Лекція 14. Діагностика стану та особливості формування лісостанів за умов аеротехногенного забруднення
14.1. Вплив аеротехногенного забруднення на лісові насадження
У комплексі антропогенних факторів, які негативно впливають на лісові екосистеми України, в останні роки суттєвого значення набуває техногенне забруднення атмосферного повітря та навколишнього середовища. Найбільш негативно впливають на стан лісових насаджень України техногенні викиди в атмосферу хімічних, металургійних, різних ресурсодобувних і ресурсопереробних підприємств, а також автомобільний транспорт.
Наслідками промислової діяльності для повітряного басейну є: збільшення вмісту вуглекислого газу і посилення парникового ефекту; зменшення вмісту кисню в атмосфері індустріальних центрів ( до 20% ); технічне забруднення атмосфери; забруднення атмосфери хімічними шкідливими речовинами. Так, якщо фоновий вміст деяких забруднювачів в атмосфері становить: сірчистого газу – 0,1-4,0 мкг/м3, аміаку – 7, озону – 39, СО – 115мкг/м3, то в індустріальних центрах середня концентрація цих токсикантів є вищою відповідно в 1000; 2; 5; 714; 521 рази. Максимальні концентрації цих газів ще більше перевищують фонові: по SO2 – в 10-20 тис. раз, NH3 – в дві тис. раз, діоксиду азоту – 10-15 тис. раз.
В зонах дії промислових викидів в атмосферу спостерігається часте пошкодження лісів. Так у 1964 році в Лисичинському лісництві в результаті аварійного викиду аміаку на Сєвєро – Донецькому ВО “Азот” усохло 64га пристигаючих соснових деревостанів. У сімдесятих роках часте пошкодження дубових деревостанів спостерігалось в районі Стебницького калійного заводу (Львівська обл.). Рівненським ВО “Азот” у Клеванському ДЛГ було ушкоджено 459га насаджень і виплачено штрафів у розмірі 1,25 млн.крб. (Ворон В.П., 1991). Техногенного забруднення довкілля призводить до суттєвих порушень хімізму не лише в аеротопі (повітря і опади), але й в едафотопі (ґрунт, підстилка). Значне забруднення атмосфери кислими газами (сірчистий ангідрид, окисли азоту, різні сполуки хлору) призводить до зсуву хімічного балансу атмосфери та опадів у кислий бік та спричиняє випадання “кислих дощів”. Однак при перевазі у сумарній кількості забруднювачів лужних інгредієнтів, спостерігається зміна хімізму опадів та ґрунтів у сторону їх підлуговування. Прикладом цього можуть бути викиди в атмосферу аміаку, пилу лужних або лужно - земельних металів. Вже після 10-15 років роботи цементних виробництв спостерігається чітко виражена зона сильного підлуговування ґрунтів радіусом 7-9 км. Так, у букових деревостанах біля Миколаївського цементного комбінату реакція верхнього горизонту сірих лісових ґрунтів змінилась від слабокислої до лужної і в зоні максимальної седиментації становить 8,42 (рН). Прослідковується також підлуговування ґрунтів і в зонах теплових електростанцій (Змієвська, Луганська тощо).
Рівень пошкодження деревної рослинності промисловими викидами залежить, перш за все від їх хімічного і агрегатного складу (Ількун Г.М.,1978), концентрації токсикантів та періоду фумігації (Гудеріан Р. 1979). Залежно від ступеня пошкодження розрізняють два типи пошкоджень: гострий та хронічний.
Гостре пошкодження насаджень призводить до їх всихання. Проте критична ситуація може виникнути і при низьких рівнях забруднення, але при синергуючій дії різних негативних чинників. Синергуючими факторами щодо забруднення атмосфери можуть бути морози, різкі перепади температур, весняні заморозки, літня посуха.
У лісостані основний удар техногенного забруднення сприймає на себе деревостан. Ознакою порушення його стабільності є погіршення стану. При летальних рівнях забруднення деградація деревостану відбувається досить швидко (впродовж декількох років). При низьких рівнях забруднення знижується лише кількість хвої або листя дерев. В обох випадках у деревостанах зменшується приріст і продуктивність. Залежно від ступеня пошкодження бонітет деревостану може зменшуватися від одного до трьох класів. В зоні Стебницького калійного заводу запас чистих дубняків нижчий на 30-4%, ніж на контролі. У сильно пошкоджених сосняках, зростаючих біля Рівненського хімічного підприємства “Азот”, приріст знизився до 2 м3/га.
Біологічна стійкість та санітарний стан лісових насаджень в умовах аеротехногенного забруднення в значній мірі залежить від структури деревостану, тобто від його складу, будови, віку. Встановлено, що в зоні забруднення калійного комбінату змішані деревостани з домішкою бука менш пошкоджуються викидами ніж чисті деревостани з цих порід. Середньовікові і старші деревостани значно сильніше пошкоджуються ніж молодняки.
У лісах, що піддаються постійному техногенному пресу, створюються сприятливі умови для заселення дерев збудниками хвороб і стовбуровими шкідниками. Так у зоні “Рівненського Азоту” заселеність сосняків короїдами досягає 65% загальної кількості дерев.
Таким чином, забруднення атмосфери є лімітоуючим фактором, який визначає особливості розвитку і формування лісових насаджень. Тому важливим завданням лісівничої науки щодо підвищення стійкості і продуктивності лісових насаджень, зростаючих в умовах аеротехногенного забруднення, є розробка локальних систем ведення господарства на основі депресивних змін насаджень з врахуванням їх цільового призначення.
- Передмова
- 10.3.1. Рубки догляду
- Лекція 1. Принципи, напрями та механізми запровадження сталого природокористування в україні. Комплексне лісогосподарське районування території україни
- 1.1. Методологічні та нормативно-правові основи природокористування
- 1.2. Концепція сталого розвитку лісів.
- 1.3. Основні напрямки та принципи природокористування
- 1.4. Лісорослинні умови
- 1.5. Комплексне лісогосподарське районування території України (та системи ведення лісового господарства)
- Лекція 2. Регіональні особливості ведення лісового господарства в лісах українського полісся
- 2.1. Проблеми лісового господарства та системи господарювання
- 2.2. Особливості ведення господарства у лісах Полісся
- 2.2.1. Рубки поліпшення якісного складу лісів
- 2.2.2. Головні рубання лісу
- 2.3. Особливості рубань у заплавних лісах Полісся
- 2.3.1. Лісорослинні умови та заплавні типи лісу
- 2.3.2. Типи заплавних лісів Полісся
- 2.3.3. Особливості ведення лісового господарства з
- 3.1. Ліси Лісостепу та системи ведення господарства
- 3.2. Основні завдання та системи ведення господарства
- 3.3. Особливості головних рубань лісу
- 3.4. Особливості рубок поліпшення якісного складу лісів
- 3.4.1. Рубки догляду у лісах Лісостепу
- 3.4.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях
- 3.4.1.2. Рубки догляду в інших насадженнях
- 3.4.2 Реконструктивні та санітарні рубки
- 3.4.2.1. Способи реконструктивних рубань
- 3.4.2.2. Реконструкція малоцінних насаджень хвойних порід
- 3.4.3. Реконструкція малоцінних насаджень
- 3.4.3.1. Виправлення і заміна осичників
- 3.4.3.2. Виправлення і зміна березняків
- 3.4.3.3. Реконструкція грабняків
- 3.4.4. Санітарні рубки
- 4.1. Поняття про заплави рік.
- 4.2. Роль заплавних лісів та їх антропогенна трансформація
- 4.3. Лісорослинні умови заплавних лісів та особливості їх поширення
- 4.4. Оптимізація структури заплавних ландшафтів
- 4.5. Сучасний стан заплавних лісів України
- Лекція 5. Особливості формування заплавних типів лісу
- 5.1 Загальні особливості
- 5.2 Типи заплавних лісів Полісся
- 5.3 Типи заплавних лісів Лісостепу
- 5.4 Типи заплавних лісів Степу
- Лекція 6. Ведення господарства в заплавних лісах
- 6.1 Особливості ведення лісового господарства з врахуванням структури ландшафтів та водозборів рік
- 6.2 Рубки та відновлення заплавних насаджень
- 6.2.1 Особливості формування тополевих та вербових насаджень
- 6.2.2 Формування дубових насаджень
- 6.2.3 Формування вільхових насаджень
- 6.3 Лісовідновні рубки
- 7.1 Степове лісівництво та проблеми природокористування у Степу
- 7.2 Екосистемно-ландшафтний підхід як основа природокористування
- 7.3 Перспективні напрямки розвитку лісового господарства у Степу України
- 7.4 Просторово – цільові форми степових лісонасаджень
- 8.1. Природно-кліматичні умови степової зони
- Південний Степ
- 8.2. Лісорослинні умови та типи лісу Степу
- Класифікаційний список типів лісу степової частини України (за б.Ф. Остапенком, в.П. Ткачем, 2002)
- 9.1. Класифікація захисних лісонасаджень та напрямки ведення лісового господарства
- 9.2. Системи і принципи лісогосподарських заходів у захисних лісонасадженнях
- 9.3. Особливості розвитку насаджень, їх усихання та природне відмирання
- 9.3.1. Особливості розвитку насаджень.
- 9.3.2. Усихання та природне відмирання насаджень
- 10.1. Рубки догляду
- 10.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях
- 10.1.2. Рубки догляду у робінієвих насадженнях
- 10.2. Заходи щодо виправлення і реконструкції малоцінних насаджень
- 10.3. Лісогосподарські заходи в соснових лісах сухого Степу
- 10.3.1. Рубки догляду
- 10.3.2. Лісогосподарські заходи в ослаблених та всихаючих сосняках
- 10.3.3. Системи профілактики та захисту сосняків від шкідників
- 10.3.4. Підвищення пожежної стійкості сосняків
- 10.4. Лісовідновні рубки
- Лекція 11. Сучасні проблеми гірського лісівництва та основні чинники формування лісорослинних умов гірських лісів українських карпат
- 11.1. Проблеми сталого лісокористування та збереження біорізноманіття гірських лісів
- 11.2. Основні чинники формування лісорослинних умов Українських Карпат
- . Ліси Українських Карпат і переважаючі типи лісу
- Ліси і типи лісу Передкарпатського округу
- Ліси і типи лісу Гірськокарпатського округу
- Ліси і типи лісу Закарпатських рівнин та передгір’їв
- 11.4. Проблеми та регіональні системи ведення лісового господарства у гірських лісах Карпат
- Лекція 12. Особливості ведення господарства у гірських лісах українських карпат
- 12.1. Рубки догляду
- 12.1.1. Рубки догляду у передгірському поясі широколистяних лісів
- 12.1.2. Рубки догляду у лісах гірськокарпатського кругу
- 12.1.3. Рубки догляду у високогірних смеречниках
- 12.2. Реконструктивні та санітарні рубки
- 12.2.1. Деревно – чагарникове рідколісся
- 12.2.3. Малоцінні молодняки з переважанням головних порід
- 12.2.7. Санітарні рубання.
- 12.3. Головні рубки лісу
- 12.4. Заходи з наближеного до природи лісництва
- 12.4.1. Мета та заходи з наближеного до природи лісництва
- 12.4.2.Особливості формування наближених до природи смерекових лісостанів
- Лекція 13. Природні умови, ліси гірського Криму та особливості ведення господарства в них.
- 13.1. Коротка характеристика природно-історичних умов Криму
- 13.2. Ліси гірського Криму та їх типологічна характеристика
- 13.3. Основні напрямки та системи лісового господарства
- 13.4. Особливості ведення лісового господарства у лісах Криму
- 13.4.1. Рубки догляду за лісом
- 13.4.2. Рубки догляду в лісах зелених зон
- 13.4.3. Реконструктивні та санітарні рубки
- Лекція 14. Діагностика стану та особливості формування лісостанів за умов аеротехногенного забруднення
- 14.2. Оцінка стану лісостанів ушкоджених техногенним впливом
- Шкала категорій стану листяних дерев
- 14.3. Особливості ведення лісового господарства в лісах, що піддаються інтенсивному техногенному впливу
- Лекція 15. Особливості ведення лісового господарства за умов радіоактивного забруднення
- 15.1. Діагностика радіаційного стану лісів та їх зонування за рівнем радіоактивного забруднення
- 15.2. Особливості лісокористування в забруднених радіонуклідами районах
- 15.2.1. Відведення лісосік
- 15.2.2. Головні рубки лісу
- 15.2.3. Рубки поліпшення якісного складу лісів
- 15.3. Лісовідновлення та лісорозведення
- 15.4. Охорона та захист лісу в зонах радіоактивного забруднення
- 15.4. Охорона праці та організація радіаційної безпеки
- Лекція 16. Специфіка ведення господарства у лісах природно-заповідного фонду україни
- 16.1. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України
- 16.2. Режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- 16.3. Специфіка ведення господарства в заповідних лісах України
- 16.4. Можливості розширення природоохоронних територій