7.4 Просторово – цільові форми степових лісонасаджень

Лісорозведення в степу України залежно від історично визначеного періоду мало свої особливості та спрямованість. Залежно від цільового призначення формувалися різноманітні просторово – цільові форми насаджень, лісокультурні і лісівничі способи їх створення та вирощування.

Степове лісорозведення, яке виникло як клімато-перетворююче та для отримання деревини, пізніше трансформувалось у різні за цілями і формами захисні і меліоративні насадження та лісонасадження. Для кожного цільового типу насаджень характерні свої просторові форми з певними лісокультурними і лісівничими особливостями.

Для степової зони України в теперішній час виділяють такі просторово – цільові форми лісонасаджень (Лохматов Н.А., 1999):

- класичні поновлені і нові лісові масиви комплектного призначення;

- системи лісонасаджень на ділянках колишньої Докучаєвської Експедиції (Луганська і Маріупольська ЛДС Укр. НДІЛГА);

- системи і комплекси захисних і інших лісонасаджень в найстаріших місцях їх створення (Весело-Боковеньківська, Присивашська, Нижньодніпровська дослідні станції, заповідник «Асканія-Нова» і ін.;

- полезахисні лісові смуги на землях колгоспів і радгоспів, закладені в 1920-1990 роки;

- протиерозійні (захисно-меліоративні)насадження на яружо-балкових системах, берегах річкових долин, закладені в 1930-1990 роки;

- держсмуга по Сіверському Донцю;

- приаренні насадження і насадження на пісках;

- придорожні смуги і алеї;

- системи захисних лісонасаджень водосховищ і каналів;

- зелені зони;

- насадження на рекультивованих землях.

Відповідно до поділу лісів за соціально-економічним і екологічним значенням, лісові насадження степу віднесені до захисних лісів, рекреаційно-оздоровчих та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Переважаючими у степу є захисні та рекреаційно – оздоровчі насадження.

ЛЕКЦІЯ 8. ПРИРОДНІ УМОВИ СТЕПОВОЇ ЗОНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ТИПІВ ЛІСУ