Лекції з регіонального

5.3 Типи заплавних лісів Лісостепу

Лісостепові ландшафти завдяки значній диференціації кліматичних умов є досить різноманітні. У порівнянні з Поліссям вологість клімату Лісостепової зони значно нижча (за Д.В. Докучаєвим - 0,6 – 2,0). Переважаючі грунти – сірі лісові і чорноземи типові. Найбільш поширеними типами лісу надзаплавних терас є свіжі і вологі грабові та кленово-липові діброви. В заплавах рік переважають ті ж типи грунтів, що і на Поліссі: алювіальні лучні, торф’янисті. На малих площах формуються дерново-лучні, алювіальні дернові грунти. Заплавні грунти займають 3,2% від всієї площі земель Лісостепу.

Ґрунтовий покрив заплав Лісостепу багато в чому тісно пов’язаний із зональними особливостями. Так, порівняно з Поліссям, у Лісостепу значно меншими є тривалість затоплення весною та швидкість течії по заплаві.

Наслідком прояву зональних та азональних особливостей є те, що грунти центральної і притерасної частин заплав рік Лісостепу відрізняються більш високим вмістом фізичної глини (до 80%), а верхні горизонти лучно-лісових грунтів мають більшу кількість гумусу (до 5-7%) та поживних речовин (В.П. Ткач, 1999).

У прирусловій заплаві формуються типові дернові і дерново-лучні ґрунти з різним (6-45 %)вмістом фізичної глини у верхніх шарах ґрунту. У прирусловій частині заплави осідають більш крупніші піщані частинки, а дрібніші мулисті фракції – на більш віддалених від русла ділянках заплави.

У заплавах рік Лісостепу також дуже часто зустрічаються поховані ґрунти як у прирусловій, так і в центральній частинах заплави. У притерасній заплаві переважають лісові лучно-болотні, болотні і торф’яні ґрунти.

На відміну від Полісся, в заплавах рік Лісостепу зустрічаються ґрунти з різним ступенем галогенності. Особливості лісорослинних умов у заплавах рік Лісостепу обумовлюють значну різноманітність типів лісу. Найбільш поширеними типами лісу є:

Свіжий сосновий бір, А₂-С, З^І, З^ІІ.
Свіжий осокоровий субір, В₂-Т, З^І, З^ІІ.
Свіжа берестова судіброва, С₂-БД, З^І, З^ІІ.
Свіжа кленово-липова судіброва, С₂-КЛД, З^І, З^ІІ.
Волога кленово-липова судіброва, С₃-КЛД, , З^І, З^ІІ.
Свіжий тополевий сугрудок, С₂-Т, З^І, З^ІІ.
Вологий вербово-тополевий сугрудок, С₃-ВбТ, З^ІІ, З^ІІІ, З^І^V.
Сирий вербовий сугрудок, С₄-Вб, З^IV, З^V.
Сирий вільховий сугрудок, С₄-Вл, З^IV.
Мокрий вільховий сугрудок, С₅-Вл, , З^IV, З^V.
Свіжа берестово-пакленова діброва та її галогенні варіанти, D₂-БКпД, З^І, З^ІІ, h^І, h^ІІ.
Свіжа берестово-ясенева діброва D₂-БЯсД, З^І, З^ІІ.
Волога берестово-ясенева діброва D₃-БЯсД, З^І, З^ІІ.
Волога берестово-ясенева діброва та її галогенні варіанти D₃- Б, ЯсД, З^І, З^ІІ, h^І, h^ІІ.
Сирий чорновільховий груд, D₄- Вл, , З^IV, З^V.
Мокрий чорновільховий груд, D₅- Вл, , З^IV, З^V.

У заплавах рік, очевидно, найбільш часто проявляються відомі в екології закон Лібіха про лімітуючі фактори і закон Шелфорда про толерантність. Врахування цих законів полегшує розпізнавання едатопів і типів лісу.

Керівними ознаками умов місцевиростання і типів лісу в умовах складних форм рельєфу заплави є склад лісових біоценозів та їх продуктивність. Найбільш розповсюдженими в заплавах рік Лісостепу є свіжі та вологі кленово-липові, берестово-кленові діброви і судіброви, в тому числі з ознаками галогенності.

Зональні особливості формування заплавних типів лісу простежуються досить чітко. Так, в’язові діброви Полісся заміщуються в Лісостепу берестово-кленовими та кленово-липовими дібровами. Це пояснюється зміною тривалості затоплення та стійкістю деревних порід до затоплення.

Содержание