2.5.8.Заповідна справа

Заповідна справа - це пріоритет сучасної природо­охоронної політики держави. Концепція розвитку запо­відної справи передбачає розвиток та вдосконалення мережі природно-заповідних територій, системи керуван­ня ними та зростання їх суспільного значення для роз­витку держави. Важливе значення має розробка і впро­вадження ефективного економічного механізму функ­ціонування системи природно-заповідного фонду, що пе­редбачає, зокрема, звільнення заповідників від оподаткування (плати за природні ресурси тощо) та впровадження єдиного порядку формування Державного бюджету щодо виділен­ня коштів на збереження і розвиток природно-заповідного фонду. В основі природно-заповідної справи лежать такі принципи:

• створення в заповідниках як своєрідних „еталонах” при­роди умов, необхідних для збереження і розвитку всіх видів тва­рин і рослин;

• підтримання екологічної рівноваги ландшафтів шляхом охорони природних екосистем;

• можливість вивчати еволюцію природних екосистем як у регіональному, так і в більш широкому біогеографічному плані;вирішувати багато аутекологічних і синекологічних питань;

мережа природно-заповідних об'єктів повинна відобража­ти широтно-меридіанні, а в гірських регіонах - висотні законо­мірності поширення екосистем;

• включення в сферу діяльності заповідників соціально-еко­номічних питань, пов'язаних із задоволенням рекреаційних, краєзнавчих та інших потреб населення.

Відносини у галузі охорони, відтворення і використання при­родно-заповідного фонду регулюються Законом „Про природно-заповідний фонд України” (прийнятий 16 червня 1992 р.) та дер­жавною Програмою перспективного розвитку заповідної справи а Україні (затверджена 22 вересня 1994 р.). Закон визначає пра­вові основи організації, охорони, використання територій та об'єктів фонду. Основна мета Програми - забезпечити збереження тери­торій та об'єктів природно-заповідного фонду, гарантувати обґрун­тований розвиток заповідної справи на період до 2005 року.

Для керування заповідною справою створено Головне уп­равління національних парків і заповідної справи при Міністерстві природних ресурсів. У листопаді 1997 року Кабі­нет Міністрів України прийняв постанову про вдосконалення державного керування заповідною справою. Крім цього, прий­нято ряд постанов Верховної Ради, уряду, ведеться інтеграція з країнами Європи - здебільшого з метою забезпечення дії в Ук­раїні міжнародних конвенцій.

Розроблено першочергові і головні завдання розвитку заповід­ної справи на найближчі роки:

• довести площі об'єктів природно-заповідного фонду до 5, а в окремих регіонах до 10 % площі України чи відповід­ного регіону;

• підвищити флористичну, ценотичну, фауністичну та ланд­шафтну репрезентативність природно-заповідного фонду.

• активізувати роботу по створенню у прикордонних місце­востях міждержавних природно-заповідних територій.

• створити Державний кадастр природно-заповідного фонду України;

• розробити Національний план дій по збереженню та раці­ональному використанню водно-болотних угідь;

• удосконалити систему державного управління, насамперед, заповідниками та національними природними парками;

• удосконалити існуючу класифікацію територій природно-заповідного фонду;

• розробити та впровадити ефективний економічний ме­ханізм функціонування системи територій природно-заповідно­го фонду, що передбачає, зокрема, звільнення заповідників від оподаткування;

• впровадити єдиний порядок формування Державного бюд­жету щодо виділення коштів на збереження та розвиток при­родно-заповідного фонду України.

Порушення природної стійкості лісів призводить до зростання уразли­вості насаджень, визначає подальше збереження напруженого санітарного стану лісів. Екстенсивне природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням при визначенні шляхів розвитку агропромислового та лісохі­мічного комплексів, регулювання стоку річок, осушення боліт та стихійний розвиток колективного садівництва призвели до зниження природного по­тенціалу майже 70 % цінних природних комплексів і ландшафтів України. Внаслідок цього процес деградації генетичного фонду живої природи спосте­рігається практично у всіх регіонах України.

На території України нараховується близько 45 тис. видів тварин, серед них 17 видів земноводних, 20 - плазунів, 344 — птахів, 101 - ссавців, 200 -риб, решта - безхребетні. До Червоної книги України занесено 531 вид рос­лин і грибів (12 % дикоростучої флори) та 281 вид тварин. Площа природно-заповідного фонду України збільшується повільно і становить 1,3 млн. га, або 2,2 % території країни, що в 2—3 рази менше від норми, рекомендованої вченими. Природоохоронні території через недостатнє фінансування, слаб­ку матеріально-технічну та лабораторну базу не забезпечують в повному обсязі виконання функцій щодо збереження та відновлення рідкісних і ти­пових видів флори і фауни.

До природно-заповідного фонду України належать:

• природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландша­фтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

• штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні пар­ки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

• заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецт­ва залежно від їх екологічної і наукової цінності можуть бути загаль­нодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних ком­плексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

• заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологіч­ні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

• пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоо­логічні, гідрологічні та геологічні.

Заповідники в Україні поділяються на біосферні і природні.

Біосферний заповідник - це територія міжнародного значення, що виділяється для збереження в природному стані ділянок біосфери, проведення фонового моніторингу та вивчення природного навколиш­нього середовища. Господарська діяльність у біосферних заповідниках не дозволяється. На території нашої держави на сьогоднішній день існує 4 біосферних заповідники: Асканія-Нова ім. Фальц-Фейна, Чор­номорський, Карпатський та Дунайський.

Природний заповідник - це територія, яка виділяється для охо­рони в природному стані типових або унікальних для даної ландшафт­ної зони природних комплексів з усіма її компонентами. Статус при­родного заповідника передбачає повну заборону на його території гос­подарської діяльності. У світі є понад 2 тисячі природних заповідни­ків, а в Україні 15: "Кримський", "Канівський", "Український степо­вий", "Луганський", "Поліський", "Ялтинський гірсько-лісовий", "Мис Мартьян", "Карадазький", "Розточчя", "Медобори", Дніпровсько-Орельський, "Єланецький степ", "Горгани", "Опукський", "Казантипський".

Національні природні парки створюються з природоохоронною, рекреаційною, культурно-просвітницькою та науково-дослідницькою метою для охорони та вивчення природних комплексів особливого значення в місцях, які мають природну, оздоровчу, культурну або ес­тетичну цінність. У них виключена господарська діяльність. Концеп­ція національного парку була вперше сформульована в 1872 році при організації в США Йеллоустонського національного парку. В Україні створено 8 національних парків: "Карпатський", "Шацький", "Синевир", "Азово-Сивашський", "Вижницький", "Подільські Товтри", "Святі гори", "Яворівський".

Національний парк - це завжди велика територія, на якій охоро­няються ландшафти або їх ділянки разом з усіма природними компо­нентами. У природних національних парках поєднується охорона при­роди із відпочинком людей та їхнє екологічне виховання. Для цього в них створюються системи спеціальних доріг та стежок. До початку XX століття в шести країнах світу вже було 19 національних парків зага­льною площею 4,6 млн. га. Регіональні ландшафтні парки створюються з природоохорон­ною та рекреаційною метою в місцях з унікальним або типовим ланд­шафтом. При їхній організації господарська діяльність у межах кордо­нів не припиняється. Мета регіонального ландшафтного парку - збере­гти ландшафт як комплекс екосистем. У світі нараховується зараз бли­зько 300 ландшафтних парків.

Заказники - це природна територія або акваторія, що виділена для збереження окремого природного комплексу або навіть окремого його компонента. У них дозволяється господарська діяльність, що не завдає шкоди об'єкту, який охороняється. Заказники служать для охо­рони та відновлення чисельності окремих видів рослин або тварин.

Пам'ятки природи - це окремі унікальні природні ділянки, які мають особливе наукове естетичне або пізнавальне значення. Пам'ятками природи можуть бути об'єкти живої або неживої природи: окремі водойми, скелі, печери, дерева і т. д.

Заповідні урочища - це ділянки лісу, болота, луків, степу та ін­шої рослинності, які мають наукове або естетичне значення й охоро­няються для збереження їхнього природного стану.

Ботанічні сади - організують для вирощування, акліматизації та вивчення рослин у спеціально створених умовах. У Європі нарахову­ється 540 ботанічних садів, а у світі - 1600.

Дендрологічні парки служать для охорони та вивчення в спеціа­льно створених в умовах дерево-чагарникової рослинності з метою використання їхньої композиції для наукового, господарського та ес­тетичного використання.

Зоологічні парки - це місце, де утримуються рідкісні, іноземні й місцеві види фауни з метою охорони їхнього генофонду та для органі­зації наукової і просвітницької діяльності.

Пам'ятники садово-паркового мистецтва являють собою ділян­ки, що мають природну, естетичну або історичну цінність.

Питання для самоперевірки та контролю знань:

1. Яку роль зелені рослини відіграють в біосферних процесах ?

2.Яке значення мають тварини природі і житті людини ?

3.У чому полягає негативний атропогенний вплив на рослиний світ ?

4.Які причини зменшення лісових ресурсів України та їх наслідки ?

5.Назвіть основні заходи щодо охорони рослинного світу ?

6.Назвіть основні причини вимирання окремих видів тварин ?

7.Яке призначення має Червона книга України ?

8.Що таке заповідна справа та які природоохоні об’єкти ви знаєте ?