12.1.1. Рубки догляду у передгірському поясі широколистяних лісів
Основним завданням рубок догляду у гірських лісах є виховання біологічно – стійких лісостанів оптимального для даних лісорослинних умов складу, вирощування високоякісної деревини, підвищення загальної продуктивності лісу, прискорення виховування насаджень, стійких проти вітровалу, бурелому, сніголому, хвороб і шкідників, поліпшення ґрунтозахисних та водорегулюючих властивостей лісів, підвищення їх санітарно – гігієнічних та естетичних властивостей.
У рівнинних дубових лісах господарство ведеться на насіннєвий дуб. Освітлення в грудових типах лісорослинних умов необхідно починати через 3-4 роки після посадки. В першу чергу вирубується граб і паростковий дуб, який переростає насіннєвий дуб, ясен та інші цінні породи. Метод освітлення верховий, повторність 2-3 роки. Інтенсивність, як правило, висока і може коливатися в межах від 20 до 60%. Зімкнутість після рубки може залишатись до 0,5.
Прочищення проводиться в основному за рахунок вирубування граба, але насіннєвий граб, який з’явився після проведення освітлення і відстає від дуба, зберігається як “шуба”, а в дальнійшому - як основа підлеглого ярусу. Метод рубки верховий або комбінований. Інтенсивність 25-35% зі зниженням зімкнутості до 0.7. Повторність 3-5 років.
У 20-30 років граб відстає від дуба і поступово переходить у другий ярус. Тому проріджують грабово-дубові деревостани комбінованим методом. Інтенсивність – середня (15-25%). Повторюється рубка через 5-7 років. Прохідні рубки передбачають вирубування дерев низької якості з верхнього та підлеглих ярусів. Інтенсивність рубок середня та слабка. При останніх прохідних рубках вирубується весь граб, з метою сприяння природному відновленню. Повторність прохідних рубань через 12-15 років.
В дубово-букових передгірних лісах (400-500м н.р.м.) з перевагою насаджень природного походження, освітлення повинні починатись через 2-5 років після головної рубки і проводитись верховим методом, за рахунок видалення низькоякісних буків, домішки граба, берези, осики. Домішка береки, черешні, ільма гірського, явора, клена гостролистого зберігається. Інтенсивність сильна або середня (20-40%). Зімкнутість не знижується нижче 0,7. Повторність освітлень через 3-4 роки.
Догляд за насіннєвим дубом зберігається і при прочищеннях, проте значна увага приділяється догляду за буком комбінованим методом. Інтенсивність рубань переважно середня зі зниженням зімкнутості до 0,7. Повторність прочищення через 4-5 років.
Починаючи з проріджування звертають увагу на формування підлеглого ярусу, який сприяє кращому формуванню повнодеревних стовбурів, запобігає задернінню і передчасній появі підросту бука під наметом лісу. Тому відсталі в рості бук і граб, залишаються в насадженні. Інтенсивність проріджень середня. Повнота не повинна бути нижче 0,7. До віку прохідних рубок бажано закінчити регуляцію кількісного співвідношення дуба і бука.
Перші прохідні рубки доцільно проводити комбінованим методом середньої інтенсивності. Зімкнутість верхнього ярусу знижується до 0,7, проте підлеглий ярус залишається густим. Останні прохідні рубки ведуться низовим методом підвищеної інтенсивності з вирубкою всього підлеглого ярусу. Це дозволяє посилити приріст кращих дерев та створити сприятливі умови для природного поновлення головних порід. Повторність прохідних рубок – 20-25 років.
В сугрудкових умовах у свіжих букових судібровах і дубових субучинах, особливо в сухуватих підтипах, бук не є істотним конкурентом дуба. Тому рубки в цих умовах можна починати на 5-8 рік комбінованим методом, вибираючи кожний раз крупні і дрібні дерева ІV і ІІІ категорій.
У дубово-буково-ялицевих передгірних лісах (350-400м н.р.м.) у панівному наметі молодняків росте бук і дуб, а в підлеглому (по висоті не виходячи з ярусу підросту) ялиця. Освітлення в таких молодняках природного і змішаного походження (дуб штучного) в грудових типах лісу слід починати через 3-5 років після головної рубки. Воно проводиться з великою інтенсивністю верховим методом за рахунок вирубування малоцінних швидкорослих деревних порід (верби, осики, берези, граба). Зімкнутість дерево станів на некрутих схилах можна знижувати до 0,6.
При прочищеннях головна увага приділяється догляду за ялицею комбінованим методом. Інтенсивність рубань середня зі зниженням зімкнутості до 0,7-0,6. Значна увага приділяється також формуванню підлеглого ярусу з бука і ялиці. При проріджуваннях видаляють гірші за формою і станом стовбурів і крон дерева. Інтенсивність середня із зниженням загальної зімкнутості до 0,6.
Прохідні рубки, як і попередні проводять комбінованим методом середньої інтенсивності (20-25%). Зімкнутість верхнього ярусу знижується до 0,7. Головна увага приділяється кронам кращих дерев дуба, який дещо відстає в рості від ялиці та бука. При останніх рубаннях сильно зріджується підлеглий ярус і частково верхній. Повнота не зменшується нижче 0,7.
У сугрудкових умовах в судібровах, суяличинах і субучинах, порівняно з грудовими, інтенсивність вирубування зменшується на 5-10%. Це ж рекомендується і на крутих схилах, порівняно з пологими.
При всіх видах доглядових рубань ялиці, вражені раком та відьминними мітлами вибираються в першу чергу.
Основним напрямком усіх видів рубань в букових молодняках, в бучинах і субучинах є поступове підвищення якості лісостанів за рахунок частих але невисокої інтенсивності рубок. Освітлення залежно від густоти і типу лісорослинних умов починають через 2-5 років після головної рубки верховим методом. Інтенсивність освітлень переважно середня. Зімкнутість намету після освітлення знижується до 0,8-0,7. Повторність через 2-3 роки. Прочищення проводяться комбінованим методом середньої інтенсивності зі зниженням зімкнутості до 0,8 і повторюють через 3-5 років. Аналогічно проводять і проріджування але повторюють їх через 5-10 років. Перші прохідні рубки проводять комбінованим методом середньої або слабої інтенсивності. Інтенсивність верхнього намету не знижується нижче 0,8. Останні прохідні рубки проводять посиленої інтенсивності, за рахунок вирубування підлеглої частини лісостану. Зімкнутість верхнього намету знижується до 0,7.
В гірських буково-ялицевих лісах природного походження основним завданням доглядових рубань є виведення ялиці з підлеглого намету в головний. Тому у вологих букових яличниках необхідні ранні та інтенсивні рубки догляду, які слід починати на 3-4 рік після головної рубки й проводити верховим методом сильної інтенсивності. При наявності у складі насадження таких порід, як явір, ільм, ясен, клен гостролистий, вони зберігаються. Зімкнутість знижується до 0,7-0,6. Повторність освітлення через 2-4 роки.
Прочищення, як і освітлення, проводяться верховим методом сильної або середньої інтенсивності (25-40% запасу). Зімкнутість знижується до 0,7-0,6. Повторюють рубки через 4-5 років. До кінця прочищення частина дерев ялиці повинна вийти у верхній намет. При проріджуваннях вирубуванню підлягають низькоякісні дерева, як крупні так і дрібномірні, всихаючі та хворі. Дерева уражені раковими напливами та відьминими мітлами вирубуються в першу чергу. В другу чергу з другої половини проріджувань приступають до формування нижнього ярусу з бука і ялиці, які не вийшли у верхній ярус. Повторність проріджування 8-10 років. Прохідні рубки продовжують комбінованим методом слабкої інтенсивності. Останні рубки проводять з підвищеною інтенсивністю, за рахунок вибірки підлеглого ярусу, зі зниженням загальної зімкнутості до 0,7.
- Передмова
- 10.3.1. Рубки догляду
- Лекція 1. Принципи, напрями та механізми запровадження сталого природокористування в україні. Комплексне лісогосподарське районування території україни
- 1.1. Методологічні та нормативно-правові основи природокористування
- 1.2. Концепція сталого розвитку лісів.
- 1.3. Основні напрямки та принципи природокористування
- 1.4. Лісорослинні умови
- 1.5. Комплексне лісогосподарське районування території України (та системи ведення лісового господарства)
- Лекція 2. Регіональні особливості ведення лісового господарства в лісах українського полісся
- 2.1. Проблеми лісового господарства та системи господарювання
- 2.2. Особливості ведення господарства у лісах Полісся
- 2.2.1. Рубки поліпшення якісного складу лісів
- 2.2.2. Головні рубання лісу
- 2.3. Особливості рубань у заплавних лісах Полісся
- 2.3.1. Лісорослинні умови та заплавні типи лісу
- 2.3.2. Типи заплавних лісів Полісся
- 2.3.3. Особливості ведення лісового господарства з
- 3.1. Ліси Лісостепу та системи ведення господарства
- 3.2. Основні завдання та системи ведення господарства
- 3.3. Особливості головних рубань лісу
- 3.4. Особливості рубок поліпшення якісного складу лісів
- 3.4.1. Рубки догляду у лісах Лісостепу
- 3.4.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях
- 3.4.1.2. Рубки догляду в інших насадженнях
- 3.4.2 Реконструктивні та санітарні рубки
- 3.4.2.1. Способи реконструктивних рубань
- 3.4.2.2. Реконструкція малоцінних насаджень хвойних порід
- 3.4.3. Реконструкція малоцінних насаджень
- 3.4.3.1. Виправлення і заміна осичників
- 3.4.3.2. Виправлення і зміна березняків
- 3.4.3.3. Реконструкція грабняків
- 3.4.4. Санітарні рубки
- 4.1. Поняття про заплави рік.
- 4.2. Роль заплавних лісів та їх антропогенна трансформація
- 4.3. Лісорослинні умови заплавних лісів та особливості їх поширення
- 4.4. Оптимізація структури заплавних ландшафтів
- 4.5. Сучасний стан заплавних лісів України
- Лекція 5. Особливості формування заплавних типів лісу
- 5.1 Загальні особливості
- 5.2 Типи заплавних лісів Полісся
- 5.3 Типи заплавних лісів Лісостепу
- 5.4 Типи заплавних лісів Степу
- Лекція 6. Ведення господарства в заплавних лісах
- 6.1 Особливості ведення лісового господарства з врахуванням структури ландшафтів та водозборів рік
- 6.2 Рубки та відновлення заплавних насаджень
- 6.2.1 Особливості формування тополевих та вербових насаджень
- 6.2.2 Формування дубових насаджень
- 6.2.3 Формування вільхових насаджень
- 6.3 Лісовідновні рубки
- 7.1 Степове лісівництво та проблеми природокористування у Степу
- 7.2 Екосистемно-ландшафтний підхід як основа природокористування
- 7.3 Перспективні напрямки розвитку лісового господарства у Степу України
- 7.4 Просторово – цільові форми степових лісонасаджень
- 8.1. Природно-кліматичні умови степової зони
- Південний Степ
- 8.2. Лісорослинні умови та типи лісу Степу
- Класифікаційний список типів лісу степової частини України (за б.Ф. Остапенком, в.П. Ткачем, 2002)
- 9.1. Класифікація захисних лісонасаджень та напрямки ведення лісового господарства
- 9.2. Системи і принципи лісогосподарських заходів у захисних лісонасадженнях
- 9.3. Особливості розвитку насаджень, їх усихання та природне відмирання
- 9.3.1. Особливості розвитку насаджень.
- 9.3.2. Усихання та природне відмирання насаджень
- 10.1. Рубки догляду
- 10.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях
- 10.1.2. Рубки догляду у робінієвих насадженнях
- 10.2. Заходи щодо виправлення і реконструкції малоцінних насаджень
- 10.3. Лісогосподарські заходи в соснових лісах сухого Степу
- 10.3.1. Рубки догляду
- 10.3.2. Лісогосподарські заходи в ослаблених та всихаючих сосняках
- 10.3.3. Системи профілактики та захисту сосняків від шкідників
- 10.3.4. Підвищення пожежної стійкості сосняків
- 10.4. Лісовідновні рубки
- Лекція 11. Сучасні проблеми гірського лісівництва та основні чинники формування лісорослинних умов гірських лісів українських карпат
- 11.1. Проблеми сталого лісокористування та збереження біорізноманіття гірських лісів
- 11.2. Основні чинники формування лісорослинних умов Українських Карпат
- . Ліси Українських Карпат і переважаючі типи лісу
- Ліси і типи лісу Передкарпатського округу
- Ліси і типи лісу Гірськокарпатського округу
- Ліси і типи лісу Закарпатських рівнин та передгір’їв
- 11.4. Проблеми та регіональні системи ведення лісового господарства у гірських лісах Карпат
- Лекція 12. Особливості ведення господарства у гірських лісах українських карпат
- 12.1. Рубки догляду
- 12.1.1. Рубки догляду у передгірському поясі широколистяних лісів
- 12.1.2. Рубки догляду у лісах гірськокарпатського кругу
- 12.1.3. Рубки догляду у високогірних смеречниках
- 12.2. Реконструктивні та санітарні рубки
- 12.2.1. Деревно – чагарникове рідколісся
- 12.2.3. Малоцінні молодняки з переважанням головних порід
- 12.2.7. Санітарні рубання.
- 12.3. Головні рубки лісу
- 12.4. Заходи з наближеного до природи лісництва
- 12.4.1. Мета та заходи з наближеного до природи лісництва
- 12.4.2.Особливості формування наближених до природи смерекових лісостанів
- Лекція 13. Природні умови, ліси гірського Криму та особливості ведення господарства в них.
- 13.1. Коротка характеристика природно-історичних умов Криму
- 13.2. Ліси гірського Криму та їх типологічна характеристика
- 13.3. Основні напрямки та системи лісового господарства
- 13.4. Особливості ведення лісового господарства у лісах Криму
- 13.4.1. Рубки догляду за лісом
- 13.4.2. Рубки догляду в лісах зелених зон
- 13.4.3. Реконструктивні та санітарні рубки
- Лекція 14. Діагностика стану та особливості формування лісостанів за умов аеротехногенного забруднення
- 14.2. Оцінка стану лісостанів ушкоджених техногенним впливом
- Шкала категорій стану листяних дерев
- 14.3. Особливості ведення лісового господарства в лісах, що піддаються інтенсивному техногенному впливу
- Лекція 15. Особливості ведення лісового господарства за умов радіоактивного забруднення
- 15.1. Діагностика радіаційного стану лісів та їх зонування за рівнем радіоактивного забруднення
- 15.2. Особливості лісокористування в забруднених радіонуклідами районах
- 15.2.1. Відведення лісосік
- 15.2.2. Головні рубки лісу
- 15.2.3. Рубки поліпшення якісного складу лісів
- 15.3. Лісовідновлення та лісорозведення
- 15.4. Охорона та захист лісу в зонах радіоактивного забруднення
- 15.4. Охорона праці та організація радіаційної безпеки
- Лекція 16. Специфіка ведення господарства у лісах природно-заповідного фонду україни
- 16.1. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України
- 16.2. Режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- 16.3. Специфіка ведення господарства в заповідних лісах України
- 16.4. Можливості розширення природоохоронних територій