4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

На виконання «Програми моніторингу якості води рік Дніпро та Десна» від 22.04.1994р. фахівцями санітарно-епідеміологічної служби на території області проводиться моніторинг стану поверхневих водойм у встановлених наказом створах. У 2009 році згідно наказу по санітарно-епідеміологічній службі області від 16.11.1998року №186 «Про здійснення моніторингу якості води р. Дніпро в межах Київської області» досліджувались проби води з 207 створів постійного спостереження ( на водоймах І категорії розміщено – 64, на водоймах ІІ категорії – 143) на 33 річках. Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в воді водних об’єктів а також гігієнічні вимоги до якості води господарсько-питного та культурно-побутового водокористування затверджені СанПіН №4630-88 «Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения".

У 2009 році досліджено 1318 проб води за мікробіологічними показникам, з них не відповідало санітарним вимогам 162 проби, що становить 12,2 % та 1983 за санітарно-хімічними показниками, не відповідало санітарним нормам 249 (12,5%) проб. Найбільша кількість нестандартних проб води по санітарно-хімічних показниках на водоймах І категорії відмічалась у Богуславському (76), Рокитнянському (23), Вишгородському (5), Бориспільському (2), Миронівському (1) районах та м. Біла Церква (1); по мікробіологічних показниках у Білоцерківському (8), Богуславському (5), Рокитнянському (21), Миронівському (5), Вишгородському (5), Переяслав-Хмельницькому (2) районах та м. Біла Церква (5).

Найбільша кількість нестандартних проб води по санітарно-хімічних показниках на водоймах ІІ категорії відмічалась у Білоцерківському (6), Бориспільському (6), Бородянському (50), Миронівському (2), Васильківському (10), Києво-Святошинському (15), Фастівському (8), Яготинському (29) районах; по мікробіологічних показниках у Баришівському (6), Білоцерківському (10), Броварському (5), Васильківському (18), Києво-Святошинському (15), районах та м. Ірпінь (9).

Відхилення від гігієнічних вимог по хімічним показникам реєструється, в основному, по біохімічному споживанні кисню, окислюванності, залізу та мутності, по мікробіологічних – по числу лактозопозитивних паличок, в період цвітіння водойм.

На виконання доручення Київської обласної державної адміністрації проводиться постійний моніторинг якості води в басейні р. Рось на територіях Тетіївського, Володарського, Білоцерківського, Рокитнянського, Богуславського, Миронівського районів та м. Біла Церква. Основними джерелами забруднення басейну р. Рось являються м. Біла Церква та м. Богуслав, а також зарегульованість річки. За даними моніторингу вода р. Рось на територіях Тетіївського та Володарського районів протягом квітня, травня та червня відповідала вимогам СанПиН №4630-88 «Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения». На території Білоцерківського району в р. Рось та р. Роставиця відмічається зростання колірності води з 20-24 до 28-30 градусів; кількість лактозопозитивної кишкової палички (ЛПК) коливається в межах 2000 – 2300 в дм³. Після м. Біла Церква в Рокитнянському районі (район с. Бирюки) колірність води збільшується вже до 47 градусів; кількість ЛПК становить 70 000 в дм³ (при нормі не більше 10000). На виході з Рокитнянського району в с. Бушеве, під час дослідження води з р. Рось встановлено, що колірність води підвищилась до 59 градусів, ХСК (хімічне споживання кисню) становить 40 мгО₂/дм³ (при № - 15.0), кількість ЛПК становить 2300 в дм³. На вході на територію Богуславського району в с. Мисайлівка колірність води з р. Рось знаходиться на рівні 58 градусів, ХСК – 28 мгО₂/дм³. В місті Богуслав колірність води 50 градусів, ХСК – 30 мгО₂/дм³. Аналізуючи далі якість води р. Рось, відмічається тенденція погіршення якості води на виході з Богуславського району (с. Москаленки), а саме: колірність – збільшується до 54 градусів; ХСК – 36 мгО₂/дм³ (в 2,4 рази більше норми); кількість ЛПК – 7000 в дм³. В районі питного водозабору з р. Рось для м. Миронівка фіксується динаміка різких сплесків кількості ЛПК в воді, так 18.06.2008р. кількість ЛПК становила 240 тисяч в дм³, а вже 23.06.2008р. – 20 тисяч. Також вода в районі водозабору не відповідає вимогам по БСК та ХСК (біологічне та хімічне споживання кисню).

Проблемними щодо забруднення залишаються і басейни річок Ірпінь та Трубіж, де відбувається інтенсивне забруднення води недостатньо очищеними стічними водами підприємств і організацій, розміщених у акваторіях їх приток.

Так, стічні води смт. Глеваха, які скидаються до притоки ріки Ірпінь - р. Бобриці мали перевищення ГДС за вмістом азоту амонійного, заліза, хлоридів фосфатів, нафтопродуктів, СПАРів, ХСК, і БСК від 2 до 128 разів, у результаті чого, поверхневі води Бобриці нижче скидів мали нормативні перевищення ГДК за вмістом амонію сольового, фосфатів, СПАРів та ХСК у 3-9 разів.

Стічні води міста Бровари, що скидаються до р. Красилівки, притоки р. Трубіж мають перевищення ГДС за вмістом завислих речовин у 5, азоту амонійного у 1,7, нітратів у 2,4, фосфатів у 1,6 разів. До іншої притоки – р. Ільти скидає свої стічні води птахофабрика ТОВ «Рубі Роз» (с. Морозівка Баришівського району) з виявленими перевищеннями вмісту нітритів і нітратів у 17-18 разів, хлоридів у 3 та фосфатів у 9 разів, що, враховуючи маловодність цих річок негативно впливає на їх екологічний стан.

Окремо слід відмітити стан води малих річок у акваторії Києва. Проведені протягом літнього періоду лабораторні дослідження річок Сирець, Красна, Либідь, Віта та Сіверка показали їх незадовільний гідрохімічний стан. Особливо це стосується р. Сіверки, лівої притоки р. Віта (Києво-Святошинський район), що має вихід до Дніпра. У пробах води з ріки, відібраних в селі Ходосіївка, Підгірці та Дмитровичі перевищення ГДК для вод загально-господарського користування складають від 2 до 36 разів.

За порушення вимог статті 18 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” фахівцями санітарно-епідеміологічної служби з розділу охорони водойм в 2009 році на відповідальних осіб накладено 23 штрафи, винесено 6 постанову про тимчасову заборону експлуатації об’єктів у Макарівському та Сквирському районах.