13.4.3. Реконструктивні та санітарні рубки
У похідних малоцінних насадженнях першочерговим завданням є проведення реконструктивних рубань. Реконструкції підлягають передусім малоцінні дубово-грабинникові насадження, що зростають у передгірному поясі на схилах Зовнішньої та Внутрішньої гряд. У цих умовах найбільш продуктивної породою є сосна кримська, яка має високу біологічну стійкість та найвищий приріст деревини. Особливо ефективною є сосна кримська після заміни малоцінного дубняках у сухих суборах.
У насадженнях із рівним рельєфом і на схилах до 8 реконструкцію доцільно проводити способом суцільної заміни малоцінних деревостанів, на схилах 9-15 - кулісним способом із шириною куліс 20-30 м та шириною смуг такої самої ширини, на схилах більше 15 - способом нарізування терас впоперек схилу.
Більшість лісових насаджень Криму мають незадовільний санітарний стан, що зумовлено надмірним випасанням худоби, інтенсивними рубаннями і утворенням чагарникових заростей. Дубові насадження і насадження інших листяних порід пошкоджуються листогризучими комахами, мучнистою росою. В унікальних ялівцевих насадженнях у дуже сухих і сухих ялівцево-чорнососнових сугрудках поширений ялівцеядник. У букових лісах, особливо в прияйлинських бучинах і субучинах, інтенсивно розвиваються стовбурні гнилі. Тому одним із важливих лісогосподарських заходів у насадженнях незадовільного санітарного стану є вибіркові санітарні рубки, які повинні бути спрямовані на підвищення водоохоронно-захисної та санітарно-гігієнічної ролі лісів. У лісах Південобережного округу необхідно систематично здійснювати профілактичні заходи для захисту лісів від пожеж, проводити своєчасно вибіркові санітарні рубки та ліквідацію захаращеності.
При проведенні рубок на еродованих гірських схилах доцільно враховувати ступінь порушення лісорослинних умов – сильний, середній та слабкий.
На сильно порушених ділянках (з вимоїнами й ярами понад 85% площі) під реконструкцією виділяють рідколісся фісташки дикої з ялівцем високим у судібровах.
До середньопорушених відносять деревостани з повнотою меншою 0,6 од. (шибляки з грабини, дуба пухнастого й рідколісся із глоду, груші, кизил). До слабопорушених відносять ділянки дуже сухих і сухих ялівцевих суборів (В0-1), на яких триває подальша їх деградація (Ю.В. Плугатар, 2008).
Для припинення ерозійних процесів практикують терасування гірських схилів. Ширина терас від 2.3 до 4.5м і зворотним ухилом 30. У малозімкнених насадженнях на схилах крутизною до 200 тераси нарізають з мінімальною шириною 3.3 м і зворотним ухилом полотна тераси 30, а на крутіших схилах відповідно 3,6м і 4-60.
При реконструкції малоцінних насаджень рекомендується садити один ряд з розміщенням його не менше 1м від гребня насипного укосу на пологих схилах (до 200) і на відстані 1,4м – на крутих. При рекострукції зімкнених насаджень висотою понад п’ять метрів рекомендуються дворядні посадки на терасах із стійких деревних порід.
Доцільно відмітити, що в гірських лісах Криму ще з 1956 року всі види головних та лісовідновних рубок було заборонено. Тому основними лісогосподарськими заходами в лісах Криму є рубки формування та оздоровлення лісів.
- Передмова
- 10.3.1. Рубки догляду
- Лекція 1. Принципи, напрями та механізми запровадження сталого природокористування в україні. Комплексне лісогосподарське районування території україни
- 1.1. Методологічні та нормативно-правові основи природокористування
- 1.2. Концепція сталого розвитку лісів.
- 1.3. Основні напрямки та принципи природокористування
- 1.4. Лісорослинні умови
- 1.5. Комплексне лісогосподарське районування території України (та системи ведення лісового господарства)
- Лекція 2. Регіональні особливості ведення лісового господарства в лісах українського полісся
- 2.1. Проблеми лісового господарства та системи господарювання
- 2.2. Особливості ведення господарства у лісах Полісся
- 2.2.1. Рубки поліпшення якісного складу лісів
- 2.2.2. Головні рубання лісу
- 2.3. Особливості рубань у заплавних лісах Полісся
- 2.3.1. Лісорослинні умови та заплавні типи лісу
- 2.3.2. Типи заплавних лісів Полісся
- 2.3.3. Особливості ведення лісового господарства з
- 3.1. Ліси Лісостепу та системи ведення господарства
- 3.2. Основні завдання та системи ведення господарства
- 3.3. Особливості головних рубань лісу
- 3.4. Особливості рубок поліпшення якісного складу лісів
- 3.4.1. Рубки догляду у лісах Лісостепу
- 3.4.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях
- 3.4.1.2. Рубки догляду в інших насадженнях
- 3.4.2 Реконструктивні та санітарні рубки
- 3.4.2.1. Способи реконструктивних рубань
- 3.4.2.2. Реконструкція малоцінних насаджень хвойних порід
- 3.4.3. Реконструкція малоцінних насаджень
- 3.4.3.1. Виправлення і заміна осичників
- 3.4.3.2. Виправлення і зміна березняків
- 3.4.3.3. Реконструкція грабняків
- 3.4.4. Санітарні рубки
- 4.1. Поняття про заплави рік.
- 4.2. Роль заплавних лісів та їх антропогенна трансформація
- 4.3. Лісорослинні умови заплавних лісів та особливості їх поширення
- 4.4. Оптимізація структури заплавних ландшафтів
- 4.5. Сучасний стан заплавних лісів України
- Лекція 5. Особливості формування заплавних типів лісу
- 5.1 Загальні особливості
- 5.2 Типи заплавних лісів Полісся
- 5.3 Типи заплавних лісів Лісостепу
- 5.4 Типи заплавних лісів Степу
- Лекція 6. Ведення господарства в заплавних лісах
- 6.1 Особливості ведення лісового господарства з врахуванням структури ландшафтів та водозборів рік
- 6.2 Рубки та відновлення заплавних насаджень
- 6.2.1 Особливості формування тополевих та вербових насаджень
- 6.2.2 Формування дубових насаджень
- 6.2.3 Формування вільхових насаджень
- 6.3 Лісовідновні рубки
- 7.1 Степове лісівництво та проблеми природокористування у Степу
- 7.2 Екосистемно-ландшафтний підхід як основа природокористування
- 7.3 Перспективні напрямки розвитку лісового господарства у Степу України
- 7.4 Просторово – цільові форми степових лісонасаджень
- 8.1. Природно-кліматичні умови степової зони
- Південний Степ
- 8.2. Лісорослинні умови та типи лісу Степу
- Класифікаційний список типів лісу степової частини України (за б.Ф. Остапенком, в.П. Ткачем, 2002)
- 9.1. Класифікація захисних лісонасаджень та напрямки ведення лісового господарства
- 9.2. Системи і принципи лісогосподарських заходів у захисних лісонасадженнях
- 9.3. Особливості розвитку насаджень, їх усихання та природне відмирання
- 9.3.1. Особливості розвитку насаджень.
- 9.3.2. Усихання та природне відмирання насаджень
- 10.1. Рубки догляду
- 10.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях
- 10.1.2. Рубки догляду у робінієвих насадженнях
- 10.2. Заходи щодо виправлення і реконструкції малоцінних насаджень
- 10.3. Лісогосподарські заходи в соснових лісах сухого Степу
- 10.3.1. Рубки догляду
- 10.3.2. Лісогосподарські заходи в ослаблених та всихаючих сосняках
- 10.3.3. Системи профілактики та захисту сосняків від шкідників
- 10.3.4. Підвищення пожежної стійкості сосняків
- 10.4. Лісовідновні рубки
- Лекція 11. Сучасні проблеми гірського лісівництва та основні чинники формування лісорослинних умов гірських лісів українських карпат
- 11.1. Проблеми сталого лісокористування та збереження біорізноманіття гірських лісів
- 11.2. Основні чинники формування лісорослинних умов Українських Карпат
- . Ліси Українських Карпат і переважаючі типи лісу
- Ліси і типи лісу Передкарпатського округу
- Ліси і типи лісу Гірськокарпатського округу
- Ліси і типи лісу Закарпатських рівнин та передгір’їв
- 11.4. Проблеми та регіональні системи ведення лісового господарства у гірських лісах Карпат
- Лекція 12. Особливості ведення господарства у гірських лісах українських карпат
- 12.1. Рубки догляду
- 12.1.1. Рубки догляду у передгірському поясі широколистяних лісів
- 12.1.2. Рубки догляду у лісах гірськокарпатського кругу
- 12.1.3. Рубки догляду у високогірних смеречниках
- 12.2. Реконструктивні та санітарні рубки
- 12.2.1. Деревно – чагарникове рідколісся
- 12.2.3. Малоцінні молодняки з переважанням головних порід
- 12.2.7. Санітарні рубання.
- 12.3. Головні рубки лісу
- 12.4. Заходи з наближеного до природи лісництва
- 12.4.1. Мета та заходи з наближеного до природи лісництва
- 12.4.2.Особливості формування наближених до природи смерекових лісостанів
- Лекція 13. Природні умови, ліси гірського Криму та особливості ведення господарства в них.
- 13.1. Коротка характеристика природно-історичних умов Криму
- 13.2. Ліси гірського Криму та їх типологічна характеристика
- 13.3. Основні напрямки та системи лісового господарства
- 13.4. Особливості ведення лісового господарства у лісах Криму
- 13.4.1. Рубки догляду за лісом
- 13.4.2. Рубки догляду в лісах зелених зон
- 13.4.3. Реконструктивні та санітарні рубки
- Лекція 14. Діагностика стану та особливості формування лісостанів за умов аеротехногенного забруднення
- 14.2. Оцінка стану лісостанів ушкоджених техногенним впливом
- Шкала категорій стану листяних дерев
- 14.3. Особливості ведення лісового господарства в лісах, що піддаються інтенсивному техногенному впливу
- Лекція 15. Особливості ведення лісового господарства за умов радіоактивного забруднення
- 15.1. Діагностика радіаційного стану лісів та їх зонування за рівнем радіоактивного забруднення
- 15.2. Особливості лісокористування в забруднених радіонуклідами районах
- 15.2.1. Відведення лісосік
- 15.2.2. Головні рубки лісу
- 15.2.3. Рубки поліпшення якісного складу лісів
- 15.3. Лісовідновлення та лісорозведення
- 15.4. Охорона та захист лісу в зонах радіоактивного забруднення
- 15.4. Охорона праці та організація радіаційної безпеки
- Лекція 16. Специфіка ведення господарства у лісах природно-заповідного фонду україни
- 16.1. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України
- 16.2. Режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- 16.3. Специфіка ведення господарства в заповідних лісах України
- 16.4. Можливості розширення природоохоронних територій