63. Поняття соціокультурної комунікації.
Сучасна соціологічна парадигма проголосила активність особистості, діяльного суб'єкта як основну умову подальшого позитивного прогресивного розвитку суспільства. Якщо в поточному сторіччі, говорячи про прогрес, ставка робилась на техніку, то сьогодні, усвідомивши, що її постійне вдосконалювання може завести в тупик, знову, згадуючи древні мудрості, звертаються до вічних цінностей, тобто до нас самим.
Сучасна соціокультурна комунікація спрямована сьогодні на те, щоб спровокувати людей бути активними, думати, розуміти, розгадувати семантичні загадки, за допомогою збагнення суб'єктивного миру іншого, знаходити себе. Художньо-естетичний простір століття як ніколи прагне досягти певного ефекту впливу, а більше розповсюдженим стає науки й техніки, який робить соціокультурну, художню комунікацію більше різноманітною, цікавою у своєї інтерактивності. Така «гуманізація» техніки, прагнення підкорити її цілям і завданням творчості різного виду, зробити засобом самореалізації й самовираження досить прийнятний вихід з тупика науково-технічного прогресу.
Художня творчість не втратила своєї виховної функції, що очищує та спонукує до дії. Комунікація художника й глядача стає сьогодні завдяки техніці набагато інтенсивніше, ширше, багатобічне, чим сто років тому. Глядач стає учасником культурного простору, завдяки інтерактивності медіа- і відео- арту, не почуває себе віддаленим від культурного інституту, а навпаки, засвоювана їм соціальна роль вчить його бути не об'єктом, а суб'єктом у соціокультурним просторі, мати право активного вибору й участі. Це, у свою чергу, відповідає ідеям сучасного суспільного розвитку, ідеології постмодерна.
Нерозв'язне питання про те, хто на кого впливає: буття на художника або художник на буття дозволяється в цьому випадку цілком у постмодерністському стилі. Буття визначає свідомість художника в тому розумінні, що він не може не реагувати на нові технічні можливості самовираження, контакту з аудиторією й тому матеріально-технічний розвиток робить на нього безсумнівний вплив. Сам художник, у свою чергу, як представник авангардно мислячої інтелігенції «будить» глядача, стимулюючи його участь у соціальних змінах, в естетичним оформленні соціуму як реального, так і віртуального.
- 7. Діалектика та метафізика як філософські методи
- 9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- 21.„Філософія життя” – формування нової філософської парадигми.
- 23. Герменевтика як напрям сучасної філософії
- 33.Визначальні категоріальні характеристики світу.
- 34. Поняття природи
- 36. Поняття біосфери і ноосфери
- 38. Глобальні проблеми сучасності.
- 38. Екологічні проблеми та шляхи їхрозв’язання
- 40. Інтелект, почуття, пам'ять і воля як здатність людини.
- 41. Співвідношення понять «людина, «індивід», «особистість», «індивідуальність».
- 43. Проблема сенсу життя людини
- 44. Проблеми свободи і відповідальності.
- 46.Феноменологічна концепція свідомості.
- 50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- 54. Проблема істини в теорії пізнання
- 55. Абсолютність і відносність як властивості істини
- 56. Проблема критеріїв істини.
- 57.Істина і правда
- 58. Поняття методології
- 60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- 61. Функції мови
- 62. Поліструктурність мови.
- 63. Поняття соціокультурної комунікації.
- 64. Об’єкт і предмет філософії історії
- 67.Поняття суспільного і соціального у філософії
- 70. Сім’я як соціальна ланка суспільства
- 73. Рушійні сили та суб’єкти соціального прогресу
- 75. Цінності як ядро духовного світу людини.
- 77. Поняття філософії економіки
- 79. Поняття власності та її форм
- 80. Нтр: сутність, закономірність та соціальні наслідки
- 81. Поняття політики
- 85. Поняття культура
- 86. Масова культура, контркультура і антикультура
- 87. Поняття цивілізація