Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку (на прикладі Донецького регіону)
План (логіка) викладу матеріалу
Місце і роль економіки Донецького регіону в розвитку економіки країни.
Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону.
Територіальна і галузева структура господарства регіону.
Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону.
Короткий зміст та методичні рекомендації до питання
1. Донецький економічний регіон є одним з найпотужніших міжрегіональних територіально-виробничих комплексів. Він розташований на крайньому сході України, його площа - 53,2 тис. км2 (8 % території України, об'єднує Донецьку і Луганську обл.) належить до районів з високим рівнем економічного розвитку. Він має складний комплекс виробництва, який представлений електроенергетикою, кам'яновугільною, металургійною, хімічною промисловістю, а також важким машинобудуванням, легкою та харчовою промисловістю та іншими галузями народного господарства. Тут розвинуте багатогалузеве сільське господарство, переважно приміського типу.
Район має одну з найсучасніших в Україні мережу автомобільних і залізничних шляхів загальнодержавного значення. Через територію проходять транзитні нафто - і газопроводи. Завдяки вигідному економічно-географічному положенню Донецький економічний район активно залучений до розвитку міжрегіональних зв'язків, а також до торговельних виробничих та науково-технічних взаємовідносин України з іншими державами, насамперед з країнами СНД, державами Чорноморсько-Середземноморського регіону, Східної та Північної Європи.
2. Рельєфні і кліматичні умови Донбасу зумовили формування специфічного ґрунтового покриву району. Більшу частину займають середньо гумусні чорноземи. Переважна більшість ґрунтів має високу родючість, однак значна частка їх не використовується в суспільному господарстві через високу еродованість. Крім цього, значні площі зайняті відвалами від видобутку корисних копалин.
Мінерально-сировинні ресурси. Донецька мінеральна полікомпонентна зона характеризується найвищим рівнем зосередження ресурсів - перш за все високоякісним кам'яним вугіллям. Рудні корисні копалини регіону представлені значними і єдиними в Україні запасами ртутних руд (Микитівківське родовище). Є розвідні запаси залізних руд, а останнім часом виявлені запаси мідних, алюмінієвих і поліметалічних руд, які мають перспективу розвитку.
У Донецькому економічному регіоні є потужні поклади нерудних корисних копалин. На Донеччині є великі родовища мергелю - цементної сировини в Амвросієвському родовищі. У районі є значні поклади піску, будівельного каменю, керамзитової, черепичної та скляної сировини.
Земельні ресурси. Площа сільськогосподарських угідь у районі становить 2755,0 тис. га, 80,7 % ріллі, що на 3,5 відсоткового пункту менше ніж у середньому по Україні. Площа сіножатей і пасовищ – близько 20 % сільськогосподарських угідь. Для підвищення ефективності використання земельних ресурсів регіону треба йти шляхом інтенсифікації їх використання, створювати за допомогою інтенсивних технологій умови для підвищення продуктивності земель. Для зменшення екологічного навантаження на земельні ресурси необхідно активізувати роботу з проведення рекультивації земель, зайнятих промисловими відвалами. Ці та інші заходи сприятимуть підвищенню економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, збалансованого землекористування у регіоні.
Водні ресурси. Економіка регіону належить до вододефіцитних територій. Головна водна артерія - Сіверський Донець. Річки регіону належать до басейну Дніпра, Азовського моря, Дону. Кількість річкової мережі регіону більш як у три рази нижча ніж у середньому по Україні і становить 0,2-0,3 км/км2. Забезпеченість місцевими водними ресурсами - в межах 50 % у басейні Сіверського Дінця і на 25 % у басейні Міуса. Дефіцит водопостачання в регіоні становить 4 млрд. м3 на рік. З метою покращення водогосподарського балансу в регіоні споруджено великі водосховища, два канали Дніпро-Донбас і Сіверський Донець-Донбас.
Лісові ресурси. Лісовий фонд економічного району становить близько 4 % від його території або майже в 4 рази нижчий ніж в середньому по Україні. Він представлений зеленими зонами, полезахисними смугами, які не мають промислово-експлуатаційного значення. Проблема лісових ресурсів залишається невирішеною, хоча нею необхідно стабільно займатися і щорічно висаджувати кілька тисяч га, з часом затрати себе окуплять.
Рекреаційні ресурси. Розвиткові рекреації сприяють наявні ресурси Азовського моря, лісостепових і степових ландшафтів та місцевостей, придатних для відпочинку і оздоровлення. Рекреаційним можливостям сприяють помірно-континентальний клімат, лікувальні грязі озер біля Слов'янська, мінеральні води різних типів (хлоридно-натрієві, сульфатно-хлоридні, столові). Найбільша концентрація мінеральних вод спостерігається у Волноваському, Попаснянсь-кому, Старобільському районах. Значні природно-рекреаційні ресурси економічного району зосереджені в основному в басейні Сіверського Дінця, в межах Донецького кряжу та Приазовської низовини. Найбільшими центрами морської кліматотерапії є Маріуполь та Новоазовськ.
Демографічний потенціал. Загальна кількість населення в регіоні, починаючи з 1995 р., скорочується. За останні п'ять років населення Донбасу скоротилося майже на 500 тис. чол (6,1%). Причиною, перш за все, стало зниження народжуваності та зростання смертності, яке викликане негативною дією соціально-економічних чинників: падінням життєвого рівня населення, екологічною ситуацією, підвищенням частки людей похилого віку.
Розселення населення. Донецький економічний район найбільш урбанізований в Україні. Тут розташовано 88 міст (19,8% міст України), з них 42 (30,7 %) обласного підпорядкування, 242 (26,6%) селищ міського типу, 455 сільських рад в 36 адміністративних районах. У Донецьку проживає близько мільйону жителів, а в Маріуполі, Макіївці і Луганську населення перевищує 500 тис. чол.
Трудовий потенціал. У Донецькому економічному регіоні зайнятість населення складає 41,6 % від загальної чисельності, переважно, у сфері матеріального виробництва і, зокрема, в промисловості.
Одночасно район є одним з таких, де найнижча у державі частка зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Цей показник дещо вищий в Луганській області, що пояснюється нижчим рівнем розвитку промисловості в регіоні.
За останній період кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності регіону значно скоротилася - 16,5 %.
У регіоні зростає кількість зареєстрованих безробітних, яка сьогодні становить близько 150 тис. чол. ( 13,0 % від кількості безробітних в Україні). Середній рівень зареєстрованого безробіття коливається в межах 3,5-3,7 %.
Науково-технічний потенціал. У розпорядженні району є науково-дослідні інститути, установи галузевого і академічного підпорядкування, вищі навчальні заклади II-IV рівня акредитації. У 15-ти наукових установах досліджуються проблеми розвитку і розміщення вугільної галузі. Головною ланкою науково-технічного комплексу регіону є Донецький науковий центр НАН України, до складу якого входять 5 науково-дослідних інститутів Донецька, а також філії академічних установ у Луганську, Макіївці, Горлівці. Дослідною базою наукових установ Донбасу є 91 дослідне виробництво. Обсяги фінансування науково-дослідних робіт у Донецькому економічному районі становлять понад 8% від загальнодержавного показника. Установи регіону виконують дуже важливу науково-дослідну роботу, яка становить близько 17 % всіх виконаних НДР у країні.
Виробничий потенціал. Станом на 1 січня 2001р. первісна вартість основних фондів регіону становила 143,2 млрд. грн, що дорівнює 17,3 % вартості основних фондів України. У структурі основних фондів району найбільшу питому вагу має промисловість - 51,3 %, на транспорт і зв'язок припадає 11,1 %, сільське господарство - 4,5 %, будівництво - 1,5 %, оптову і роздрібну торгівлю - 2,0 %, освіту - 2,9 %, охорону здоров'я та соціальну допомогу -1,0 %. Як показують наведені дані, для Донбасу характерними є надмірна концентрація фондів промислово-виробничого потенціалу і недостатнє фондозабезпечення соціально-культурної сфери.
3. Донецький економічний район спеціалізується на промисловому виробництві і є індустріально-аграрним регіоном. Структура територіального господарського комплексу Донбасу порівняно з Україною характеризується значно вищою часткою промисловості у валовій додатковій вартості (ВДВ).
Промисловість. Економіка Донецького регіону і її промисловий комплекс спеціалізуються на випуску продукції важкої промисловості, зокрема паливної промисловості - 46,3 % від її виробництва в Україні, чорної металургії - 42,3 %. У цілому Донбас виробляє близько чверті промислової продукції країни. Найбільш розвиненим є коксохімічне і нафтохімічне виробництво, випуск мінеральних добрив, гумотехнічна промисловість.
Машинобудування посідає третє місце в структурі промисловості після вугільної металургії (тут виробляється близько 15 % товарної продукції цієї галузі країни). До провідних галузей промисловості регіону належать коксохімія і хімія. Коксохімія працює на відходах чорної металургії і дає понад 50 % продукції коксівної галузі України.
У регіоні достатньо розвинута промисловість будматеріалів і будін-дустрія. Міжрегіональне значення має виробництво віконного скла, цементу, облицювальних плиток. На місцевий ринок працює, в основному, виробництво залізобетонних виробів, стінових і покрівельних матеріалів, бетонних стінових блоків.
Агропромисловий комплекс. Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов регіону, сільське господарство Донбасу спеціалізується на вирощуванні зернових (озима і яра пшениця, кукурудза на зерно), технічних (соняшник) культур та на овочівництві, виноградарстві і садівництві, особливо навколо великих міст. Тваринництво представлене молочно-м'ясним скотарством, свинарством, вівчарством, птахівництвом.
Харчова і переробна промисловість регіону включає в себе 16 підгалузей, основними серед яких є м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарна, кондитерська, рибна, солевидобувна, олійно-жирова. Значна частина продовольчої сировини на переробку поступає із інших регіонів.
Транспортний комплекс. Для економічного регіону є характерним інтенсивний розвиток основних видів транспорту: залізничного, автомобільного, трубопровідного, авіаційного, морського.
Провідну роль у транспортному обслуговуванні відіграє автомобільний транспорт. Щорічно ним перевозиться в середньому до 150 млн. т вантажів і близько 300 млн. пасажирів.
Повітряний транспорт представлений двома авіапідприємствами в Донецьку і Луганську, а аеропорти Донецька, Лисичанська, Луганська і Сєвєродонецька мають міжнародний статус.
Головні напрями розвитку транспортної галузі регіону:
оновлення і раціоналізація рухомого складу з урахуванням змін вантажо- та пасажиропотоків;
поступове переведення значної частини автомобільного парку на газове і дизельне паливо;
реконструкція залізничних і автомобільних шляхів міжнародного значення для збільшення їх пропускної спроможності;
ефективне забезпечення транспортних засобів матеріало-технічними ресурсами.
Інвестування економіки регіону. Основні проблеми, які необхідно вирішувати за допомогою капіталовкладень:
здійснити диверсифікацію виробництва з метою зниження частки гірничодобувної галузі у народногосподарському комплексі;
нарощувати частку наукоємної продукції;
впроваджувати безвідходні технології, що є носіями технічного прогресу, зниження забруднення навколишнього середовища, особливо в промислових районах;
посилити розвиток сільського господарства з метою підвищення його ефективності та більш повного забезпечення продуктами харчування власних потреб;
нарощувати обсяги житлового будівництва, залучати в цю галузь вклади недержавних інвесторів;
збільшити виділення коштів на розвиток комунальної сфери з метою створення відповідних соціально-культурних і духовних умов та сфери послуг для поліпшення рівня життя населення, яке є головною продуктивною силою розвитку народного господарства;
покращити матеріально-технічну базу системи освіти, охорони здоров'я, культури та рекреаційних закладів, що є важливим фактором посилення інтелектуального розвитку людини.
Зовнішньоекономічна діяльність. Економічний район має сприятливі умови для розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Сьогодні в регіоні експортні операції здійснюють майже 1,5 тис. підприємств. Обсяги експорту становлять близько 3,7 млрд. дол. США, імпорту - трохи більше 1,09 млрд. дол. США, що відповідно становить 25 %, 8 % від загальноукраїнських показників.
У цілому економічний регіон має активний зовнішньотериторіальний баланс, позитивне сальдо і за обсягом експорту продукції займає друге місце в державі після Придніпровського економічного регіону.
4. Головною проблемою соціально-економічного розвитку Донецького економічного регіону залишається висока концентрація промислового виробництва та необхідність зниження частки у народногосподарському комплексі гірничодобувного виробництва. Для підвищення ефективності функціонування регіону необхідно провести комплексну реструктуризацію та технічне переоснащення вугільної промисловості, технічну реконструкцію таких базових галузей, як чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість, машинобудування та електроенергетика.
З метою ліквідації диспропорції у розвитку промисловості необхідно нарощувати потужності легкої і харчової промисловості. Для покращення екологічної ситуації треба впроваджувати екологічні безпечні технології, здійснювати рекультивацію земель, ліквідацію териконів, відстійників, закладання підземних відпрацьованих просторів, ефективніше використовувати вторинні ресурси та відходи виробництва.
Дуже важливим кроком має бути вдосконалення водокористування. В агропромисловому комплексі необхідно нарощувати обсяги виробництва, особливо м'ясомолочного тваринництва, городництва в приміських зонах.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- 1. Програма курсу «Регіональна економіка у т. Ч. Екологія» Модуль 1. Змістовий модуль 1. «теоретичні засади регіональної економіки»
- Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна економіка»
- Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Тема 4. Регіони у системі територіального поділу праці
- Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- Змістовий модуль 2. «економіка україни як цілісна
- Соціально-економічна система».
- Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України.
- Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- Змістовий модуль 3. «просторова організація продуктивних сил україни”
- Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- Тема 12. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури
- Тема 15. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
- Тема 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- Тема 17. Економічна та соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- Тема 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища
- 2. Методичні вказівки до вивчення теоретичного курсу «Регіональна економіка» Змістовий модуль 1. «теоретичні засади регіональної економіки»
- Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна економіка»
- Питання для самоперевірки:
- Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів
- Питання для самоперевірки:
- Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Питання для самоперевірки:
- Тема 4. Регіони у системі територіального поділу праці
- Питання для самоперевірки:
- Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- Питання для самоперевірки:
- Змістовий модуль 2. «економіка україни як цілісна соціально-економічна система».
- Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- Питання для самоперевірки:
- Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- Питання для самоперевірки:
- Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України.
- Питання для самоперевірки:
- Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- Питання для самоперевірки:
- Змістовий модуль 3. «просторова організація продуктивних сил україни”
- Тема 10. Економіка України як єдність регіональних
- Соціально-економічних систем.
- Питання для самоперевірки:
- Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку (на прикладі Донецького регіону)
- Питання для самоперевірки:
- Тема 12. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури
- Питання для самоперевірки:
- Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- Питання для самоперевірки:
- Модуль 2.
- Змістовий модуль 4. «екологія”
- Тема 14. Наукові засади раціонального природокористування
- Питання для самоперевірки:
- Тема 15. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
- Питання для самоперевірки:
- Тема 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- Питання для самоперевірки:
- Тема 17. Економічна та соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- Питання для самоперевірки:
- Тема 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища
- Питання для самоперевірки:
- 3. Тестові завдання
- 4. Теми рефератів
- 5. Список літератури Базова
- Допоміжна
- 6. Основні терміни і поняття з дисципліни
- Методичні вказівки