5.4 Типи заплавних лісів Степу

Степова зона України характеризується найменшою кількістю опадів та найнижчою зволоженістю повітря. Коефіцієнт зволоження за Д.В. Воробйовим коливається в межах від – 0,4 до +0,6 в байрачно-степовій зоні і від – 1,6 до -0,8 – в південно степовій зоні. У надзаплавних терасах водозборів переважають звичайні чорноземи, чорноземи південні, темно-каштанові, каштанові солонцюваті грунти. На значних площах формуються також дернові і темно-сірі грунти.

Найбільш поширеними типами лісу в нагірних умовах Степу є сухі і свіжі берестово-пакленеві діброви, степові судіброви і дубово-соснові субори.

^{Характерною відмінністю заплавних лісових земель Степу є відсутність опідзолених грунтів. У притерасних зонах заплав рік Степу, як і в інших природних зонах України, типовими є лучно-болотні і болотні ґрунти, які характеризуються дуже високими параметрами родючості. Проте, видове різноманіття рослинності у Степу менше, а продуктивність деревостанів є нижчою, порівняно з Лісостепом. Це пояснюється такими лімітуючими факторами, як низька зволоженість території та значна кількість токсичних солей в ґрунтах. Так у Луганській області в заплавах рік більше половини лісових грунтів є в тій чи іншій мірі засоленими (Ткач В.П., 1999).}

^{У заплавах рік Лівобережного Степу формуються такі основні типи лісу:}

1. Свіжий сосновий бір, А₂-С₁, З^І, З^ІІ;

2. Свіжий осокоровий субір, В₂-Тч, З^І, З^ІІ;

3. Вологий осокоровий субір, , В₃-Т, З^І, З^ІІ;

4. Свіжий тополевий сугрудок, С₂-Т, З^І, З^ІІ;

5. Свіжа берестова судіброва та її галогенний варіант, С₂-БД, З^І, З^ІІ, h^I;

6. Вологий вербово-тополевий сугрудок, С₃-ВбТ, З^ІІІ, З^IV;

7. Свіжа берестово-пакленова діброва та її галогенні варіанти, D₂-БКпД, З^І, З^ІІ,h^І, h^IІ;

8. Волога берестово-пакленова діброва та її галогенні варіанти, D₃-БКпД, З^І, З^ІІ,h^І, h^IІ;

9. Свіжа берестово-ясенева діброва D₂-БЯД, З^І, З^ІІ;

10. Волога берестово-ясенева діброва D₃-БЯД, З^І, З^ІІ;

11. Сирий вербовий груд, D₄-Вб, З^ІІІ, З^ІV;

12. Сирий чорновільховий груд, D₄-Вл, З^ІІІ, З^ІV;

13. Мокрий чорновільховий груд, D₅-Вл, З^ІІІ, З^ІV, З^V.

Переважаючими типами лісу в заплавах Степу є свіжа та волога берестово-пакленова діброва.

У складі корінного деревостану переважає дуб переважно паросткового походження ІІ-ІV бонітетів (у галогенних варіантах – ІІІ- ІV бонітетів). У першому ярусі бере участь також берест, в’яз, клен польовий, липа дрібнолиста, осика, ясен звичайний, у підліску – клен татарський, свидина криваво-червона, бруслина, бузина чорна та інші пороли.

У прируслові заплаві часто домінуючими є свіжі та вологі тополеві та вербово-тополеві сугрудки та груди. У притерасній частині заплав Сіверського Дінця, Самари, Айдара, Деркула та інших рік ці типи лісу часто замінюються іншими, в яких переважають верба біла, тополі чорна та біла і навіть дуб.