4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів

Гідробіологічні спостереження проводилися на Київському і Канівському водосховищах та на рр. Десна, Рось. На 2-х водосховищах і річках: Десна, Рось, Тетерів (смт.Іванків), Недра, Трубіж, Ірпінь виконувалися визначення хронічної токсичності вод (біотестування) на ракоподібних Ceriodaphnia affinis.

Річки За сукупністю даних розвитку планктонного ценозу (фіто- і зоопланктону) стан водної екосистеми р.Десна на ділянці 2,5км ПнЗ с. Літки відповідав ІІІ класу якості вод (помірне забруднення). Стан гідробіоценозів р.Рось у районі м.Біла Церква відповідав ІІІ класу якості вод (помірне забруднення). Планктонні ценози р.Рось були чисельні і різноманітні. У квітні на всіх створах значну частку складали βα-мезосапробні коловертки (30-57%) – індикатори помірно забруднених–забруднених вод, у жовтні спостерігалася початкова стадія «цвітіння» синьозелених водоростей. Донні ценози були різноманітними, знайдені представники різних класів вищих ракоподібних, червів, мохуватки, кишковопорожнинні, молюски, павукоподібні, 7 рядів водних комах; визначалось 5-17 «груп» для розрахунків біотичного індексу. Значне погіршення стану донних ценозів спостерігалося в серпні на двох нижніх створах.

Визначення хронічної токсичності вод проводилися на рр.Трубіж, сел.Баришівка, м.Переяслав-Хмельницький (4 рази), Рось, мм.Біла Церква та Богуслав (10 разів), Десна с. Літки (7 разів); Ірпінь, с. Мостище (5 разів), Недра, м.Березань (2 рази), Тетерів, м.Іванків (4 рази). Токсичну дію вод було встановлено тільки на р.Рось:

9 км вище м.Біла Церква (15.10),

1 км вище м.Біла Церква (15.10);

3 км нижче м.Біла Церква (15.10);

0,5 км нижче м.Богуслав (02.12).

Водосховища Якісні та кількісні показники розвитку фітопланктону Київського водосховища досягали максимальних значень у верхній частині водосховища в районі м.Чорнобиль. У цій частині водоймища домінували водорості β–мезосапробного комплексу (водорості-індикатори помірно забруднених вод). У середній частині водосховища (в районі с.Страхолісся) і на пригреблевій ділянці (с.Новопетрівці) чисельність і біомаса фітопланктону знижувалися. У першій половині року в середній та нижній частині водосховища (верт.0,1 та 0,5) збільшувалась частка α-мезосапробних (водорості-індикатори переважно забруднених вод) видів до 42%. Якість вод у цій частині водосховища була найнижча і відповідала III класу V категорії якості вод (забруднені, помірно забруднені води). У пробах фітопланктону значна частка евгленових водоростей, які вказують на органічне забруднення вод, спостерігалася по всій акваторії водосховища; у квітні домінували зелені та евгленові водорості. Зоопланктонне угруповання водосховища в першому півріччі було збідненим. Чисельні і якісні характеристики розвитку тваринних ценозів значно зменшилися (у 2 і більше разів) порівняно з минулим роком. Значення індексу різноманіття Шеннона свідчили про нестійкий і нестабільний розвиток зоопланктону. У пробах переважали організми–індикатори чистих і досить чистих вод. Домінуючою групою були коловертки та несапробні ювенільні (молодь) стадії Cyclopоida. У серпні спостерігався сезонний пік чисельності та видового багатства угруповання, розвивались переважно коловертки. Якість вод відповідала III класу (слабко забруднені води).

Визначення хронічної токсичності вод Київського водосховища протягом року проводилось чотири рази, всього було відібрано 44 проби. Токсичну дію вод водосховища на виживаність і плодючість тест-об’єкта Ceriodaphnia affinis виявлено в 13,6 % проб:

1 км вище м.Чорнобиль, верт.0,9 – 11.09

1 км нижче м.Чорнобиль, верт.0,9 – 14.07

3,5 км нижче м.Чорнобиль, верт.0,5 – 14.07

в межах с.Зелений Мис, верт.0,1, та 0,5 – 14.07

0,5 км нижче с.Новопетрівці, верт. 0,5 – 14.07

Показники кількісного та якісного розвитку фітопланктону Канівського вдсх. були невисокими, але угруповання структуроване, його розвиток відповідав сезонній динаміці. В пробах по всій акваторії водосховища домінували β-мезосапроби, індикатори помірно забруднених вод. У нижній частині водосховища (квітень) на створах мм.Українка і Ржищів частка евгленових водоростей складала 22-47%. По створах результати оцінки сапробіологічної ситуації були згладженими. Значення індексу різноманіття Шеннона свідчили про стійкий і стабільний розвиток альгопланктоценозу. У серпні показники розвитку фітопланктону в районі м.Київ значно зменшилися, якість вод погіршилася до забруднених, слабко забруднених вод..

У розвитку зоопланктону простежувалась сезонна динаміка, але видове різноманіття не зросло, чисельні показники розвитку теж залишалися на весняному рівні. Змінилися лише домінуючі групи безхребетних. У квітні домінували коловертки та несапробні ювенільні стадії циклопід, у червні – частка гіллястовусих ракоподібних складала 36-67,3%. В пробах переважали організми-індикатори чистих та помірно забруднених вод. Восени чисельність і біомаса тваринного планктону були дуже низькими, в нижній частині водосховища в районі мм.Українка і Ржищів організми зоопланктону були відсутні. Низький розвиток планктонних угруповань у жовтні не узгоджується з температурним режимом водосховища в цей період, і може свідчити про неблагополучний стан водної екосистеми в цей період.

У цілому стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІІ класу якості вод (помірно забруднені).

В рамках експериментального визначення хронічної токсичності вод (біотестування) на Канівському водосховищі було відібрано і проаналізовано 97 проб води. Хронічну токсичність встановлено в 18 пробах (18,5%):

1,5 км вище м.Київ, верт.0,1 – 14.10

1,5 км вище м.Київ, верт.0,5 – 14.10

1,5 км вище м.Київ, верт.0,9 - 09.01, 14.10

в межах м.Київ, верт.0,1 – 09.01, 11.06, 14.10

в межах м.Київ, верт.0,5 – 14.10

в межах м.Київ, верт.0,9 – 09.01, 14.10

6 км нижче м.Київ, верт.0,1 – 09.01, 16.03, 14.10, 24.12

6 км нижче м.Київ, верт.0,5 – 11.09, 14.10

6 км нижче м.Київ, верт.0,9 – 09.01, 14.10