Структура суспільного виробництва

Суспільне виробництво

Матеріальне виробництво

Виробництво

матеріальних благ

Сфера послуг

Інфраструктурне виробництво

Рис. 1 Структури суспільного виробництва

Сектори (ланки) матеріальної сфери поділяють на галузі – крупні і вузькі. Наприклад, промисловість складається з металургії, хімічної, машинобудівної галузей, а сільське господарство – з рослинництва і тваринництва. У нематеріальній сфері виділяють п’ять ланок:

• апарат органів державного та громадського управління;

• житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування;

• охорона здоров’я, спорт, соціальне забезпечення;

• освіта, культура, наука, мистецтво;

• сфера фінансів, кредитування, страхування.

Найголовніші з них – освіта, наука, охорона здоров’я та ін. Кожна з цих сфер виконує певні функції. Матеріальна – забезпечує саму себе, невиробничу сферу та населення різноманітними засобами виробництва, товарами та послугами, а нематеріальна – в основному, послугами матеріального та нематеріального характеру. Співвідношення між цими сферами, як правило, характеризується показниками (кількісними, абсолютними та відносними) зайнятості. У розвинених країнах світу це співвідношення має тенденцію до збільшення питомої ваги невиробничої (до 55 - 65%) і зменшення виробничої сфери в усьому народному господарстві. У невиробничій сфері України і нині зайнято працівників набагато менше, ніж у розвинених країнах – близько 26%. Це свідчить про недосконалість структури господарства України. Адже саме рівень розвитку невиробничої сфери є важливим показником соціально-економічного прогресу.

Міжгалузеві територіальні комплекси – це підсистеми інтегральних територіально-господарських комплексів і, в багатьох випадках, відповідних їм народногосподарських комплексів. Так, паливно-енергетичний комплекс Донбасу є одночасно елементом галузево-компонентної структури цього економічного району і підсистемою паливно-енергетичного комплексу України.

Серед територіальних міжгалузевих комплексів виділяють спеціалізовані та багатогалузеві. Вони поділяються на регіональні та локальні. Так, в багатогалузевому агропромисловому комплексі Київського регіону взаємопов’язано функціонують такі галузеві утворення (підсистеми): льонопереробний, овочепереробний, хмелепереробний, цукропереробний, картоплепереробний, зернопереробний, молокопереробний, м’ясопереробний. Будь-який спеціалізований агропромисловий комплекс виступає елементом міжгалузевої структури багатогалузевого АПК.

Регіональні міжгалузеві комплекси розглядаються на макро-, мезо- і мікрорівнях. Міжгалузевий регіональний комплекс можна визначити як сформоване територіальне поєднання взаємопов’язаних галузей і виробництв у економічних районах, вузлах, центрах, завдяки яким може забезпечуватися максимальний ефект при найменших витратах.

Досягнення таких результатів з урахуванням закономірності комплексності потребує якомога раціональнішого підбору взаємопов’язаних галузей, підприємств і виробництв, забезпечення економічно ефективних пропорцій їхнього розвитку, оптимальних розмірів підприємств з урахуванням державних інтересів та відповідно до наявних на місцях природних і економіко-географічних умов.

Міжгалузевий комплекс – це сукупність галузей і виробництв, що об’єднані спільною господарською функцією, тісно взаємопов’язані та потребують комплексного і цільового планування і управління.

У господарській практиці традиційно виділяють такі міжгалузеві комплекси:

• паливно-енергетичний, який займається видобутком і переробкою паливних ресурсів та виробництвом електроенергії;

• металургійний – видобутком і переробкою руд чорних і кольорових металів, а також виплавкою чавуну, сталі та прокату;

• хіміко-технологічний – займається видобутком і переробкою хімічної сировини та виробництвом хімічних речовин;

• машинобудівний – виробництвом засобів праці для господарства країни;

• агропромисловий – займається вирощуванням с/г продукції, її переробкою та збутом;

• будівельний – виробництвом будівельних матеріалів та спорудженням промислових і соціальних споруд;

• транспортний – перевезенням вантажів та пасажирів;

• комплекс товарів народного споживання – виробництвом предметів споживання;

• комплекс обслуговування населення

Останнім часом цей перелік розширюється і виділяються нові комплекси господарства: рекреаційний, туристичний, інформаційний, управлінський та ін.

Міжгалузеві комплекси мають певні взаємозв’язки та доповнюють один одного. Наприклад, сільськогосподарське машинобудування є одночасно складовою машинобудівного комплексу і агропромислового.

Такі взаємозв’язки мають для аналізу господарства регіонів відповідну змістовну орієнтацію: чим більше перекривають один одного міжгалузеві комплекси регіону, тим більш взаємопов’язаним та комплексним э його господарство, і навпаки.