2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля

Всім добре відомо, що атмосфера Землі має озоновий шар, що знаходиться на висоті від 15 до 50 кілометрів, охороняє живі істоти від згубної дії ультрафіолетових сонячних променів.

Почнемо з того, що озон – це молекула, яка складається з трьох атомів кисню. Звичайний кисень, яким всі дихають, є поєднанням двох атомів. Проте озон, незважаючи на цю, на перший погляд, малу різницю, досить серйозний різниться по своїх химіко-фізічніх якостях від кисню. Найголовніша відмітна особливість, що робить озон потужним і унікальним охоронцем життя на планеті: він є поглиначем короткохвильового ультрафіолетового випромінювання з протяжністю хвилі від 200 до 300 нанометрів. Сонце доволі активно випромінює в цьому діапазоні, без озонового шару життя на Землі перестало б існувати.   

З одного боку озон утворюється із звичайного кисню під впливом сонячної енергії, з іншою, механізм не так простий, щоб говорити про швидке відновлення озонового шару при можливих пошкодженнях. При знищенні озонового шару, на відновлення киснево-озонової рівноваги підуть багато років. І звичайно ж, рослинне і тваринне життя на планеті за цей проміжок попросту зникне.

Тому, озоновий шар – рідке багатство, оцінити яке людство змогло порівняно недавно. Лише у 1987 році всі цивілізовані країни підписали протокол Монреаля, що забороняє виготовлення і вживання найбільш згубних речовин для озону – фреонів.

Трохи історії. До 1928 року, на початку виробництва холодильників, як хладагентів використовувались різні речовини, що не задовольняли тодішніх технологів. Тому коли Т. Міджлі знайшов дихлордифторметан, всі світові конструктори прийняли його за ідеальний хладагент. Він істотно відрізнявся від аміаку, що раніше використався, глибоко токсичного і небезпечного в експлуатації, адже мінімального витоку вистачало для отруєння людини.

Дихлордифторметан (фреон) не був отруйний. Він навіть використовувався як розпилювач для домашніх аерозолів. До речі, «фреон» - це торгівельна марка, якою володів концерн «Du Pont». У 1930 році почалося активне промислове виготовлення фреонів дочірньою компанією «Du Pont» і «General Motors» - «Kinetic Chemical Company». Гігантські розмахи виробництва холодильників на основі фреонових хладагентов з часом привели до того, що в атмосферу планети було викинуто близько 20 000 000 тонн цих страшних хімікатів. Вносили свої внески в загальну картину і дезодоранти.

У 1974 році американці Крутцен, Роуленд, Моліна виставили на загальний огляд процес руйнування фреонами атмосферного озонового шару. Це непроста ланцюгова реакція, в результаті якої одна молекула хлорсодержащего фреону руйнує до 200 молекул озону, а одна молекула бромсодержащего - до 1 000 000. При цьому, фреони – дуже стійкі елементи. Тривалість їх життя доходить до 100 років, що особливо лякає, тому що у них в запасі величезна кількість часу, щоб досягти верхніх шарів атмосфери.

Після цього шокуючого відкриття американських учених відомості, констатуючі факт зростання озонової діри над Антарктидою і глобальне зниження озону в атмосфері, нарешті пов'язали з масовими викидами фреону. Приголомшена світова громадськість негайно вжила рішучі заходи, підписала протокол Монреаля, що забороняє використання фреону у виробництві товарів. Крутцена, Роуленда і Моліну нагородили Нобелівською премією, і світові розуми стали шукати нові дороги виходу з ситуації, що створилася, на ринку побутової техніки.

Хладагенти нового покоління, розроблені в 1990-х, трохи поступалися фреонам по технологічних властивостях, але не губили атмосферний озон. Сьогодні викиди фреонів в планетарну атмосферу істотно скоротилися, це привело до помітної зупинки зростання озонових дір. Поза сумнівом, в одну мить нейтралізувати руйнівні процеси неможливо, адже вироблені раніше холодильники у багатьох благополучно продовжують працювати. Але ініціатива вчених в перетворенні хладагентов помалу принесла плоди. Повне відновлення озонового атмосферного шару можливе вже найближчі п'ятдесят років, якщо фреонові викиди не поновляться.

Але у теперішній час існує інша загроза озоновому шару нашої планети. Оксид азоту N2О, відомий також як звеселяючому газу, як виявилось, є головною озоноруйнуючою речовиною, запобігають американські учені в статті, опублікованій в журналі Science.

Порівнявши здатність N2О, що викидається людиною, до руйнування озону з іншими озоноруйнуючими речовинами, виявилось, що емісія N2О в даний час - єдина найбільш важлива озоноруйнуюча речовина, і залишиться їм впродовж всього 21-го століття", - пишуть Аккигебал Равішанкара і його колеги з Національної метеорологічної служби США (NOAA).

Експерти нагадують, що в 1980-і роки, після того, як учені виявили зменшення озонового шару земної атмосфери - озонові діри - 193 країни підписали протокол Монреаля, що забороняє виробництво речовин, руйнівних озоновий шар. Проте оксид азоту не увійшов до списку заборонених речовин. На відміну від фреонів, що попали під заборону, хлорфторвуглеців, звеселяючий газ утворюється як в результаті діяльності людини, так і в природних процесах. При цьому оксид азоту має багато загального з озоноруйнуючими газами - він стабільний в тропосфері, а потрапляючи в стратосферу, утворює хімічно активні з'єднання, які і руйнують озон, відзначають учені.

Що стосуэться нашоъ держави, то з урахуванням економічного стану України Сьомою Конференцією Сторін Монреальського протоколу рекомендовано надати Україні допомогу для реалізації проектів конверсії промислових підприємств. Грантову допомогу отримали три підприємства м. Києва, це НВО „Електронмаш”, ЗАТ „Ремторгустаткування” та „Дніпро – НТО”.

Необхідно відзначити, що значна кількість промислових підприємств та сервісних центрів по ремонту холодильного обладнання та систем кондиціонування повітря суттєво обмежили або припинили використання озоноруйнуючих речовин (ОРР) і перейшли на використання озонобезпечних речовин (ОБР) внаслідок перепрофілювання та запровадження альтернативних технічних рішень.

На виконання Постанов Кабінету Міністрів України “Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню” здійснюється контроль за ввезенням та вивезенням (ОРР) та продукції, що може містити ОРР, суб’єктами підприємницької діяльності.

Відновлення озонового шару - це процес, який потребує часу й наполегливості. Можна вважати досягненням те, що на сьогодні руйнування озонової оболонки принаймні не прогресує. Якщо й надалі здійснюватимуться всі заходи, передбачені Монреальським протоколом, то, за розрахунками експертів, за 50 років озоновий шар відновиться до свого нормального стану. Але, це стане можливим лише тоді, коли жодна з країн ані на крок не відступатиме від узгодженого плану.