Подібної класифікації міських промислових районів в даний час додержуються і за кордоном (Франція, сша).

Залежно від характеру виробництв промислові підприємства в районі можуть розміщуватися стрічково в межах одного ряду – панелі і послідовно у вигляді блоків в одній або декількох панелях. Стрічкове однопанельне розміщення доцільне для однохарактерних за класом шкідливості підприємств. При послідовному багатопанельному розміщенні є можливість в найближчих до сельбищної території панелях розмістити менш шкідливі, а у віддалених – більш шкідливі виробництва (рис. 3.7.).

Промислові підприємства повинні розміщуватися в промисловому районі таким чином, щоб трудящі при виході через прохідні підприємства не потрапляли під потоки громадського транспорту і автомобілів. Для цього перед входами на промислові майданчики необхідно влаштувати передзаводські площі, розташовані в «кишені» відносно проходячих повз підприємство магістральних вулиць. На цих площах розміщуються і стоянки для легкових автомобілів. Прохідні підприємств орієнтують на основні магістралі, що підходять до району (не менше 2-х на великий промисловий район). Нешкідливі підприємства в межах сельбищної території розміщуються з урахуванням можливості виходу їхніх майданчиків на магістральні вулиці.

Проїзди для вантажних автомобілів слід влаштовувати у вигляді самостійних вулиць, що ведуть до вантажних в’їздів на промисловий майданчик. Не слід суміщати вантажні проїзди з магістральними вулицями, по яких рухається громадський пасажирський транспорт і легкові автомобілі, бо таке суміщення звичайно призводить до несприятливих умов руху транспорту всіх видів і різко погіршує безпеку руху як транспортних засобів, так і пішоходів.

При розміщенні окремих структурних частин промислового району важливим є раціональне і економічне використання території, тому конфігурація майданчика не обов’язково повинна мати вигляд правильної геометричної фігури (квадрат, прямокутник). Звичайно вона визначається тими межами, які формуються транспортними комунікаціями або лініями обмеження забудови внаслідок природних умов (залізні і автомобільні дороги, магістральні вулиці, водні простори, лісові масиви, складки місцевості, межі залягання корисних копалин та інше).

Вимоги щодо зручності транспортних і пішохідних зв’язків в місті обмежують розміри промислових районів, що розміщуються на сельбищній території. Найбільш бажана площа таких районів – до 30 – 60га. В окремих випадках райони легкої і харчової промисловості можуть досягати 120 – 140га.

На межі з сельбищною територією можна розміщувати промислові райони площею до 1000 – 1200га. Більша площа може виявитися небажаною у зв’язку з труднощами розвитку сельбищної території на перспективу.

Площа промислових районів, віддалених від сельбищної території, не обмежується, проте при надмірно великій території ( понад 1000га) можуть виникнути труднощі в доставці трудящих до конкретних місць роботи.

Громадські центри промислових районів розміщуються на основних магістралях, що зв’язують їх із сельбищною зоною в місцях примикання до магістралі декількох підприємств. Характер підприємств і закладів центру визначається особливостями виробництв і розміщенням промислового району відносно житлової зони: в районах, що знаходяться в межах або на межі сельбищної території, можливо об’єднання їхнього центру з громадським центром житлового району; в окремих промислових районах з нешкідливим виробництвом в центрі промислового району можуть розміститися підприємства і заклади харчування, торгівлі, лікувальні, спортивні, культурно-просвітницькі, відпочинку. Тут-таки можуть знаходитися учбові, науково-технічні заклади, що відносяться до галузі виробництва району. Якщо ж виробничі процеси пов’язані з виділенням шкідливостей, склад споруд і пристроїв центру (отже, й його розміри) обмежуються необхідним мінімумом, що задовольняє потреби виробництва.

Санітарно-захисні зони повинні мати правильно організоване в планувальному відношенні озеленення у вигляді лісопарку з пішохідними алеями, автомобільними проїздами, а в деяких випадках і велосипедними доріжками.

а

б

Рис. 3.7. Схеми взаємного розташування промислових підприємств і сельбищної території: а – стрічкове однопанельне; б – послідовне багатопанельне

При великій ширині СЗЗ в них можуть розміщуватися підприємства малої виробничої шкідливості або нешкідливі, трамвайні або тролейбусні депо, автобусні парки з майстернями, гаражі для таксомоторів, вантажних і легкових автомобілів та інші обслуговуючі підприємства. Всі ці підприємства можуть займати не більше 60% загальної площі захисної зони; між житловими масивами і найближчими до них підприємствами повинна бути смуга деревних насаджень шириною не менше 40% ширини захисної зони.

При проектуванні СЗЗ слід враховувати, що ці зони знаходяться під шкідливим впливом промислових підприємств. Зелені насадження захисних зон не можуть розглядатися як міські зелені насадження загального користування (вони належать до зелених насаджень спеціального призначення) і не враховуються при розрахунках озеленення міста. Забороняється розміщувати в захисних зонах спортивні споруди.

При промислових підприємствах нешкідливого профілю, що не потребують під’їзних залізничних колій, можуть створюватися комплексні виробничо-сельбищні райони, в яких промислові підприємства і житлові райони планувально об’єднуються; роль об’єднальної ланки відіграє загальний центр з парком (рис.3.8.).

Центр і парк

Рис .3.8. Схеми виробничо-житлових районів

а – зі зовнішнім розташуванням промислових підприємств; б – з внутрішнім розташуванням промислових підприємств

В результаті удосконалення пристроїв по уловлюванню і використанню шкідливих викидів і відходів промислових підприємств організація виробничо-сельбищних районів буде набувати все більшого значення при формуванні структури нового міста.

Вибір території для розміщення промислових підприємств є справою дуже складною, часто пов’язаною з необхідністю задоволення протилежних інтересів. Тому він здійснюється обов’язково одночасно з вибором території для розміщення житлових районів міста на стадії розробки генерального плану міста. Тільки в разі такого комплексного проектування можна правильно вирішувати це важливе містобудівне питання.