10.2. Заходи щодо виправлення і реконструкції малоцінних насаджень

Основними причинами, які обумовлюють утворення малоцінних насаджень у лісах Степу є: запізнення із введенням головних порід на лісосіках із незадовільним природним поновленням; передчасне припинення догляду за культурами і недотримання створення насаджень з порід, не відповідних до лісорослинних умов; несвоєчасне і неякісне проведення доглядових рубань у молодняках; нерегульований випас худоби; пошкодження насаджень періодичними посухами, суховіями, збудниками хвороб, ентомошкідниками, пожежами і заморозками. Малоцінними насадженнями у Степу являються в основному всихаючі насадження різних порід; зрідженні насадження; незадовільні за станом культури та паросткові насадження; насадження за участю дуба незадовільного стану або недостатньою кількістю дуба і його супутників.

Найбільш раціональним способом заміни всихаючих насаджень являється їх розкорчовування і створення лісових культур. Культури повинні створюватися, як правило, після глибокої оранки (на глибину 50-60 см). Замість вирубаних насаджень створюються в основному дубові культури з перевагою в них дуба або інших порід, залежно від лісорослинних умов.

При створенні культур, залежно від лісорослинних умов, ряди головних порід чергуються з рядами чагарників або супутніх порід за схемами, наведеними в табл. 10.1. У балках і інших понижених місцях рекомендується вводити пізнорозпускаючу форму дуба звичайного, а на плато ранню форму. У несприятливих лісорослинних умовах, переважно на засолених ґрунтах у зоні південних чорноземів, як головну породу поряд з дубом можна застосовувати і гледичію. Культури гледичії створюють посадкою або посівом її чистими рядами, що чергуються з рядами чагарників (клен татарський, скумпія, жовта акація і ін.). На змитих ґрунтах крутих схилів доцільно створювати білоакацієві культури з домішкою чагарників або супутніх порід (клен, груша). На сухих піщаних ґрунтах (в типах А₀ і А₁) створюються чисті соснові культури з сосни звичайної та домішки сосни кримської. У свіжих борах і суборах соснові культури створюються з чагарниками або супутніми породами. У сухих і свіжих судібровах доцільно створювати сосново-ялівцеві культури, сосново-дубові із супутніми породами і чагарниками, а також білоакацієві (на захованих ґрунтах).

Реконструкція молодняків з відсутністю або недостатньою кількістю дуба і його супутніх порід з погано розвиненим підліском на зрубах 10-20 річної давності передбачає комплекс таких заходів: суцільна вирубка паростків всіх порід, можлива вирубка і коридорами у молодших насадженнях (4-6 м смугами чергують 4-5 м кулісами); підготовка ґрунту смугами 2-2,5 м, посадка дуба крупноміром, лісокультурний та лісівничий догляди за введеним дубом і його супутніми породами.

У молодняках за участю дуба природного і штучного походження незадовільного стану на зрубах 10-20 річної давності проводиться посадка на пень восени і ранньою весною всіх ушкоджених дубків з метою їх поновлення від пенька; проводиться повна або часткова посадка на пень чагарників.

У середньо- і низькоповнотних природних середньовікових дубняках проводять суцільну посадку на пень всього підліску із залишенням підросту дуба і супутніх порід, зрідження загущених груп і куртин підросту з рівномірним його розміщенням по площі; видаляють сухі дерева. За відсутності благонадійного підросту дуба і умов для його появи проводять суцільну рубку деревостану; підготовку ґрунту смугами шириною 3-4 м важкими дисковими боронами під спаровані ряди; посадку здвоєних рядів дуба зі супутніми породами; лісокультурний догляд за введеними породами.

Чисті молодняки робінії доцільно своєчасно виправляти введенням в них дуба, а в мішаних необхідно проводити роботи щодо виведення дуба в перший ярус. У чистих робінієвих насадженнях дуб вводять посівом жолудів або посадкою сіянців під наметом акації у віці її рубки. На 5-6-й рік після створення піднаметових культур повністю вирубують акацію та її паростки. Чисті культури дуба можуть бути створені і після суцільної рубки білої акації, але за рік до рубки грунт у міжряддях готують за системою чорного пару. По мірі змикання дуба поросль акації та бур’яни викошують один раз у році.

Нестача вологи, періодичні посухи, суховії, засолення грунтів у степових районах негативно впливають на санітарний стан лісів.

Таблиця 10.1

Перелік деревно-чагарникових порід для введення

в культури при реконструкції насаджень у Степу

Тому з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку паталогічних процесів в лісі, зменшення шкоди, що завдається стихійними природними явищами та патогенними організмами, в насадженнях Степу проводяться санітарно-оздоровчі заходи. Із санітарно-оздоровчих заходів переважають вибіркові санрубки, суцільні санітарні рубки та ліквідація захаращеності. Рубки проводяться відповідно до “Санітарних правил в лісах України (1995).”