logo
kyivska obl_2009

11.2. Ефективність енергоспоживання

Ефективність енергоспоживання характеризується динамікою відповідних показників. Для того, щоб оцінити ефективність споживання енергоресурсів на підприємстві, необхідно, насамперед, визначити чинники, що будуть впливати на зміну цього споживання.

Під чинником ефективності енергоспоживання розуміються дії — комплекс аналогічних за своєю спрямованістю заходів, — що є причиною зміни стану основних елементів виробництва, тобто зміни стану техніки, технології, організації виробництва, праці і управління, кваліфікаційного складу працюючих і поліпшення їх використання [1].

Всі чинники, що визначають рівень розвитку енергоспоживання, поділяються на зовнішні і внутрішні (див. таблицю).

Внутрішніми або внутрішньозаводськими називаються чинники, що залежать від діяльності розглянутого підприємства і функціонують в рамках даного підприємства.

Одним із найзначніших і таких, що прямо впливають на обсяг споживання енергії, є такий внутрішній чинник, як обсяг виробництва окремих видів продукції. При збільшенні кількості виробленої продукції частіше всього збільшується і кількість спожитих енергоресурсів. Однак, це характерно не для всіх випадків. Вплив даного чинника не можна розглядати окремо від чинника структури виробленої продукції. При збільшенні виробництва менш енергоємної продукції величина основного показника споживання енергії — енергоємності — зменшиться, а при значних структурних змінах може зменшитися і кількість споживаних енергоресурсів.

Іншим внутрішнім чинником, що значно впливає на обсяг споживання енергії, є структура споживаних енергоносіїв. Тут найважливішим є ступінь ефективності їх використання, який залежить, насамперед, від якості енергії. При поліпшенні якості енергоресурсів зменшується кількість їх відходів і, відповідно, зменшується загальне їх споживання. Підвищення рівня використання вторинних енергетичних ресурсів також відіграє значну роль в економії енергоресурсів.

Значно впливає на обсяг споживання енергії і технічний рівень виробництва. Сюди, насамперед, потрібно віднести наявність досконалих енергозберігаючих технологій і сучасного устаткування. Крім того, необхідно стежити за повнотою завантаження устаткування, збалансованістю потужності технологічних агрегатів і енергетичного приводу, порядку і часу проведення ремонтів устаткування.

Вплив на обсяг споживання енергоресурсів має і система управління цим споживанням. Тут необхідно відзначити роль нормування, планування й обліку енергетичних ресурсів, а також особисту зацікавленість працівників в економії енергії. Отже, одним із факторів буде наявність та удосконалення системи економічного стимулювання раціонального використання енергоресурсів. Крім того, варто звернути увагу на постійне впровадження наукових розробок, винаходів і раціоналізаторських пропозицій, спрямованих на економію енергоресурсів.

Всі перераховані чинники можна віднести до внутрішніх, тобто таких, зміна яких у значній мірі обумовлена політикою самого підприємства.

Існує також група зовнішніх чинників, до яких відносяться чинники, що не залежать від діяльності розглянутого підприємства. Вони розділяються в залежності від рівня управління промисловістю і характеру впливу на обсяг споживання енергії.

В залежності від рівня управління промисловістю зовнішні чинники поділяються на:

- народногосподарські чинники, що функціонують в рамках народного господарства або кількох його галузей;

- галузеві чинники — в рамках галузі;

- регіональні чинники — в рамках району, міста, області.

В управлінні промисловістю слід визначити два основні чинники — удосконалення законодавчого регулювання та посилення впливу органів державного нагляду за споживанням енергоресурсів.

За характером впливу на обсяг енергоспоживання виділяються так звані ринкові чинники:

структура цін на різні види енергії (зміна цін на окремі види енергії тягне за собою необхідність зміни структури споживання енергоресурсів на підприємстві);

перспектива наявності на ринку окремих видів енергоресурсів (можливе в найближчому майбутньому вичерпання якогось енергоресурсу тягне за собою необхідність його заміни іншим, що позначається на загальному обсязі енергоспоживання);

кількість енергії, споживаної конкурентами для виробництва аналогічної продукції (прагнення перемогти в конкурентній боротьбі стимулює до зменшення витрат на енергію).

Крім ринкового впливу, до зовнішніх чинників можна віднести і посилення екологічного і соціального значення економії енергоресурсів. Так, наприклад, плата за викиди шкідливих речовин в атмосферу значно збільшує загальну суму енерговитрат, а використання вторинних енергоресурсів знешкоджує негативний вплив на довкілля і водночас дозволяє зменшити витрати. Реалізація резервів економії енергії призведе до поліпшення стану енергетичної галузі, і, як наслідок, до поліпшення соціальної ситуації в країні або регіоні.

Всі чинники, і зовнішні, і внутрішні тим або іншим способом впливають на обсяги споживання енергоресурсів. В залежності від характеру цього впливу їх можна розділити на дві групи: екстенсивні й інтенсивні. Інтенсивний і екстенсивний шляхи підвищення ефективності енергоспоживання утворюються системою внутрішніх і зовнішніх, стосовно підприємства, комплексних і часткових чинників. Під частковим чинником розуміється такий, подальше ділення якого, як правило, неможливе. Частковий чинник об'єднує всі заходи, аналогічні за напрямком свого впливу на розвиток виробничого процесу. Комплексний чинник об'єднує групу часткових. У назві комплексного чинника виражена спільна ознака, характерна для групи часткових чинників, що об'єднуються.

Особливу увагу варто звернути на групу інтенсивних чинників, до яких відносяться всі дії, пов'язані з застосуванням якісно нових, більш досконалих способів використання енергії.

Комплексна група інтенсивних чинників підвищення технічного рівня забезпечує зростання економічної ефективності енергоспоживання за рахунок скорочення впровадження прогресивних технологічних процесів і відновлення основних фондів. При цьому зростає фондоємність продукції, але ще більш високими темпами зростає ефективність енергоспоживання. Ця форма інтенсифікації одержала назву фондоємної, тобто такі чинники вимагають великих капіталовкладень. Використання ж інтенсивних чинників, що забезпечують зростання ефективності енергоспоживання при незмінній фондоємності продукції або при її зниженні, називається фондозберігаючою формою інтенсифікації виробництва, при якій не вимагаються зовсім або вимагаються незначні капітальні вкладення.

Запропонована система чинників енергоспоживання відображає основні напрямки використання енергії в промисловості, що дає можливість прослідити за споживанням різних видів енергії та намітити найбільш перспективні напрямки їх економії.

Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти

Таблиця 11.4.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Всього, т умовного палива

3495448

3925074

3805674

3975024

3411005

Первинні види палива

Вугілля кам’яне,т

1325274

1796470

1598286

2004963

1931137

Газ природний, тис. м³

1760204

1631765

1644096

1442670

1107892

Дрова для опалення, м³ щільних

36359

35712

34632

35596

28364

Інші види первинного палива, т умовного палива

3233

8052

11132

8842

12658

Продукти переробки палива

Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу, т.

45

9

-

-

45

Бензин авіаційний, т.

109

-

-

-

4

Бензин моторний, т.

79152

78491

75477

70662

57733

Фракції легкі інші, т.

14

2

2

-

-

Паливо реактивне типу гас, т.

127418

164577

170464

213179

135712

Гас для технічних цілей, т.

36

58

410

49

36

Гас освітлювальний, т.

2

-

-

-

-

Газойлі (дизельне паливо), т.

152837

161317

174138

178192

153506

Мазути топкові важкі, т.

8297

11107

12374

22940

91945

Масла мастильні для процесів очищення, т.

-

6

1

46

9

Масла мастильні, т.

8740

8600

8331

7315

4855

Пропан і бутан скраплені, т.

2479

5110

7291

8890

7579

Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски, т.

-

-

-

-

-

Бітум нафтовий і сланцевий, т.

35302

71648

49976

44334

24953

Мастила відпрацьовані

742

101

60

35

31

Присадки до мастил та палива

-

-

-

1

1

Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива

8

-

-

-

1

Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³

-

-

-

-

-

Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

4397

6110

-

-

-

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році

Таблиця 11.5.

Витрачено т

умовного палива

Витрати палива в натуральному вимірі

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

Всього

3411005

1931137

1107892

57733

153506

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

289103

2417

137810

16645

68466

Промисловість

2527362

1916625

773327

15320

23671

Добувна

4844

1053

-

157

2491

Переробна

284681

7353

170052

11323

18915

У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

6975

2

4689

410

476

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів

14940

-

11935

139

219

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

122392

4605

68001

6526

11172

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

2237837

1908219

603275

3840

2265

Будівництво

56753

854

7892

5515

11874

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

31999

522

9372

4637

9069

Діяльність транспорту та зв’язку

398109

698

119425

6500

34258

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

18458

-

10753

1762

2034

Державне управління

57341

9448

31194

2838

2107

Освіта

7567

8

4813

615

566

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

14885

517

9634

1833

119

Інші види діяльності

9428

48

3672

2068

1342