3.2. Основні завдання та системи ведення господарства

Ліси лісостепу не мають суцільного поширення. Невеликі лісові масиви чергуються переважаючими за площею степовими ділянками. Територію Лісостепу розділено на чотири лісостепових округи: Західноукраїнський лісостеповий, Дністровсько-Дніпровський, Лівобережно-Дніпровський та Середньоруський лісостеповий, кожний з яких має свої природні особливості та відповідні системи ведення лісового господарства.

Найвищою лісистістю порівняно з іншими округами відзначається Західноукраїнський лісостеповий округ (близько 25 %). Важливим завданням лісового господарства тут є подальше підвищення продуктивності та цінності лісів, відтворення корінних дубових, сосново-дубових і букових насаджень, проведення реконструкції малоцінних грабняків, березняків та осичників, більш широке застосування поступових та вибіркових рубок, своєчасне та якісне проведення рубок догляду і санітарних рубок.

Дністровсько-Дніпровський округ менш лісистий ( 15 %)і також відзначається високим рівнем ведення лісового господарства. Округ характеризується поширенням свіжих грабових дібров (70 %). Головним завданням лісового господарства в окрузі є проведення системи лісогосподарських заходів зі збереження та відтворення корінних деревостанів.

Лівобережно-Дніпровський округ має найменшу лісистість ( 9 %). Ліси представлені невеликою часткою дібровних лісів (свіжі діброви займають 24 %), значною перевагою соснових лісів ( 45 %). Округ вирізняється поширенням ерозійних процесів. Тому ліси цього округу виконують винятково важливі ґрунтозахисні функції і віднесені до І групи. Основні лісогосподарські заходи повинні бути спрямовані на значне збільшення лісистості (в 1,5-2 рази) шляхом заліснення не вкритих лісом площ і земель.

Середньоруський лісостеповий округ має нерівномірну лісистість (3-27 %), у зв’язку з чим у малолісних районах розвинуті ерозійні процеси. Для послаблення ерозійних процесів необхідно значно розширити площу лісів, підвищити продуктивність і біологічну стійкість існуючих насаджень, здійснювати заходи зі збереження та відтворення корінних дібров.

Господарська діяльність людини призвела до значного скорочення площі лісів у Лісостепу, а тому одним із найважливіших народногосподарських завдань є збереження унікальних у природоохоронному аспекті лісових та озерно-річкових ландшафтів. Основні напрямки організації та ведення лісового господарства в лісових насадженнях Лісостепу зумовлюються специфікою конкретного лісового масиву.

Для Лісостепової області розроблені три регіональні системи господарства: захисно-експлуатаційна, захисно-рекреаційна, захисно-агромеліоративна (Генсірук С.А., 1992). З метою підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісів необхідно здійснювати лісогосподарські заходи, спрямовані на формування належного складу цільових насаджень. Важливим завданням є також захист лісів від шкідників та хвороб, регламентується лісокористування, забезпечення відновлення головних лісоутворюючих порід, заліснення непокритих лісом площ.