logo
Лекції з регіонального

2.1. Проблеми лісового господарства та системи господарювання

У лісах Українського Полісся зосереджено 36,6 % лісового фонду України. Лісистість Полісся в середньому становить 32,1 % (10-50 %). У лісах переважають суборові (44,9 %) і борові (24,8 %) типи лісорослинних умов. Основна частина соснових лісів Полісся зростає у суборах. Найбільш поширені типи лісу – свіжі та вологі дубові субори, свіжі та вологі бори, в меншій мірі – сирі, мокрі і сухі бори.

Корінні типи деревостану в дубовому суборі мають двоярусну будову: у першому ярусі зростає сосна з домішкою берези бородавчастої (у В4-5-берези пухнастої) та осики, а другому ярусі – дуб, до якого в В3-4 домішується вільха. У зоні спільного зростання смереки та дуба формується сосново-дубово-смерекове насадження.

Найпоширенішими типами судібров є свіжі та вологі грабові судібров, які в Києво-Чернігівському окрузі (Сумська область), за межами ареалу граба, змінюються липово-сосновими судібровами. Другий ярус складається з дуба звичайного (ІІ-ІІІ кл. бонітету), рідше – з граба, клена гостролистого. Найчастіше граб утворює третій ярус з домішкою груші, яблуні, горобини, рідше – липи.

Дубові типи лісу на Поліссі зустрічаються рідко.

На території Українського Полісся є близько 3,9 млн.га боліт та перезволожених земель. На великих площах було проведено їх осушення. Тому при веденні лісового господарства необхідно враховувати можливі наслідки негативного впливу на лісові екосистеми. Головними питаннями, які вимагають глибокого наукового аналізу, є зміна гідрологічного режиму на осушуваних територіях, екологічні та соціальні наслідки лісоосушування.

Головною лісогосподарською проблемою в умовах Українського Полісся є підвищення продуктивності та цінності лісів, забезпечення захисту лісонасаджень від пожеж і шкідників, проведення заходів з лісовідновлення та посилення водоохоронних властивостей лісів. Вирішення перерахованих завдань є можливим на основі здійснення науково-обгрунтованих систем ведення лісового господарства в конкретних умовах лісогосподарських округів.

В Поліссі виділено два округи – Західно- та Центральнополіський, якому відповідає захисно-експлуатаційна система господарювання, яка забезпечує вирощування високопродуктивних, біологічно стійких насаджень, а також підвищення їх захисних і рекреаційних властивостей; другий – Києво-Чернігівський поліський округ з особливо цінними природними комплексами і унікальними ландшафтами . Лісове господарство в цьому окрузі слід вести за захисно-водоохоронно-рекреаційною системою, яка забезпечує збереження унікальних екосистем.

Вирішення головної лісогосподарської проблеми в Західному і Центральному Поліссі пов’язане з додержанням строгого режиму ведення комплексного лісового господарства та оптимального лісокористування. У захисних та водоохоронних лісах потрібно вирощувати лісостани з високими протиерозійно-акумулятивними властивостями. При здійсненні головних рубань лісу необхідно прагнути до збереження та посилення захисних властивостей лісу, запобігання ерозійним процесам, швидкого відновлення лісу та підвищення його продуктивності.

Для підвищення продуктивності і біологічної стійкості насаджень в Українському Поліссі необхідно:

Важливим завданням лісового господарства в Києво-Чернігівському Поліссі є підвищення родючості давньоорних земель шляхом внесення добрив, агротехнічною підготовкою ґрунту при створенні лісових культур, а також раціональним добором деревно-чагарникових порід, введенням грунтополіпшуючих порід.

В умовах суборів і сугрудків Полісся доцільно створювати сосново-дубові, сосново-березові, сосново-дубово-смерекові насадження.

Специфіку ведення лісового господарства та проведення основних лісогосподарських заходів в лісах Полісся зумовлюють особливості природи лісів даного регіону.