16.1. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України

Природно-заповідний фонд України, згідно із чинним законодавством, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об’єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заповідні урочища; штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, мети і необхідного режиму охорони заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.

Пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, а також землі природних територій та об’єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, належать до земель природоохоронного та історико-культурного призначення.