logo
Опорний конспект лекцій

Тема 8. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку.

Основні поняття та терміни до теми:

Вивчення особливостей територіальної організації виробництв передбачає глибокий аналіз спеціалізації та комплексний розвиток господарства економічних регіонів на основі всебічного знання природних і економічних умов розселення населення.

Сьогодні регіональна економіка має основним завданням поглиблене вивчення умов, факторів та особливостей розвитку регіонів як вихідну базу для прогнозування соціально-економічного розвитку території. Особливої гостроти набувають проблеми охорони природних ресурсів і навколишнього середовища, так як вони пов’язані з певною територією і є регіональними.

У дослідженні регіонів перш за все необхідно всебічно вивчати природні умови та природні ресурси, так як вони являються важливим економічним і політичним фактором розвитку і розміщення виробництва. Структура, запаси, якість, ступінь вивченості і залягання природних ресурсів мають безпосередній вплив на економічний потенціал території.

Україна відноситься до тих регіонів Європи в яких природні умови та ресурси добре вивчені і широко використовуються у господарській діяльності.

Природо-ресурсний потенціал території виражає сукупну продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання у суспільній споживчій вартості.

На основі розрахунків проведених В.П. Руденком зроблено угрупування регіонів України за рівнем природо-ресурсного потенціалу (у балах). Якщо середній бал в Україні прийняти за 100б., то:

1 група = 110 б. (Луганська, Дніпропетровська, Донецька, Кіровоградська, Миколаївська обл., АР Крим);

2 група = 100 б. (Полтавська, Закарпатська, Черкаська обл.);

3 група = 90 б. (Запорізька, Сумська, Житомирська, Вінницька, Тернопільська обл.);

4 група = 80 б. (Хмельницька, Волинська, Івано-Франківська обл.);

5 група = 70 б. (Київська, Харківська, Львівська, Одеська обл.).

Якщо розглядати забезпеченість регіонів окремими видами природних ресурсів, то ця градація буде дещо змінена.

Господарські комплекси економічних районів України характеризуються значними відмінностями. За потужністю виробничого потенціалу їх можна розташувати у такій послідовності: Донецький, Придніпровський, Північно-Східний, Центральний, Причорноморський, Карпатський, Подільський економічні райони.

Донецький економічний район один із високорозвинених районів, де співвідношення промисловості й сільського господарства за випуском товарів і послуг складає 10:1. В загальнодержавному поділі праці основні галузі економіки району характеризуються такими коефіцієнтами локалізації:

Галузі спеціалізації Донецького району:

Придніпровський економічний район.

Територіальна організація продуктивних сил Придніпров’я обумовлена комплексом сприятливих природно-економічних передумов. Найбільш розвинена в районі важка промисловість. Агрокліматичні умови сприяють розвитку багатогалузевого сільського господарства. Промисловість переважає над сільським господарством (6:1). У загальнодержавному поділі праці галузі спеціалізації характеризуються такими коефіцієнтами локалізації:

Основні галузі спеціалізації:

Східний економічний район – це промислово-аграрний район, де співвідношення промисловості й сільського господарства становить 5,4:1. В загальнодержавному поділі праці коефіцієнт локалізації спеціалізованих галузей становить:

Спеціалізованими галузями району являються:

Центральний економічний район характеризується співвідношенням галузей промисловості до сільського господарства 3,4:1. В загальнодержавному поділі праці коефіцієнт локалізації становить:

Спеціалізованими галузями які визначають виробничий профіль економічного району являються:

Причорноморський економічний район має вигідне економіко-географічне положення, що сприяє ефективній територіальній організації виробництв. Цей район належить до промислово-аграрних районів країни, де співвідношення промисловості та сільського господарства складає 2,1:1,0. В загальнодержавному поділі праці коефіцієнт локалізації становить:

Спеціалізованими галузями Причорноморського економічного району є:

Подільський економічний район за економіко-географічним положенням має аграрний напрям розвитку. В загальнодержавному поділі праці коефіцієнт локалізації становить:

Спеціалізованими галузями які визначають виробничий профіль економічного району являються:

Північно-Західний економічний район також є аграрно-промисловим. В загальнодержавному поділі праці коефіцієнт локалізації становить:

Спеціалізованими галузями Південно-Західного економічного району є:

Карпатський економічний район має вигідне економіко-географічне положення і характеризується потужним природно-ресурсним потенціалом. Належить до аграрно-промислових районів із значною перевагою сільського господарства над промисловістю 1:3,2. В загальнодержавному поділі праці коефіцієнт локалізації становить:

Розглядаючи галузі спеціалізації визначаємо підрайони: Прикарпаття та Закарпаття. Прикарпаття має наступні галузі спеціалізації:

Закарпаття має наступні галузі спеціалізації:

Столичний економічний район визначається як промислово-аграрний (співвідношення промисловості до сільського господарства 2,1:1,34).

Спеціалізованими галузями даного району є:

Розвиток господарського комплексу України та її регіонів неможливий без радикальних змін в галузевих і територіальних пропорціях з урахуванням ринкових відносин виробників та споживачів, оптимальних зрушень в територіальному виробництві та територіальній структурі.