4.5. Сучасний стан заплавних лісів України

На сучасний стан лісів та динаміку їх росту суттєво впливає антропогенна трансформація лісорослинних умов. Тому заплавні ліси значно частіше і інтенсивніше всихають, порівняно з лісами, що ростуть у нагірних умовах .

У заплавах рік глибина проникнення кореневих систем визначається глибиною залягання ґрунтових вод. Тому, після різкого зниження ґрунтових вод, в результаті регулювання річкового стоку, кореневі системи деревних порід, що сформувались під впливом капілярної смуги ґрунтових вод, перебувають у висушеному грунтовому горизонті і в умовах дефіциту вологи і різкої зміни гідрологічного режиму втрачають стійкість.

Найбільш сильно і різноманітно антропогенний вплив на заплавні ліси проявляється у степовій зоні, що переважно пов’язано з різким порушенням гідрологічних умов. Проте в антропогенно порушених заплавах при вивчені стану та формуванні насаджень необхідно враховувати сукупність багатьох факторів, що визначають ступінь порушення умов місцевиростання та динаміку деревостанів.

Погіршення стану та зниження темпів приросту насаджень в умовах антропогенного впливу пов’язано з різким порушенням їх структурно-функціональної організації, трансформацією процесів кругообігу речовин. Так, стан лісових біоценозів сильно погіршується в заплавах річок, що протікають в зонах підземного добування вугілля. В зонах впливу підземних розробок спостерігається просідання території, що викликає різкі зміни лісорослинних умов.

Щорічно в ріки скидається велика кількість промислових стоків та вод, що також суттєво порушує хімізм грунтів та ґрунтових вод. Наявність в останніх токсичних солей та сполук призводить до зниження приросту та погіршення стану деревостанів. У тих випадках, коли рівень ґрунтових вод у межень нижче 1,0 м, а їх мінералізація та кількість хлор-іону в грунтах перевищує відповідно 10г/л і 0,05%, мішані дубові насадження всихають. Супутниками дуба в цих умовах можуть бути заплавостійкі та солевитривалі породи: ясен зелений, тамарикс гіллястий, лох вузьколистий.

Найбільш продуктивними в заплавах рік є тополеві та вербові насадження, які вибагливі до вологості грунтів. За короткий період часу (15-20 років) вони здатні формувати високопродуктивні деревостани, запаси яких можуть сягати 500-600 м.куб./га. Проте значні площі цих насаджень представлені низькоповнотними та перестиглими деревостанами, що суттєво знижує їх продуктивність.

Найбільш цінними в заплавах рік є дубові насадження, серед яких переважають паросткові дубняки віком старше 50 і вище років. В останні роки простежується тенденція старіння та ослаблення дубових насаджень, особливо в степовій зоні.

Тому вже зараз необхідно збільшити обсяги лісовідновних рубок ослаблених дубових лісів, виключених з лісокористування.

Вільхові насадження характеризуються дещо кращим станом порівняно з тополевими та дубовими. Найбільші їх площі (40%) сконцентровані на Поліссі України, а з просуванням на Південь відносна доля вільхових лісів у складі заплав скорочується. Середні запаси стиглих модальних насаджень часто перевищують 300 м.куб./га і після 60-річного віку майже не зростають, а в багатьох випадках навіть зменшуються.

Таким чином, стан лісових біоценозів, їх продуктивність та особливості формування у різних природних зонах України мають певні відмінності і значною мірою залежать від характеру господарської діяльності в них.