4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
На виконання Указу Президента України «Про стан безпеки водних ресурсів та якість питної води в містах та селах України» від 04.02.2003р.№75/2003 санітарно-епідеміологічною службою області проводиться постійний моніторинг якості питної води джерел централізованого та децентралізованого водопостачання населених пунктів.
Під наглядом санітарно-епідеміологічної служби області знаходиться 806 водопроводів, з них 59 – комунальних, 212 – відомчих та 535 – сільських. Із загальної кількості комунальних водопроводів чотири – з поверхневих джерел водопостачання: з річки Рось – водопроводи міст Біла Церква, Богуслав, Миронівка, з р. Десна – водопровід міста Бровари. Решта 802 водопроводи - з 2063 артезіанських свердловин.
Якість питної води за мікробіологічними показниками в області становила 3,5 % нестандартних проб води у 2009р. проти 3,3 % в 2008 році та за санітарно-хімічними показниками 19,5% нестандартних проб проти 18,5 % у минулому році. Найвищі показники нестандартних проб води за мікробіологічними показниками відмічалися в Білоцерківському, Баришівському, Яготинському, Васильківському, Миронівському, Переяслав–Хмельницькому, Києво-Святошинському, Кагарлицькому, Рокитнянському районах; за санітарно-хімічними у Бородянському, Києво-Святошинському, Фастівському, Таращанському, Васильківському, Кагарлицькому, Рокитнянському, Ставищенському районах.
Нестандартні проби води виявлялись на комунальних водопроводах міст Баришівки, Вишгорода, Василькова, Переяслав – Хмельницького, Боярки, Яготина, Білої Церкви. У 2009 році за мікробіологічними показниками досліджено 8331 пробу питної води із них нестандартних 130 (1,5 %), за санітарно-хімічними 2662 проби із них нестандартних 448 (16,8 %).
Досліджено 2866 проб питної води за мікробіологічними показниками на відомчих водопроводах із них нестандартних 128 – 4,4% та 2094 проб за санітарно-хімічними показниками із них нестандартних 479 – 22,8%. Нестандартні проби води виявлялись на водопроводах Васильківського, Кагарлицького, Вишгородського, Києво-Святошинського, Рокитнянського, Яготинського, Фастівського районів.
За 12 місяців 2009 року досліджено 5770 проб питної води за мікробіологічними показниками з сільських водопроводів із них нестандартних 337 – 5,8 % та 2954 проб за санітарно-хімічними показниками із них нестандартних 582 –19,7%. Найбільша кількість на сільських водопроводах Баришівського ( в сс. Бзів, Морозівка, Пасічне), Яготинського (в сс. Засупоївка, Двірківщина, Годунівка), Рокитнянського ( в сс. Савинці, Ромашки, Ольшаниця, Телешівка, Синява), Миронівського (в сс. Олександрівка, Пиї, Потік, Владиславка, Юхни, Яхни, Тувинці, Росава, Зеленьки, Пустовіти), Васильківського (в с. Бугаївка, Устинівка, Барахти, Плисецьке), Вишгородського (в с. Козаровичі і Демидів), Обухівського (в селах Підгірці, Безрадичі) районів. По вказаним незадовільним результатам лабораторних досліджень направлені приписи головам сільських рад по приведенню в належний стан джерел водопостачання з повторним лабораторним дослідженням проб води.
На якість питної води негативно впливає незадовільний технічний стан водопровідних споруд і мереж, їх зношеність, відсутність обладнання по знезалізненню питної води, необхідного комплексу очисних споруд. В даний час потребують покращення санітарно-технічного стану 56 водопроводів в Баришівському, Яготинському, Білоцерківському, Броварському, Вишгородському, Обухівському, Васильківському, Ставищенському, Таращанському, Бориспільському та інших районах. Найбільша кількість нестандартних проб питної води з централізованих систем водопостачання за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками реєструється на сільських водопроводах, найменша на комунальних. Власники сільських систем водопостачання – сільські ради, не спроможні забезпечити водогони обладнанням по знезалізненню питної води. На вимогу санепідслужби в більшості районів області створюються організації по експлуатації водопровідно – каналізаційного господарства в сільській місцевості. Не створені такі організації в Бородянському, Таращанському, Тетіївському, Кагарлицькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському та інших районах.
На комунальних та відомчих водопроводах забезпечений необхідний запас дезінфікуючих засобів для проведення профілактичної дезінфекції води та водопровідних споруд.
Фахівцями санепідслужби області здійснюється санітарний нагляд за 2478 джерелами децентралізованого водопостачання, в т.ч. 1759 шахтними колодязями громадського користування, 31 каптажами та 688 трубчатими колодязями. За мікробіологічними показниками у 2009 році досліджено 3975 проб питної води з них не відповідало санітарним вимогам 613 проб, що становить 15,4 %, за санітарно-хімічними досліджено 2562 проби, не відповідало вимогам 934 проби -36,4%. Незадовільна якість питної води з децентралізованих джерел водопостачання пов’язана з забрудненням поверхневих вод в Обухівському, Баришівському, Богуславському, Білоцерківському, Васильківському, Києво-Святошинському, Кагарлицькому, Таращанському, Фастівському , Яготинському районах та м. Ірпінь.
На території області встановлені створи постійного спостереження в місцях рекреаційного водокористування населення, на водозаборах водопроводів господарсько-питного призначення, а також вище та нижче випусків стічних вод після очистки на очисних каналізаційних спорудах. Проби води поверхневих водойм досліджуються щоквартально по санітарно-хімічних, мікробіологічних, токсикологічних та вибірково вірусологічних і радіологічних показниках.
У 2009 році згідно наказу по санітарно-епідеміологічній службі області від 16.11.1998року №186 «Про здійснення моніторингу якості води р. Дніпро в межах Київської області» з 207 створів постійного спостереження на 33 річках досліджено 1318 проби води за мікробіологічними показникам, з них не відповідало санітарним вимогам 162 проби, що становить 12,2 % та 1983 за санітарно-хімічними показниками, не відповідало санітарним нормам 249 (12,5%) проб. Відхилення від гігієнічних вимог по хімічним показникам реєструється, в основному, по біохімічному споживанні кисню, окислюванності, залізу та мутності, по мікробіологічних – по числу лактозопозитивних паличок, в період цвітіння водойм в Білоцерківському, Бориспільському, Миронівському, Рокитнянському, Вишгородському, Богуславському районах.
- Всупне слово
- 1. Загальні відомості.
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Київської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Київської області
- Будівельна діяльність
- Зовнішня торгівля товарами
- Роздрібна торгівля та ресторанне господарство
- Ціни і тарифи
- Фінанси
- Доходи населення
- Ринок праці
- Р ис. 1.9. Рівень зареєстрованого безробіття за місцем проживання(у % до населення працездатного віку відповідної місцевості, на початок місяця)
- Демографічна ситуація
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Київської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень України
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Київської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.3. Охорона земель
- 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Київській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- Проведення вапнування і гіпсування ґрунтів у сільськогосподарських підприємствах
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Вплив на довкілля тес.
- Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами.
- Забруднення земної поверхні відвалами шлаків і кар'єрами.
- Вплив на довкілля аес.
- Вплив на довкілля гес.
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- Енергія сонця.
- Вітрова енергія.
- Енергія річок.
- 1. Тверде біопаливо
- 2. Рідке біопаливо
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Київської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- Ріпак, як сировина для виробництва безпечного для навколишнього середовища біологічного пального
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика України
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництв Висновки і пропозиції
- Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище.
- Пропозиції щодо зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок