2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
Всім добре відомо, що атмосфера Землі має озоновий шар, що знаходиться на висоті від 15 до 50 кілометрів, охороняє живі істоти від згубної дії ультрафіолетових сонячних променів.
Почнемо з того, що озон – це молекула, яка складається з трьох атомів кисню. Звичайний кисень, яким всі дихають, є поєднанням двох атомів. Проте озон, незважаючи на цю, на перший погляд, малу різницю, досить серйозний різниться по своїх химіко-фізічніх якостях від кисню. Найголовніша відмітна особливість, що робить озон потужним і унікальним охоронцем життя на планеті: він є поглиначем короткохвильового ультрафіолетового випромінювання з протяжністю хвилі від 200 до 300 нанометрів. Сонце доволі активно випромінює в цьому діапазоні, без озонового шару життя на Землі перестало б існувати.
З одного боку озон утворюється із звичайного кисню під впливом сонячної енергії, з іншою, механізм не так простий, щоб говорити про швидке відновлення озонового шару при можливих пошкодженнях. При знищенні озонового шару, на відновлення киснево-озонової рівноваги підуть багато років. І звичайно ж, рослинне і тваринне життя на планеті за цей проміжок попросту зникне.
Тому, озоновий шар – рідке багатство, оцінити яке людство змогло порівняно недавно. Лише у 1987 році всі цивілізовані країни підписали протокол Монреаля, що забороняє виготовлення і вживання найбільш згубних речовин для озону – фреонів.
Трохи історії. До 1928 року, на початку виробництва холодильників, як хладагентів використовувались різні речовини, що не задовольняли тодішніх технологів. Тому коли Т. Міджлі знайшов дихлордифторметан, всі світові конструктори прийняли його за ідеальний хладагент. Він істотно відрізнявся від аміаку, що раніше використався, глибоко токсичного і небезпечного в експлуатації, адже мінімального витоку вистачало для отруєння людини.
Дихлордифторметан (фреон) не був отруйний. Він навіть використовувався як розпилювач для домашніх аерозолів. До речі, «фреон» - це торгівельна марка, якою володів концерн «Du Pont». У 1930 році почалося активне промислове виготовлення фреонів дочірньою компанією «Du Pont» і «General Motors» - «Kinetic Chemical Company». Гігантські розмахи виробництва холодильників на основі фреонових хладагентов з часом привели до того, що в атмосферу планети було викинуто близько 20 000 000 тонн цих страшних хімікатів. Вносили свої внески в загальну картину і дезодоранти.
У 1974 році американці Крутцен, Роуленд, Моліна виставили на загальний огляд процес руйнування фреонами атмосферного озонового шару. Це непроста ланцюгова реакція, в результаті якої одна молекула хлорсодержащего фреону руйнує до 200 молекул озону, а одна молекула бромсодержащего - до 1 000 000. При цьому, фреони – дуже стійкі елементи. Тривалість їх життя доходить до 100 років, що особливо лякає, тому що у них в запасі величезна кількість часу, щоб досягти верхніх шарів атмосфери.
Після цього шокуючого відкриття американських учених відомості, констатуючі факт зростання озонової діри над Антарктидою і глобальне зниження озону в атмосфері, нарешті пов'язали з масовими викидами фреону. Приголомшена світова громадськість негайно вжила рішучі заходи, підписала протокол Монреаля, що забороняє використання фреону у виробництві товарів. Крутцена, Роуленда і Моліну нагородили Нобелівською премією, і світові розуми стали шукати нові дороги виходу з ситуації, що створилася, на ринку побутової техніки.
Хладагенти нового покоління, розроблені в 1990-х, трохи поступалися фреонам по технологічних властивостях, але не губили атмосферний озон. Сьогодні викиди фреонів в планетарну атмосферу істотно скоротилися, це привело до помітної зупинки зростання озонових дір. Поза сумнівом, в одну мить нейтралізувати руйнівні процеси неможливо, адже вироблені раніше холодильники у багатьох благополучно продовжують працювати. Але ініціатива вчених в перетворенні хладагентов помалу принесла плоди. Повне відновлення озонового атмосферного шару можливе вже найближчі п'ятдесят років, якщо фреонові викиди не поновляться.
Але у теперішній час існує інша загроза озоновому шару нашої планети. Оксид азоту N2О, відомий також як звеселяючому газу, як виявилось, є головною озоноруйнуючою речовиною, запобігають американські учені в статті, опублікованій в журналі Science.
Порівнявши здатність N2О, що викидається людиною, до руйнування озону з іншими озоноруйнуючими речовинами, виявилось, що емісія N2О в даний час - єдина найбільш важлива озоноруйнуюча речовина, і залишиться їм впродовж всього 21-го століття", - пишуть Аккигебал Равішанкара і його колеги з Національної метеорологічної служби США (NOAA).
Експерти нагадують, що в 1980-і роки, після того, як учені виявили зменшення озонового шару земної атмосфери - озонові діри - 193 країни підписали протокол Монреаля, що забороняє виробництво речовин, руйнівних озоновий шар. Проте оксид азоту не увійшов до списку заборонених речовин. На відміну від фреонів, що попали під заборону, хлорфторвуглеців, звеселяючий газ утворюється як в результаті діяльності людини, так і в природних процесах. При цьому оксид азоту має багато загального з озоноруйнуючими газами - він стабільний в тропосфері, а потрапляючи в стратосферу, утворює хімічно активні з'єднання, які і руйнують озон, відзначають учені.
Що стосуэться нашоъ держави, то з урахуванням економічного стану України Сьомою Конференцією Сторін Монреальського протоколу рекомендовано надати Україні допомогу для реалізації проектів конверсії промислових підприємств. Грантову допомогу отримали три підприємства м. Києва, це НВО „Електронмаш”, ЗАТ „Ремторгустаткування” та „Дніпро – НТО”.
Необхідно відзначити, що значна кількість промислових підприємств та сервісних центрів по ремонту холодильного обладнання та систем кондиціонування повітря суттєво обмежили або припинили використання озоноруйнуючих речовин (ОРР) і перейшли на використання озонобезпечних речовин (ОБР) внаслідок перепрофілювання та запровадження альтернативних технічних рішень.
На виконання Постанов Кабінету Міністрів України “Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню” здійснюється контроль за ввезенням та вивезенням (ОРР) та продукції, що може містити ОРР, суб’єктами підприємницької діяльності.
Відновлення озонового шару - це процес, який потребує часу й наполегливості. Можна вважати досягненням те, що на сьогодні руйнування озонової оболонки принаймні не прогресує. Якщо й надалі здійснюватимуться всі заходи, передбачені Монреальським протоколом, то, за розрахунками експертів, за 50 років озоновий шар відновиться до свого нормального стану. Але, це стане можливим лише тоді, коли жодна з країн ані на крок не відступатиме від узгодженого плану.
- Всупне слово
- 1. Загальні відомості.
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Київської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Київської області
- Будівельна діяльність
- Зовнішня торгівля товарами
- Роздрібна торгівля та ресторанне господарство
- Ціни і тарифи
- Фінанси
- Доходи населення
- Ринок праці
- Р ис. 1.9. Рівень зареєстрованого безробіття за місцем проживання(у % до населення працездатного віку відповідної місцевості, на початок місяця)
- Демографічна ситуація
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Київської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень України
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Київської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.3. Охорона земель
- 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Київській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- Проведення вапнування і гіпсування ґрунтів у сільськогосподарських підприємствах
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Вплив на довкілля тес.
- Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами.
- Забруднення земної поверхні відвалами шлаків і кар'єрами.
- Вплив на довкілля аес.
- Вплив на довкілля гес.
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- Енергія сонця.
- Вітрова енергія.
- Енергія річок.
- 1. Тверде біопаливо
- 2. Рідке біопаливо
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Київської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- Ріпак, як сировина для виробництва безпечного для навколишнього середовища біологічного пального
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика України
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництв Висновки і пропозиції
- Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище.
- Пропозиції щодо зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок