logo
філософія іспит

62. Поліструктурність мови.

Ієрархічність (полістркутрність) рівнів мови часто розуміють як відношення інтегративності, або конститутивності, з одного боку, і розкладності - з іншої: вважають, наприклад, що рівень слів - це більше високий рівень у порівнянні з рівнем морфем, оскільки морфеми входять до складу слова (конституюють слово), а слово розкладене на морфеми. Таку, загалом, механістичну картину ми одержуємо тоді, коли розглядаємо лише текст у його статиці. Однак якщо залучити до розгляду динамічні процеси мовної діяльності, то картина буде іншою.

Підсистеми організуються приватними результатами, які повинні бути отримані в рамках даних підсистем для ефективного функціонування всієї системи. Використовуючи поняття рівня, ми одержуємо, що ієрархія рівнів є, з одного боку, ієрархія результатів, а з іншого боку - ієрархія умов: для передачі повідомлення, як з'ясовано вище, необхідне речення, або, інакше кажучи, побудова речення є необхідною умовою для передачі інформації. У свою чергу, для побудови речення необхідні слова, або, інакше, підбор потрібних слів - результат роботи відповідного рівня - є необхідна умова побудови речення й т.д.

Ієрархія рівнів проявляється також у тім, що більше високий рівень у великому ступені обумовлює організацію нижчого рівня. Так, синтаксична структура речення значною мірою визначає, які повинні бути обрані словоформи; морфологічна структура слова позначається на виборі фонологічних варіантів морфем і т.п.

Кожен рівень разом з тим має відому автономність, що проявляється в наступних трьох аспектах, які одночасно можна розглядати як критерії виділення самостійних рівнів.

По-перше, властивості одиниць кожного даного рівня невиведені повністю із властивостей їхніх одиниць, що конституюють, які належать більше низькому рівню. Подібно тому як, скажемо, специфічні якості води неможливо звести до властивостей водню й кисню, характеристики конкретного речення не можна вивести із властивостей вхідних у його склад слів, а особливості слів - з ознак утворюючих їхніх морфем. (Наприклад, із властивостей морфем пара, про, хід не випливає лексична й граматична специфіка слова пароплав.) Кожен новий рівень - це нова якість.

По-друге, існування окремого рівня припускає, що все висловлення цілком і без залишку може бути представлене в термінах одиниць цього рівня. Одиниці й правила даного рівня (підсистеми) мови виступають як свого роду самостійні «мови»: все висловлення можна записати на «мові слів» або на «мові морфем», тобто розглядати або як послідовність слів, або як послідовність морфем. У цьому випадку перехід від рівня до рівня в мовній діяльності є як би «перекладом», наприклад, з «мови слів» на «мову морфем».

По-третє, кожен рівень володіє власної синтактикою.