2.4.5. Сучасний стан ґрунтів України.
Найбільше природне багатство України — чорноземи. Вони складають
майже 50 % світового запасу чорноземів. Розорані землі в Україні становлять близько 85 % від площі степів і лісостепів. Посівні площі займають 33,5 млн га. Вже зіпсовано 60 % чорноземів, щорічно втрачається 100 тисяч гектарів родючих грунтів.
Майже 50 % урожаю сільськогосподарських культур вирощується на грунтах оброблених хімічними добривами та отрутохімікатами. В Україні накопичено 12 тисяч тонн непридатних і заборонених для використання пестицидів.
Великої шкоди грунтам України завдала необгрунтована меліорація. Майже 50 тис. га орних земель підтоплені, 3,7 млн га землі знаходиться в Чорнобильській зоні.
Якщо узагальнити всі зміни, то 22 % території України можна характеризувати як сильно і дуже сильно уражені та непридатні для повного використання.
Внаслідок екстенсивного розвитку сільського і лісового господарств, неефективного ведення заповідної та інших природоохоронних справ порушилося співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових та водних ресурсів, і як наслідок — інтенсивний розвиток ерозійних процесів, ущільнення орного шару ґрунту, зниження його родючості, послаблення-стійкості природних ландшафтів України.
Ситуація, яка склалася, зумовлена головним чином тим, що протягом багатьох десятиріч екстенсивне використання земельних угідь, і особливо ріллі, не компенсувалося рівнозначними заходами щодо відтворення грунтів. У цьому полягає головна причина низької ефективності засобів, які застосовуються з метою інтенсифікації землеробства, а комплекс деградаційних процесів виснажує грунтові виробничі ресурси, знижує врожаї сільськогосподарських культур. На значній частині площі сільськогосподарських угідь досягнуто межі екологічної збалансованості ґрунтових екосистем і агрофітоценозів. Найбільших збитків грунтам завдають водна і вітрова ерозії, безповоротні втрати гумусу і поживних речовин, засолення і закислення грунтів, висушування і перезволоження, в тому числі і заболочування, забруднення промисловими відходами і викидами, отрутохімікатами.
Проблема охорони та раціонального використання земель є однією із найважливіших завдань людства, бо 98 % продуктів харчування, які споживає людина, отримуються за рахунок обробітку землі. Агрокультурою людина займається майже 10 тисячоліть. За цей період у багатьох частинах планети розквітали і гинули цивілізації, колись квітучі краї перетворювались на пустелі. Низька культура землеробства та хижацька експлуатація земель призводили до руйнування грунтів. Французькі вчені підрахували, що за весь історичний період людство втратило близько 2 млрд га родючих земель.
Заходи щодо підвищення продуктивності земель та їхньої охорони дуже різноманітні й повинні здійснюватись комплексно, як єдина система, взаємно доповнюючи один одного і посилюючи дію всіх інших. Тому передусім потрібно, щоб кожний клаптик землі, кожне поле мало дбайливого господаря, освіченого, розсудливого, щоб від стану поля залежала не тільки його доля, а й доля його дітей та онуків.
Сьогодні особливого значення набуває рекультивація земель — повне або часткове відновлення ландшафту та родючості ґрунту, порушених попередньою господарською діяльністю, добуванням корисних копалин, будівництвом і т. ін. Вона передбачає вирівнювання земель, лісопосадок, створення парків і озер на місці гірських розробок та інші заходи.
Однак розрив між відпрацьованими і поновленими площами ще великий, незважаючи на зростання обсягів рекультивації порушених земель. Раціональне землекористування в сільському господарстві включає правильну організацію користування територією, формування культурного агроландшафту. Екстенсивне землеробство призвело до розорювання лучних земель, аж до зрізів русел рік, спадистих і крутих схилів, на яких повинні рости ліси, чагарники і трави. У кожному конкретному районі повинно бути своє, науково обгрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймищами, що дасть найвищий господарський ефект і збереже навколишнє середовище.
Важливим напрямком є також організація і дотримання польових, кормових, протиерозійних та інших сівозмін. Необхідно оптимізувати розмір полів у сівозмінах, оскільки вони у нас часто завеликі. Поля сівозмін потрібно нарізати за контурами ґрунтових відмін, а не розбивати різногрунтові ділянки на правильні прямокутники з метою полегшення механізованого обробітку. Адже кожна ґрунтова відміна дозріває для обробітку в певний час і потребує різних форм обробітку, різних норм та сортів гною, добрив, вапна та гіпсу.
Для того, щоб зберегти фізичні властивості грунтів — структуру, пористість, оптимальний водно-повітряний режим — потрібно різко скоротити повторність обробітку грунтів, перейти на прогресивні та ефективні його форми, легкі машини і механізми.
Контроль і управління якістю грунтів
Табл..7 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в грунтах.
Речовини
| ГДК, мг/кг
| Речовини
| ГДК, мг/кг
|
Бензопірени
| 0,02
| Кадмій
| 1
|
Свинець
| 20
| Сірка
| 160
|
Хром шестивалентний
| 0,005
| Сірководень
| 0,4
|
Ртуть
| 2,1
| Фтор
| 10
|
Бензол
| 0,3
| Хлорофос
| 0,5
|
Толуол
| 0,3
| Карбофос
| 2
|
Нітрати
| 130
| Хлорамін
| 2
|
Мідь
| 3
| Метафос
| 0,1
|
Нікель
| 4
| Гексахлоран
| 1
|
Цинк
| 23
| Метилстирол
| 0,4
|
Манган
| 1500
| Гетерофос
| 0,005
|
Кобальт
| 5
| Атразин
| 0,01
|
Контроль стану ґрунтів здійснюється за спеціальними методиками санітарними лікарями, санепідеміологічними станціями, а контроль хімічних забруднень – агрохімічними лабораторіями, СеС та органами хорони природи.
В основу нормування всіх забруднювачів в грунті покладено визначення ГДК. (табл.. 7.)
- Основи екології
- Передмова
- 1.1.1. Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища
- 1.1.2. Визначення, предмет, завдання екології
- 1.1.3. Історичний нарис виникнення, становлення
- 1.1.4. Сучасний стан, структура екології, її зв’язок з іншими науками
- Мал.1 Місце екології в системі наук
- 1.1.5.Екологія і сільське господарство
- Межі біосфери в гідросфері окреслені чітко: біосфера охоплює всю гідросферу, в тому числі найбільші океанічні западини, до 11 км, де існує значна кількість глибоководних видів.
- • Здатність до самовідтворення шляхом розмноження.
- 1.2.2. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери.
- 1.2.3.Кругообіг речовин у біосфері
- 1.2.4. Трансформація енергії у біосфері. Продуктивність біосфери
- 1.2.5. Вплив антропогенного фактора на кругообіг речовин та енергії у біосфері.
- 1.2.6. Ноосфера. Природні ресурси біосфери та їх використання
- Тема: 1.3 організація і функціонування екологічних систем. План викладу і засвоєння матеріалу
- 1.3.2.Біоценоз, біогеоценоз, екосистема.
- 1.3.3. Продуктивність та продукція екосистеми. Сукцесії.
- Тести по модулю №1
- 10. Що ви розумієте під евтрофікацією?
- 12. Що слід вважати екологічними факторами?
- 13. Виберіть з наведених варіантів правильне визначення сучасної екології:
- 14. Чим на ваш погляд є ноосфера?
- 15. Біомаса в регіоні різко зменшується, коли:
- Практичні аспекти екології
- 2.1.2. Забруднення природного середовища, як екологічна проблема.
- Основні можливі джерела забруднення природного середовища
- 2.2.2. Джерела і види забруднення атмосфери.
- 2.2.3 Кліматичний аспект забруднення атмосфери.
- Вплив рН(кислотності середовища) на гідробіонти
- 2.2.4.Шкідлива дія забрудненого повітря на людей, тварин, рослин.
- 2.2.5 Стан повітряного середовища України.
- 2.2.6 Заходи боротьби із забрудненням атмосфери.
- Правова охорона атмосфери. Закон України „Про охорону атмосфери повітря” 1992 р.
- План викладення та засвоєння матерілу
- Ключові поняття та терміни:
- Ресурси води України, області.
- 2.3.3. Проблеми від зростання споживання води.
- 2.3.4. Проблеми водних ресурсів і заходи спрямовані на поліпшення джерел води. Забруднення води.
- 2.3.5. Екологічний стан водойм України.
- Електроенергетиці – 43%
- 2.3.6. Заходи щодо зменшення ступеня забруднення води.
- 2.3.7. Правова охорона вод. Водний кодекс України.(1995р.)
- Ключові поняття та терміни
- Ерозія ґрунтів, охорона ґрунтів від ерозії.
- 2.4.3. Забруднення та засмічення ґрунтів.
- Шляхи надходження забруднень у ґрунт
- Класифікація ґрунтових забруднень
- 2.4.4. Меліорація земель та її екологічні наслідки
- 2.4.5. Сучасний стан ґрунтів України.
- Земельні ресурси України.
- 2.4.7. Правова охорона земель. Земельний кодекс України 2001р.
- 2.5.2.Рослинні ресурси україни.Лісові ресурси,проблеми раціонального використання та їх охорони
- Лісорослинні лікарські ресурси.
- 2.5.3. Охорона природних кормових угідь
- Охорона рослинного світу
- 2.5.4.Значення тварин у природі та житті людини.
- 2.5.5.Причини вимирання тварин.
- 2.5.6.Охорона тваринного світу
- 2.5.7.Правова охорона флори і фауни. Закон україни про тваринний світ 1993 р.
- 0.Зниклі.
- 2.5.8.Заповідна справа
- Тести по модулю №2
- Організаційно-економічні аспекти раціонального природоркористування
- План викладу і засвоєння матеріалу:
- Ключові поняття та терміни
- Природні джерела
- Джерела штучних радіонуклідів.
- 3.1.2. Міграція радіонуклідів у навколишньому середовищі та об'єктах сільськогосподарського виробництва.
- 3.1.3. Надходження та прогнозування радіонуклідів у сільськогосподарські рослини і організми сільськогосподарських тварин.
- Надходження радіонуклідів у рослини з ґрунту.
- 3.1.4. Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях.
- 3.1.5. 3Асоби зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини та в організми сільськогосподарських тварин.
- План викладу і засвоєння матеріалу
- Ключові поняття і терміни:
- 3.2.2. Захворювання, пов’язанні із забрудненням навколишнього середовища.
- 3.2.3. Екологічно безпечні продукти харчування
- 3.2.4. Раціональне харчування
- 3.2.5. Якість води і стан здоров’я людей.
- 3.2.6. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- План викладу і засвоєння матеріалу:
- 3.3.1.Раціональне природокористування.
- 3.3.2.Принципи раціонального природокористування.
- 3.3.3. Визначення якості та обсягу забруднень
- 3.3.4. Екологічний моніторинг та його види.
- 3.3.5. Екологізація економіки.
- Біоенергетичні технології.
- 3.4.2. Організація служб охорони навколишнього середовища.
- 3.4.3. Екологічне право.
- 3.4.4. Екологічний менеджмент. Екологічний маркетинг.
- 3.4.5. Екологічна освіта і виховання.
- 3.4.6. Роль громадськості України в охороні навколишнього середовища.
- Тести по модулю №3.
- 1. Що ви розумієте під сталим розвитком ?
- 8. Яке з наведених визначень екологічного збитку є найповнішим?
- 16. Чим, на Вашу думку, є гранично допустимий викид (гдв)?
- 17. Що таке гранично допустимий скид (гдс)?
- 18. Які з напрямів екополітики України відповідають стратегії ресурсозбереження і природоохоронні
- Література
- К оди правильних відповідей на тестові завдання