Ландшафтне картографування.
Ландшафтне картографування – відображення на карті розташування ландшафтів ті їх морфологічних одиниць.
На основі польового знімання створюються ландшафтні карти, що відображають мозаїчність ПТК, дають уявлення про природні умови території. Ландшафтні карти можуть бути як загальнонаукові, так і прикладними. Тематичні, оціночні і прогнозні карти призначені для вирішення спеціальних питань прикладного змісту.
Для польових досліджень формується ландшафтна експедиція у склад якої входять інженери і техніки ландшафтознавці (знімальними), техніки-картографи і робітники. В склад експедиції для прикладних досліджень можуть входити і фахівці з певних галузей. Польові дослідження умовно можна поділити на три етапи: передпольовий, польовий і після польовий (камеральний). Під час передпольового етапу вивчають природні умови території (маршрути практики) за літературними та фондовими джерелами, готують спорядження для польових досліджень.
Необхідно познайомитися з матеріалами по регіону: топографічними і тематичними картами (геологічними, геоморфологічними, ґрунтовими та ін.), опублікованими роботами з геології, геоморфології, клімату, рослинності, ґрунтів, ландшафтів. Крім цього необхідно підібрати картографічні і, при наявності, аерофотографічні матеріали. За допомогою аналізу і співставлення серії спеціальних галузевих карт і дешифрування аерофотознімків необхідно скласти попередню карту (гіпотезу) природних територіальних комплексів досліджуваної території.
За картографічними і літературними матеріалами складається природна карта ПТК, намічається мережа маршрутів і точок для польових спостережень, місця закладання опорних профілів. Картографічна основа (топографічна карта) для зйомочних робіт (як і попередня карта ПТК) готується в масштабі 1:25000, по можливості - 1:10000.
- Методологічні основи ландшафтної екології.
- Теоритичні положення:
- Системно-синергетична парадигма як основа сучасної ландшафтної науки.
- 5 Основних властивостей цілісності:
- Синергетичні властивості систем: самоорганізація, не лінійність, диспативність.
- Поняття «геосистема» та «геоекосистема».
- Системоутворюючі зв’язки: речовинні, енергетичні, інформаційні; прямі та зворотні, негативні та позитивні; безпосередні та опосередковані.
- Ієрархія геосистем та морфологічна структура ландшафту
- Існуючі класифікації морфологічних одиниць.
- Загальне та регіональне розуміння терміну «ландшафт»
- Співвідношення індивідуальних та типологічних ландшафтних одиниць.
- Вертикальні та горизонтальні межі ландшафтних систем.
- Ландшафтне картографування.
- Ландшафтне профілювання
- Закономірності диференціації ландшафтної сфери
- Фізико географічне районування та ландшафтна структура регіонів. Принципи районування.
- Функціонування та динаміка геосистем.
- Біогеохімічний коло обіг. Біопродуктивність ландшафтів
- Геофізичні та геохімічні особливості ландшафту
- Проблема саморегуляції та стійкості геосистем
- Вчення про антропогенні ландшафти. Класифікація антропогенніх ландшафтів, їх характеристика.
- Водні антропогенні ландшафти.
- Промислові (гірничопромислові) ландшафти.
- Концепція Природно-господарських територіальних систем. Зародження вчення про пгтс.
- Екологічна оцінка ландшафту. Поняття «ландшафтно-екологічній потенціал»
- Поняття «Потенціал ландшафту» та « екологічний потенціал»
- Ландшафтне планування та моделювання.