. Поняття природи
- 36. Поняття біосфери і ноосфери
- 38. Глобальні проблеми сучасності.
- 38. Екологічні проблеми та шляхи їхрозв’язання
- 40. Інтелект, почуття, пам'ять і воля як здатність людини.
- 41. Співвідношення понять «людина, «індивід», «особистість», «індивідуальність».
- 43. Проблема сенсу життя людини
- 44. Проблеми свободи і відповідальності.
- 46.Феноменологічна концепція свідомості.
- 50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- 54. Проблема істини в теорії пізнання
- 55. Абсолютність і відносність як властивості істини
- 56. Проблема критеріїв істини.
- 57.Істина і правда
- 58. Поняття методології
- 60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- 61. Функції мови
- 62. Поліструктурність мови.
- 63. Поняття соціокультурної комунікації.
- 64. Об’єкт і предмет філософії історії
- 67.Поняття суспільного і соціального у філософії
- 70. Сім’я як соціальна ланка суспільства
- 73. Рушійні сили та суб’єкти соціального прогресу
- 75. Цінності як ядро духовного світу людини.
- 77. Поняття філософії економіки
- 79. Поняття власності та її форм
- 80. Нтр: сутність, закономірність та соціальні наслідки
- 81. Поняття політики
- 85. Поняття культура
- 86. Масова культура, контркультура і антикультура
- 87. Поняття цивілізація