logo
Лекції з регіонального

Шкала категорій стану листяних дерев

І – без ознак ослаблення, здорові;

ІІ – ослаблені дерева із зрідженою кроною і всиханням окремих гілок (не більше трьох);

ІІІ – суховершинні: всохло не менше 1/3 крони;

ІV – сухокронні: всохло до 2/3 крони;

V – всихаючі: всохло більше 2/3 крони;

VІ – свіжий сухостій: дерева які всохлим в поточному році або минулому вегетпційному періоді;

VІІ – старий сухостій: дерева які всохли у минулі роки.

Для оцінки стану насаджень проводиться переоблік дерев на пробних площах або окомірно при лісопатологічній таксації із розподілом їх за категоріями стану, у відсотках від загальної їх кількості. Стан насадження на лісотаксаційному виділі загалом або кожної деревної породи визначається як середньозважена величина за формулою:

1 х n1 +2 х n2+….6 х n6

Іс = ------------------------------, де

N

Іс – індекс стану деревної породи або насадження;

1....6 – індекс категорій стану дерев;

n1….n6 – кількість дерев у кожній категорії стану;

N – загальна кількість врахованих дерев.

При встановленні індексу стану, якщо ця величина не перевищує І,5, насадження вважають здоровим, ІІ,5 – ослабленим, ІІІ – сильно ослабленим, V,5 – всихаючим, V,5 – усохлим. При розрахунку середньовиваженого стану насадження з метою встановлення динаміки процесу ослаблення або всихання від впливу конкретного фактора, старий сухостій в розрахунок включати непотрібно.

Встановлення тісних кореляційних залежностей між радіальним приростом дерев, як основним показником життєвості головного компоненту фітоценозу, і деякими показниками, що характеризують загальний стан деревостанів (Мазепа В.Г., Пастернак П.С., Приступа Г.К., 1985; 1999), дозволило встановити найбільш достовірні критерії і їх градації для оцінки ступеня пошкодження деревостанів і виділення відповідних зон ушкодження насаджень. За результатами багаторічних спостережень за зміною стану сосняків на постійних і тимчасових пробних площах встановлено, що ступінь пошкодження деревостанів залежить від наявності в насадженні життєздатних дерев, кількість яких залишається постійною навіть після проведення доглядових та санітарних рубань. Тому оцінку ступення пошкодження деревостанів пропонується проводити за співвідношенням кількості здорових, ослаблених і сильно ослаблених дерев (табл.1).

Табл. 1 Шкала оцінки санітарного стану і виділення зон ушкодження соснових деревостанів

Індекс стану

Поточний середній періодичний радіальний приріст від контролю,%

Кількість життєздатних дерев в насадженнях,%

Санітарний стан деревостану

Ступінь пошкодження деревостану

Зона ушкодження

здорові

ослаблені

сльно ослаблені

1,00-1,50

100

70-95

5-25

0-5

здоровий

відсутня

-

1,51-2,50

71-100

1-70

25-85

5-30

ослаблений

слабка

ІІІ

2,51-3,50

40-70

0-20

15-70

15-40

сильно ослаблений

секредня

ІІ

3,51-4,50

≤40

0-5

10-40

5-30

всихаючий

сильна

І

4,51-6,00

0

0

1-10

1-25

мертвий

Дуже сильна

Іа

Встановлені таким чином зони ушкодження лісових насаджень повинні стати основою для короткострокового і середнього за довготривалістю планування лісогосподарських заходів. Завдяки чому зони ушкодження деревостанів, які виділяються як територіальні одиниці і характеризують суму всіх негативних морфологічних, продуктивних і екологічних змін, повинні лягти в основу лісокористування в лісових насадженнях, що пошкоджуються фітотоксикантами.

До неблагонадійних у санітарному відношенні прийнято відносити насадження, в яких поточний відпад у два рази і більше перевищує природній. Поточний відпад складається із всихаючих дерев, свіжого сухостою і свіжого бурелому і вітровалу. Прийнято вважати відпад природнім, якщо він не перевищує у середньовіковому і стиглому деревостані 3%, а в молодняках – 4% загальної кількості дерев. Як правило, відпад, що перевищує природній, добре замітний і безпомилково виявляється лісопатологами.