logo search
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК з планування міст і транспорту

5.2.3. Перетини міських вулиць і доріг в різних рівнях

Найефективнішим способом підвищення пропускної здатності вулиць міста, покращення умов безпеки руху транспорту та пішоходів, зниження шуму та загазованості є влаштування перетинів міських шляхів сполучення з організацією руху на них у різних рівнях. Будівництво міських дорожньо-транспортних перетинів у різних рівнях слід реалізувати тоді, коли всі інші способи підвищення пропускної здатності пересічень вичерпані. При цьому слід враховувати ту обставину, що організація руху транспорту в різних рівнях на одному перетині міських вулиць (доріг) розв’язує тільки локальну задачу, що стосується конкретного вузла, а не всієї магістралі в цілому. Підвищення пропускної здатності та безпеки руху на перетині у різних рівнях, в основному, пояснюється розподілом прямих потоків по вертикалі (зняття найбільш небезпечних конфліктних точок) й будівництвом спеціальних з’їздів для потоків, що повертають.

Будівництво дорожньо-транспортного перетину в різних рівнях передбачає великі капіталовкладення. Разом із тим його економічна доцільність виправдовується економією за рахунок скорочення транспортних витрат та кількості ДТП на вузлі. Світова та вітчизняна практика накопичила великий досвід будівництва дорожньо-транспортних перетинів у різних рівнях, що дає можливість оцінити всю різноманітність цих споруд у містах з метою подальшого удосконалення їх проектування, будівництва та експлуатації.

Історія будівництва дорожньо-транспортних перетинів у різних рівнях почалася на позаміських автомобільних дорогах. Перша розв’язка у різних рівнях була побудована в 1928 р. у штаті Нью-Джерсі (США). Вперше в місті такий перетин був збудований в 1934 р. у Стокгольмі. Після другої світової війни будівництво розв’язок в різних рівнях стає більш інтенсивним. У Західній Європі на магістралі Гамбург – Франкфурт-на-Майні – Базель завдовжки 820км функціонують більш ніж 500 таких перетинів. В Україні перша розв’язка в різних рівнях була збудована у 1947 р. на перетині Набережного шосе та бульвару Дружби народів біля мосту ім. Є.О. Патона.

Типи та різновиди дорожньо-транспортних перехрещень в різних рівнях, які використовуються в будівельній практиці різноманітні.

За планувально-містобудівною ознакою дорожньо-транспортні перетини можна поділити на п’ять класів.

Визначення класу перетину відбувається за такими ознаками:

Всі перетини міських вулиць та доріг з організацією руху в різних рівнях поділяються на три групи:

За цільовим призначенням перетини в різних рівнях можна поділити залежно від потоків руху, що потребують розв’язки:

За конструкцією основних штучних споруд перетини в різних рівнях розрізняють:

За ознакою висотного рішення пересічення в різних рівнях бувають у:

За ознакою організації лівоповоротного руху (планувальне рішення) розв’язки поділяються на перетини, в основі яких лежать:

За повнотою розв’язки потоків, що повертаються, перетини бувають:

У світовій та вітчизняній практиці містобудування знаходять широке використання всі типи перетинів у різних рівнях, за винятком складного, ромбоподібного та лінійного типів.

Різні типи перетинів мають велику кількість видів та підвидів. Кожний з них має свої переваги та недоліки. На вибір того чи іншого типу перетину впливає багато різних факторів. У різних конкретних умовах один і той самий тип розв’язки у різних рівнях може бути прийнятним або зовсім непридатним.

А

Рис. 5.2. Схеми розв’язок у різних рівнях:

А – перетин І класу; Б – перетин ІІ класу; В – перетин ІІІ класу; Г – перетини IV і V класів