2.2.1. Рубки поліпшення якісного складу лісів
Основним завданням доглядових рубань передусім є забезпечення формування бажаного складу насаджень, що досягається своєчасними та якісними доглядами за господарсько цінними (головними) породами і частковим чи повним вирубуванням другорядних порід.
У мішаних насадженнях із перевагою сосни рубками догляду відбирають, як правило, дуже розвинуті дерева, що заважають росту головної породи. Листяні породи рекомендується переводити в нижню частину намету і зі збільшенням віку насаджень їх домішку доцільно зменшувати. У чистих соснових молодняках освітлення потрібно проводити тільки в дуже густих насадженнях з метою попередження масового відпаду при природному зріджуванні, рівномірного розміщення дерев на площі та створення сприятливих умов для росту. При освітленнях та прочищеннях у чистих сосняках необхідно залишати листяні породи і чагарники, які підвищують біологічну стійкість насаджень, поліпшують протипожежний стан і родючість ґрунту.
Прочищення призначають у високоповнотних, чистих і змішаних сосняках, зберігаючи домішку листяних порід (дуба, берези, кленів, граба). При цьому вирубують дерева, які розрослись і пригнічують сосну. Частка листяних порід у загальному складі намету не повинна перевищувати 30 %.
При проріджуванні вилучають дерева з верхньої частини намету, а також відсталі у рості з другого яруса. Для формування другого ярусу потрібно зберігати листяні породи, за винятком осики. Рубання, залежно від умов росту, наявності другоярусних порід та їх біологічних особливостей, доцільно повторювати через 5-8 років.
Догляд за приростом і формою стовбурів у сосняках забезпечується прохідними рубками. При цих рубках зменшується домішка листяних порід верхньої частини намету, крім дуба. Породи, що ростуть під наметом сосни, зберігаються. Повторність рубань 10-15 років.
У перегущених соснових молодняках Полісся застосовуються нові методи і технології робіт на рубках догляду з використанням механізованої валки і трелювання: лінійний із суцільною рубкою 2-го або 3-го ряду; комбінований – з вирубанням 5-, 6- чи 7-го ряду із звичайним зріджуванням рядів, що залишились. Ці методи мають свої переваги перед традиційними: значно зменшуються грошові витрати на проведення лісогосподарських робіт. Недоліком їх є відсутність належного селекційного відбору дерев і надмірно висока інтенсивність рубань.
Особливості рубань у сосняках
У сухих борах, де формуються чисті сосняки з незначною домішкою берези і осики, рубки проводити недоцільно, а в подальшому необхідно застосовувати рубки низовим методом, дуже слабкої інтенсивності, щоб запобігти задернінню та пересиханню ґрунтів. У свіжих і вологих борах інтенсивність освітлення залежно від домішки, може бути сильною і дуже сильною (30-50 %), повторність 3-5 років, рубка проводиться верховим методом. У сирих борах (А4) освітлення проводиться з меншою інтенсивністю, а в мокрих гігротопах рубки проводити недоцільно.
У сухих борах прочищення проводять слабкої інтенсивності (до 15 %), низовим методом з повторністю через 5-6 років; у свіжих і вологих борах прочищення проводять з помірною інтенсивністю і повторністю через 3-5 років, верховим методом. У сирих борах інтенсивність і повторність рубок понижується в порівнянні з попереднім гігротопом.
Проріджування в сухих умовах проводять помірною інтенсивністю, комбінованим методом з елементами низового, у чистих сосняках – низовим, повторністю через 7-10 років. У свіжих і вологих гігротопах повторність рубки прискорюється. В сирих типах інтенсивність рубки послаблюється, частота повторності зменшується. Прохідні рубки в сухих борах проводять в чистих сосняках, низовим методом, слабкою інтенсивністю. У свіжих і вологих борах – помірно, а інколи сильною інтенсивністю з повторенням через 10-12 років.
В сухих суборах (В1) освітлення проводять слабкою інтенсивністю та повторністю через 3-5 років. У свіжих і вологих суборах освітлення доцільно починати досить рано, на 2-3 рік росту і повторювати через 3 роки. Інтенсивність рубки сильна (понад 30 %). Прочищення в сухих суборах проводять з слабкою або помірною інтенсивністю та повторністю через 3-5 років. У свіжих і вологих суборах інтенсивність вибірки деревини може сягати 20-40 %, а повторність 2-3 роки. Прохідні рубки в сухих суборах проводяться помірною інтенсивністю і повторністю через 10-15 років, а в свіжих і вологих – помірною, з повторністю через 10-12 років.
Специфіка рубок догляду в дубових насадженнях
Особливості рубок догляду в дубняках обумовлені його біологічними властивостями. Дуб є чутливим до верхового затінення, проте добре росте при боковому затіненні, за відсутності супутніх деревних порід кущиться і дає бокові пагони. Дуб вибагливий до ґрунту і формує складні і змішані деревостани.
Велику загрозу для самосіву дуба в регіоні створюють паростки граба. Тому в цих умовах перше освітлення доцільно починати у віці 2-3 роки і повторювати догляд через 2-3 роки. При проведенні прочисток необхідно звернути увагу на раціональне розміщення головної деревної породи на площі та сприяти формуванню складу. Супутники дуба (ясен, клен, липа та ін.), як правило, не вирубуються. Видаляються тільки ті, які затіняють ряди дуба зверху. Чагарники і другорядні породи можна вирубувати не біля землі, а на висоті, дещо нижчій висоти дуба. Такий догляд повторюють через 2-4 роки.
При прочищеннях догляд здійснюють не тільки за дубом, але і за його супутниками та підгінними породами шляхом звільнення їх від затінення другорядними породами. Поряд з малоцінними породами видаляють і паросткові дерева дуба та ясена. Повторюють прочистки через 3-5 років залежно від стану насаджень, частіше в дібровах. При прочищеннях розпочинають формувати другий ярус.
При проріджуваннях продовжується формування другого яруса з кленів (гостролистого і польового), липи, граба, груші. Інтенсивність рубань помірна з повторністю через 5-8 років.
Прохідні рубки проводять слабкої інтенсивності (верхній ярус). Дерева другого ярусу при прохідних рубках зберігаються незалежно від породи і якості стовбурів.
- Передмова
- 10.3.1. Рубки догляду
- Лекція 1. Принципи, напрями та механізми запровадження сталого природокористування в україні. Комплексне лісогосподарське районування території україни
- 1.1. Методологічні та нормативно-правові основи природокористування
- 1.2. Концепція сталого розвитку лісів.
- 1.3. Основні напрямки та принципи природокористування
- 1.4. Лісорослинні умови
- 1.5. Комплексне лісогосподарське районування території України (та системи ведення лісового господарства)
- Лекція 2. Регіональні особливості ведення лісового господарства в лісах українського полісся
- 2.1. Проблеми лісового господарства та системи господарювання
- 2.2. Особливості ведення господарства у лісах Полісся
- 2.2.1. Рубки поліпшення якісного складу лісів
- 2.2.2. Головні рубання лісу
- 2.3. Особливості рубань у заплавних лісах Полісся
- 2.3.1. Лісорослинні умови та заплавні типи лісу
- 2.3.2. Типи заплавних лісів Полісся
- 2.3.3. Особливості ведення лісового господарства з
- 3.1. Ліси Лісостепу та системи ведення господарства
- 3.2. Основні завдання та системи ведення господарства
- 3.3. Особливості головних рубань лісу
- 3.4. Особливості рубок поліпшення якісного складу лісів
- 3.4.1. Рубки догляду у лісах Лісостепу
- 3.4.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях
- 3.4.1.2. Рубки догляду в інших насадженнях
- 3.4.2 Реконструктивні та санітарні рубки
- 3.4.2.1. Способи реконструктивних рубань
- 3.4.2.2. Реконструкція малоцінних насаджень хвойних порід
- 3.4.3. Реконструкція малоцінних насаджень
- 3.4.3.1. Виправлення і заміна осичників
- 3.4.3.2. Виправлення і зміна березняків
- 3.4.3.3. Реконструкція грабняків
- 3.4.4. Санітарні рубки
- 4.1. Поняття про заплави рік.
- 4.2. Роль заплавних лісів та їх антропогенна трансформація
- 4.3. Лісорослинні умови заплавних лісів та особливості їх поширення
- 4.4. Оптимізація структури заплавних ландшафтів
- 4.5. Сучасний стан заплавних лісів України
- Лекція 5. Особливості формування заплавних типів лісу
- 5.1 Загальні особливості
- 5.2 Типи заплавних лісів Полісся
- 5.3 Типи заплавних лісів Лісостепу
- 5.4 Типи заплавних лісів Степу
- Лекція 6. Ведення господарства в заплавних лісах
- 6.1 Особливості ведення лісового господарства з врахуванням структури ландшафтів та водозборів рік
- 6.2 Рубки та відновлення заплавних насаджень
- 6.2.1 Особливості формування тополевих та вербових насаджень
- 6.2.2 Формування дубових насаджень
- 6.2.3 Формування вільхових насаджень
- 6.3 Лісовідновні рубки
- 7.1 Степове лісівництво та проблеми природокористування у Степу
- 7.2 Екосистемно-ландшафтний підхід як основа природокористування
- 7.3 Перспективні напрямки розвитку лісового господарства у Степу України
- 7.4 Просторово – цільові форми степових лісонасаджень
- 8.1. Природно-кліматичні умови степової зони
- Південний Степ
- 8.2. Лісорослинні умови та типи лісу Степу
- Класифікаційний список типів лісу степової частини України (за б.Ф. Остапенком, в.П. Ткачем, 2002)
- 9.1. Класифікація захисних лісонасаджень та напрямки ведення лісового господарства
- 9.2. Системи і принципи лісогосподарських заходів у захисних лісонасадженнях
- 9.3. Особливості розвитку насаджень, їх усихання та природне відмирання
- 9.3.1. Особливості розвитку насаджень.
- 9.3.2. Усихання та природне відмирання насаджень
- 10.1. Рубки догляду
- 10.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях
- 10.1.2. Рубки догляду у робінієвих насадженнях
- 10.2. Заходи щодо виправлення і реконструкції малоцінних насаджень
- 10.3. Лісогосподарські заходи в соснових лісах сухого Степу
- 10.3.1. Рубки догляду
- 10.3.2. Лісогосподарські заходи в ослаблених та всихаючих сосняках
- 10.3.3. Системи профілактики та захисту сосняків від шкідників
- 10.3.4. Підвищення пожежної стійкості сосняків
- 10.4. Лісовідновні рубки
- Лекція 11. Сучасні проблеми гірського лісівництва та основні чинники формування лісорослинних умов гірських лісів українських карпат
- 11.1. Проблеми сталого лісокористування та збереження біорізноманіття гірських лісів
- 11.2. Основні чинники формування лісорослинних умов Українських Карпат
- . Ліси Українських Карпат і переважаючі типи лісу
- Ліси і типи лісу Передкарпатського округу
- Ліси і типи лісу Гірськокарпатського округу
- Ліси і типи лісу Закарпатських рівнин та передгір’їв
- 11.4. Проблеми та регіональні системи ведення лісового господарства у гірських лісах Карпат
- Лекція 12. Особливості ведення господарства у гірських лісах українських карпат
- 12.1. Рубки догляду
- 12.1.1. Рубки догляду у передгірському поясі широколистяних лісів
- 12.1.2. Рубки догляду у лісах гірськокарпатського кругу
- 12.1.3. Рубки догляду у високогірних смеречниках
- 12.2. Реконструктивні та санітарні рубки
- 12.2.1. Деревно – чагарникове рідколісся
- 12.2.3. Малоцінні молодняки з переважанням головних порід
- 12.2.7. Санітарні рубання.
- 12.3. Головні рубки лісу
- 12.4. Заходи з наближеного до природи лісництва
- 12.4.1. Мета та заходи з наближеного до природи лісництва
- 12.4.2.Особливості формування наближених до природи смерекових лісостанів
- Лекція 13. Природні умови, ліси гірського Криму та особливості ведення господарства в них.
- 13.1. Коротка характеристика природно-історичних умов Криму
- 13.2. Ліси гірського Криму та їх типологічна характеристика
- 13.3. Основні напрямки та системи лісового господарства
- 13.4. Особливості ведення лісового господарства у лісах Криму
- 13.4.1. Рубки догляду за лісом
- 13.4.2. Рубки догляду в лісах зелених зон
- 13.4.3. Реконструктивні та санітарні рубки
- Лекція 14. Діагностика стану та особливості формування лісостанів за умов аеротехногенного забруднення
- 14.2. Оцінка стану лісостанів ушкоджених техногенним впливом
- Шкала категорій стану листяних дерев
- 14.3. Особливості ведення лісового господарства в лісах, що піддаються інтенсивному техногенному впливу
- Лекція 15. Особливості ведення лісового господарства за умов радіоактивного забруднення
- 15.1. Діагностика радіаційного стану лісів та їх зонування за рівнем радіоактивного забруднення
- 15.2. Особливості лісокористування в забруднених радіонуклідами районах
- 15.2.1. Відведення лісосік
- 15.2.2. Головні рубки лісу
- 15.2.3. Рубки поліпшення якісного складу лісів
- 15.3. Лісовідновлення та лісорозведення
- 15.4. Охорона та захист лісу в зонах радіоактивного забруднення
- 15.4. Охорона праці та організація радіаційної безпеки
- Лекція 16. Специфіка ведення господарства у лісах природно-заповідного фонду україни
- 16.1. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України
- 16.2. Режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- 16.3. Специфіка ведення господарства в заповідних лісах України
- 16.4. Можливості розширення природоохоронних територій