4.2. Роль заплавних лісів та їх антропогенна трансформація

Роль заплавних лісів є своєрідною та неповторною. Їх відносять до категорії захисних лісів, які виконують берегозахисну, грунтозахисну, кольматуючу і руслостабілізуючу, а також водоохоронну, протиерозійну та соціальну функції.

Берегозахисна функція заплавних лісів полягає в їх здатності попереджувати або послаблювати процеси ерозії берегів. Ця функція тісно пов’язана з їх протимеандруючою роллю. Закріплюючи береги рік, заплавні ліси цим самим загальмовують процеси мандрування.

Протиерозійна роль заплавних лісів простежується в захисті грунтів. Відомо, що на покритій лісом заплаві відбувається зниження швидкості потоку в 10-15 разів за рахунок високої шорсткуватості рельєфу і формування зон гідравлічного підпору. У безлісній заплаві створюються потоки зі збільшеною швидкістю, що спричиняє інтенсивне руйнування грунтів.

Кольматуюча роль заплавних лісів полягає в акумуляції твердого стоку в період проходження повеневих вод. Так, наприклад, в прирусловій частині заплави вербняки густотою 10-40 тис. шт./га здатні лише за одну повінь акумулювати до 3-5 тис. т. піску на один гектар.

У водоохоронному значенні заплавні ліси виконують роль природних фільтрів, покращують показники якості річкового стоку, попереджають попадання пестицидів у річкову воду. Вони відрізняються посиленими середовищнотвірними функціями – збільшують зволоженість повітря, стримують процеси сніготанення та сповільнюють паводкові та повеневі процеси.

В соціальному аспекті заплавні ліси відіграють також велику роль, зокрема використання їх рекреаційних функцій, деревних і не деревних ресурсів.

В заплавах успішно зростають високопродуктивні деревостани. Тому, при розробці цільових систем господарювання необхідно враховувати різноманітні функції заплавних лісів.

Сучасний стан заплавних лісів обумовлений не тільки лісорослинними умовами, а й веденням господарства і антропогенним впливом у наш час. Внаслідок регулювання поверхневого стоку, створення водосховищ, гідротехнічних споруд, скидів у басейни рік промислових і господарсько-побутових стоків в окремих районах спостерігається ослаблення і навіть масове всихання лісів.

Антропогенний вплив на заплавні ліси особливо посилюється в екстремальні кліматичні роки. Він супроводжується не тільки зміною лісорослинних умов, а й активізацією ураження лісостанів збудниками хвороб та ентомошкідниками (Ткач, 1999).